Міхеіл Саакашвілі: Аваков і Порошенко просто поділили країну між собою

«Міхеіл Саакашвілі – мій друг зі студентських років. Я пам’ятаю його як вольову та рішучу людину, і маю підстави йому довіряти», – написав у своєму твіттері президент України Петро Порошенко 30 травня 2015 року – у день, коли колишній президент Грузії отримав з його рук паспорт з тризубом.

Дружба і довіра не витримали випробування часом і владою. 26 липня 2017 року Порошенко своїм указом позбавив Саакашвілі українського громадянства. Так колишній грузинський реформатор став «громадянином світу» або апатридом – грузинський паспорт за іронією долі у Саакашвілі забрали через отримання українського громадянства.

За 2 роки в Україні Саакашвілі воював з Яценюком, будував дорогу Одеса-Рені, агітував на дострокових виборах в Чернігові за Березенко, скандалив з Аваковим, створював політичну партію, вів навіть свою програму на українському телебаченні і будував далекосяжні політичні плани.

Тепер майбутнє Саакашвілі в Україні туманне. Указ про позбавлення громадянства застав його в США, де він гостює у своїх родичів, і тому в Україну Саакашвілі можуть не впустити.

Новина застала колишнього президента зненацька – першу офіційну заяву він зробив тільки пізно вночі у четвер. А в п’ятницю погодився поговорити з кореспондентом «Української правди».

Через семигодинну різницю в часі ми спілкуємося ввечері по WhatsApp. Саакашвілі випромінює впевненість і розповідає про загрози, які надходили йому від Порошенка, про те, чим президент більшу частину часу займається в АП і про те, як він збирається проходити кордон з Україною «таємними стежками».

За всю розмову Саакашвілі жодного разу не назвав президента України на ім’я. Він демонструє в інтерв’ю всю свою образу і роздратування. У такому стані людина висловлює все, що у нього накипіло.

У МЕНЕ БУЛА ДВОГОДИННА ЗУСТРІЧ З ПОРОШЕНКО, ЦЕ БУЛИ ДВІ ГОДИНИ ПОГРОЗ І ШАНТАЖУ З ЙОГО БОКУ

 – Розкажіть, будь ласка, як ви дізналися про те, що вас позбавили українського громадянства?

– Я дізнався з «Української правди», за нашим часом це було як раз ранок. Я зазвичай вранці відкриваю «Правду», щоб подивитися, що відбувається на фронті, скільки жертв – у мене ще з Грузії така звичка. І я виявив, що зараз в якості жертви виявився я.

Перша реакція від людей була – ми не віримо, але я відразу повірив. З двох причин: тому що вони зазвичай використовують радикальну фракцію. У них же є привілеї, тому що їх використовував Ахметов для оголошення таких речей.

По-друге, я прекрасно пам’ятаю – у мене була двогодинна зустріч з Порошенком в березні цього року на Мальті. Це було дві години погроз і шантажу з його боку. З тих пір я стикався з різними неприємностями, я думаю, що це було його останнє попередження.

– Можете розповісти про ці дві години погроз і шантажу? Як це відбувалося?

– На Мальті після того, як він опинився поруч зі мною на Конгресі Європейської народної партії, йому це дуже не сподобалося. Потім, на другий день, він змусив протокол (протокольну службу, – УП) пересадити його.

Він сам несподівано запропонував зустрітися. Ми зустрілися, і це було 2 години. Він мені говорив, що я повинен зупинитися, перестати критикувати, як він говорив, розгойдувати України, виконувати план Путіна … на що я розсміявся йому в обличчя.

Я йому сказав, що «план Путіна» – це те, що він робить. Тому що він встановив стратегічний альянс з Ахметовим, тримає в парламенті Хомутинника та інших бариг, і з ними домовляється. Я вважаю, що це – «план Путіна» набагато більше, ніж те, що я роблю.

Після цього він сказав, що якщо я буду спокійний, якщо, як він висловився, стану нормальним політиком українським, «в рамках», то на наступних парламентських виборах, які повинні відбутися в звичайний час (він сказав, що не допустить дострокових виборів), – у нас буде своя фракція в парламенті, і, як він висловився, своя маленька ніша в українській політиці. Це раз.

Друге – він сказав, що якщо я спробую розгойдувати далі ситуацію і домагатися дострокових виборів, то, по-перше, він готовий вводити воєнний стан. На що я йому сказав, що у нього таких сил немає, з чим він начебто погодився. Тому він сказав, що навіть якщо ми не введемо військовий стан, ми будемо приймати індивідуальні заходи. І так загрозливо на мене подивився.

Мабуть, зараз він почав з «індивідуальних заходів».

– У чому виражалися конкретні претензії Порошенко?

– Він сказав: чому ти не критикуєш, наприклад, Тимошенко, чому концентруєшся не на Авакові, а на мені? Я сказав, що я критикую всю владу, особливо Авакова, але після того, як він став повністю контролювати уряд, вся відповідальність лежить на ньому. Якщо Тимошенко прийде до влади, вона стане об’єктом інтересу, а зараз для українців об’єктом інтересу є ті, хто приймає рішення, які впливають на їхнє життя. Ось так приблизно я висловився …

ЗНАЮЧИ ОДЕРЖИМІСТЬ ОЛІГАРХА ІВАНІШВІЛІ МНОЮ І ЗНАЮЧИ РЕАКЦІЮ ПОРОШЕНКО НА МЕНЕ, ЗРОЗУМІЛО, ЩО ВОНИ НЕ ПРО ПОГОДУ ГОВОРИЛИ

– Що, на вашу думку, стало останньою краплею для Порошенка в ухваленні рішення про громадянство?

– Насправді вони говорили, що якась пісня, але це все дурниця. Я думаю, що останньою краплею для нього стало, що я став об’єднувати людей в «штаб спільних дій» – і він реально злякався.

І друге – він був у Грузії, і, за моїми даними, зустрічався понад дві години з Іванішвілі.

Чому він поїхав в Батумі під надуманим приводом, нібито там був бізнес-форум, а насправді бізнес-форум проходив в Тбілісі? Все просто: Іванішвілі був хворий, і не міг приїхати в Тбілісі. Він приїхав до нього.

Я не знаю, про що вони говорили на зустрічі, але знаючи одержимість олігарха Іванішвілі мною і знаючи реакцію Порошенко на мене, зрозуміло, що не про погоду вони говорили.

Не знаю, гроші він отримав від Іванішвілі, або вони разом збиралися щось зробити, одне я знаю – початковий план видати мене Грузії з грузинами не пройшов. Грузини не хочуть мене бачити в Грузії не тому, щоб хтось мене видавав. Грузини порушили справи, щоб я до Грузії не приїжджав. Уже три роки ці справи лежать в суді без руху. Тому я їм не потрібен – ні в тюрмі, ні просто так.

Я не знаю, яке фінансове підґрунтя цієї домовленості – Порошенко без грошей взагалі нічого не робить. Але те, що ми бачимо на поверхні – що прокуратура Грузії нібито надіслала нові матеріали, які нібито відкрили очі українській прокуратурі.

– Причиною позбавлення вас громадянства стало те, що в анкетних даних ви не вказали факти, що проти вас порушено справи. Чому це сталось?

– Говорити про юридичні причини взагалі смішно. Чому? Щоб відповісти на юридичні причини, потрібен юридичний процес – його взагалі не було.

Як це все сталося? Спочатку таємно, за два дні поміняв комісію … а потрібно було б мене повідомити, дати можливість моїм адвокатам ознайомитися зі справою. Треба було зробити процес прозорим, як це робиться в умовах будь-якого правового поля.

Замість цього, крадькома, коли я був поза країною, мене позбавили громадянства. Тому не будемо говорити про юридичні підстави.

А що стосується анкетних даних – це повна нісенітниця! На той час, коли я заповнював анкету, ніхто офіційних звинувачень мені не вручив. Щось було по телевізору повідомлено, але їх ніхто в очі не бачив. Принаймні, я точно не бачив.

Я ж не якийсь біженець – я їжджу по всьому світу, виступаю на форумах, зустрічаюся з чинними головами держав і урядів, все публічно і відкрито.

У мене не було на руках жодних документів, що проти мене ведеться якесь розслідування. І тим більше, ніхто в світі навіть про це серйозно не заїкався. Тому я не міг вказувати в анкеті, що повідомили якісь ЗМІ.

– Але Порошенко, коли вручав вам паспорт, не міг же не знати, що були порушені справи?

– Про це знали всі, і на це чхали все. Ще раз кажу, це був час, коли я їздив, зустрічався з лідерами європейських, африканських країн, з віце-президентом США, приблизно в той же час мав бесіду з президентом Обамою у Варшаві …

ПОРОШЕНКО ВІДПРАВЛЯВ МЕНЕ НА ПЛЯЖ У ТАЇЛАНД

 – А які у вас спочатку були домовленості з президентом Порошенко, коли він давав вам український паспорт?

– Що він допоможе очистити Одесу від тих мафіозних кланів, які там всім керували. Порошенко знає всі деталі. Першу інформацію про те, як йдуть справи в Одесі, хто і де чим керує, я отримав від нього.

Він при мені називав Труханова бандитом, Ківалова – людиною, яку потрібно посадити. Він мені обіцяв повну підтримку в тому, щоб позбавити Одесу від всіх цих людей. Все відбулося з точністю навпаки.

Призначили Лордкіпанідзе головою поліції, в результаті у нього забрали практично всі функції, крім спецназу і чогось там ще. Призначили Сакварелідзе – почався саботаж в Генеральній прокуратурі, а потім його зняли. Призначили Марушевську, але не прийняли головного, що він обіцяв – норми про відкритий митний простір. Цей закон заблокував особисто його син і Луценко, вони саботували прийняття цього закону.

Також мені відомо, що в кінці 2016 року приїжджав Гризлов з Мінської контактної групи. І Гризлов передав йому ультиматум Путіна – що мене потрібно прибрати з української політики і губернаторства.

Путін дуже переживав, що я в Одесі. Влітку 2016 року від відправив групу ФСБ, яка орендувала всі квартири навколо моєї резиденції, щоб знайти на мене компромат. Але потім їх відкликали, бо росіяни отримали гарантії, що мене заберуть з посади губернатора.

Після цього мене викликає Порошенко і каже: «Ти, мабуть, втомився від Одеси, давай тебе відправимо послом до Голландії». На що я йому посміхнувся прямо в обличчя. Він тоді сказав: «Якщо не хочеш в Голландію, давай тоді в Південно-Східну Азію». Тобто, він мене відправляв на пляж в Таїланд!

– Так, про це нам розповідали джерела в АП. Нідерланди обрали, оскільки там проживає ваша сім’я, вірно?

– Так, моя сім’я була б щаслива зі мною возз’єднатися саме в Нідерландах! І він мені всіляко описував перспективи, як же добре бути послом. На що я йому відповів, що я знаю, чим займаються посли, що приїде в гості такий ось депутат Гончаренко, якого він сам називав мерзотником – а мені потрібно буде цього мерзотника зустрічати, проводжати в аеропорту і чекати його біля якихось сумнівних кварталів, поки він там розважається.

МОЄЮ НАЙБІЛЬШОЮ ГОЛОВНОЮ ПОМИЛКОЮ БУЛО ТЕ, ЩО Я НЕПРАВИЛЬНО ЗРОЗУМІВ МОТИВАЦІЮ ПОРОШЕНКА

– Із зобов’язаннями Порошенка розібралися. А з вашого боку, які були зобов’язання перед президентом? Наприклад, підтримувати його?

– У мене ніяких зобов’язань не було, крім того, що у нас повинен бути результат. Але я шкодую про те, що я поїхав до Чернігова агітувати за Березенко на виборах. Це була моя помилка, хоча я туди більшою мірою їхав агітувати проти Корбана, оскільки компанія Коломойського тоді на мене активно нападала. Для мене це був захист.

З іншого боку, коли вони мене запросили очолити списки БПП, я категорично відмовився. Порошенко разом з Ковальчуком протягом двох годин мене намагалися вмовити, але я відмовився.

– Чому?

– Я йому сказав, що поки він не прибере з партії Голубова, Гончаренко, я в неї не увійду. Я йому так і сказав, що я не можу бути в одній компанії з мерзотниками.

– Крім підтримки Березенко, яких помилок ви припустилися?

– Моєю найголовнішою помилкою було те, що я спочатку неправильно зрозумів мотивацію Порошенка. Вона у нього дуже проста насправді – заробляти гроші.

Ця людина так і залишилася банальним торгашем. Я працював в АП і знаю, що більшу частину часу Порошенко вирішує на робочому місці свої бізнесові питання.

– З ким і як? У вас є факти?

– Його інвестбанкір Макар Пасенюк і його бізнес-партнери, такі як Ігор Кононенко, Олег Гладковський і Олександр Грановський в Адміністрації знаходяться практично цілодобово. І все це відбувається у воєнний час.

У мене взагалі в якийсь момент склалося враження, що ці люди там просто живуть. Все інше для нього просто формальність.

– А як же ваша роль у знищенні Яценюка, коли АП вас просто використовувала в якості тарана? Що тоді Порошенко вам обіцяв взамін?

– Я був проти Яценюка повністю. Я свідомо все робив, щоб прибрати Яценюка, і зіграв у цьому вирішальну роль. Але моєю помилкою було те, що ми не довели цю справу до кінця – до дострокових парламентських виборів. І в підсумку стався олігархічний договірняк.

Вийшов у результаті найбільш потворний уряд в історії України. Порошенко просто пішов на жахливі угоди з Аваковим. Це були угоди не просто на рівні уряду, а на рівні контролю над родовищами, над державними активами, над потоками на митниці, щодо повернення ПДВ.

Вони просто поділили країну між собою, і угрупування Яценюка отримало компенсацію за те, що прем’єром тепер став Гройсман, який, до речі, постійно радиться з Яценюком.

Реально Яценюк керує зараз урядом. Але урядом я теж це назвати не можу, тому що вони абсолютно недієздатні. Навіть уряд Шеварднадзе свого часу був набагато ефективніший.

– Давайте повернемося до вашої заяви про розподіл потоків. Такі рішення приймаються на рівні стратегічної «дев’ятки»?

– Ні, всі практично рішення приймає Порошенко разом зі своїми бізнес-партнерами, вони взагалі не терплять чужої думки і вважають себе господарями країни.

– Але ви ж говорите про роль Авакова? Яка вона в прийнятті цих рішень?

– Вони з Порошенком просто тимчасові союзники, які один одного ненавидять. Порошенко думає, що він всіх в кінці обхитрить, але він сильно щодо цього помиляється.

Я б сказав, що це головна його омана – що він зможе вийти сухим з ​​води.

АХМЕТОВ ЗАРАЗ ГОЛОВНИЙ МОТИВАТОР ПОРОШЕНКО

– На ваш погляд, чия роль в процесі позбавлення вас громадянства була найголовнішою – Порошенка або Авакова?

 – Я думаю, що головна роль була у Порошенка. Порошенко злякався, бо він найбільше обізнаний про мій потенціал, про мої можливості. Він реально знає, що я можу організувати. Що б він там не говорив, що я провалився і так далі, – він знає, що я знайду спосіб організуватися. Це раз.

Друге. Ахметов зараз – головний мотиватор Порошенко.

Вони один одного ненавидять, але вони дуже один одному потрібні. Це вже сімейні зв’язки, враховуючи програму його дружини …

Звичайно, рішення завжди одноосібно приймає Порошенко, але Ахметов був головним мотиватором. Просто він включив в цю комісію (комісія з громадянства при президенті, – УП) представника Авакова, щоб розділити відповідальність. Тому що прекрасно розумів, до ких наслідків може привести це рішення.

Він спеціально наполіг, щоб представники Авакова це теж підписали. Це стара радянська тактика «трійок», політбюро – коли всі підписують якісь рішення.

– Ви для себе вже встановили, яким чином це рішення приймалося і реалізовувалося? Хто ще в ньому був задіяний?

– Він поїхав до Грузії, щоб створити формальний привід. Я впевнений, що вони говорили з Іванішвілі про комерційні речі теж, тому що, ну, не може Порошенко сидіти з іншим мільярдером і не говорити про бізнес. Це не його натура.

Але це не головне. Головною була політична мотивація – він мене банально боїться. Інакше, якби він мене не боявся, то я був би в Києві, і зняли б громадянство по всій юридичній процедурі, а не потайки.

Потім могли почати слухання з видачі мене Грузії, обговорили б усі кримінальні справи. Але на це потрібна мінімальна сміливість і деяка частина тіла, якої у нього немає. Через відсутність цього всього спочатку він, мабуть, планував зробити це ще до поїздки в Грузію, коли я був в Африці. І, слава Богу, що тоді не зробив – бо в Африці я б відчував себе не так комфортно, я б більше розгубився.

Потім він отримав інформацію, що я виїхав до родичів в Америку на кілька днів, і за два дні до мого повернення вони все це провернули.

Все було написано заднім числом. Повісток до прокуратури, на які вони посилаються, немає в природі. Навіть якщо вони і є, то на них українська прокуратура, як ви вже правильно писали, відповідала відмовою. Вони говорять про те, що у мене була якась «судимість», але мені легко довести, що ніякої судимості у мене немає.

По-друге, є моральна сторона. Постреволюційна Україна посилається на кримінальні справи, зроблені за наказом Путіна! Путін про це голосно говорив, що він зробить так, щоб в Грузії мене судили. За наказом Путіна найбільший приватний акціонер «Газпрому» починає на мене справи – і на ці справи постреволюційна, постмайданна Україна офіційно посилається …

Де тут мораль? Про які принципи тут взагалі можна говорити? І це видають за чисту монету. Це реставрація старого режиму! Тому що навіть Янукович би подумав, перш ніж посилатися на такі справи. А ці посилаються безсоромно, як ніби так і треба.

Той же Луценко, якого я колись вважав порядною людиною … Його що, підмінили? Він же їздив до Грузії, влаштовував кіпіш в судах – а тепер це стало підставою для того, щоб мене привернути.

Влітку минулого року Луценко і Порошенко зустрічалися зі мною в кабінеті, два рази. Коли у мене в адміністрації робили обшуки, вони сказали, що якщо я не припиню свою активність, то вони притримають справи проти мене і мого оточення до осені. Але ми ж розуміємо, сказав Луценко, що «це політика».

ПОРОШЕНКО РЕАЛЬНО ВЗЯВ ВСЕ НА ОЗБРОЄННЯ ВІД ПОПЕРЕДНЬОЇ ВЛАДИ

– Ваше оточення – це хто?

– Коли порушили справи проти Марушевської, Семена Кривоноса і колишнього консула Тимура. Вони сказали: «Ми всі політики, – це мені Луценко каже, генпрокурор, в присутності Порошенко. – Ми, звичайно, ці справи поки притримаємо, а там подивимося, як все піде.

А там можна і дати хід».

Це було попередження. Це він теж послав мені «чорну мітку», що він буде робити. Я все вперто не помічав, я все більше звертав увагу на Ахметова, на конкретні речі.

Я, наприклад, розповів історію, як він торгував автобусами з окупованої Абхазією, будучи міністром економіки України, його підприємство. Це порушення міжнародного права, це кримінальна справа в Україні.

– Це могло бути однією з причин, чому він на вас образився?

– Я думаю, що це набагато серйозніша причина, аніж пісня.

– Це правда, що після виходу цієї пісні в ефір, вийшло попередження каналу?

– Так. Але я думаю, що ще більше його обурила історія про Абхазію. Ця історія документально доведеного кримінального злочину, здійсненого особисто ним. Тому що він був міністром економіки, він використовував своє службове становище для того, щоб дозволити своєму ж підприємству торгувати з територією, яка тоді перебувала під міжнародними санкціями.

– Ви зараз перебуваєте в Штатах і заявляєте, що хочете повернутися в Україну. Але ви прекрасно розумієте, що, швидше за все, вас не пустять. Який ваш план дій на найближчий час?

– Я прекрасно розумію, що Порошенко хоче мене не пустити. Але потрібно зробити так, щоб Порошенко це не вирішував.

Минулого разу мене в Україну не пускав Янукович. Коли я приїхав, я був у «чорному» списку. Коли почався Майдан, я прилетів до Варшави з Нью-Йорка, зібрав там групу членів парламенту – і з цією групою прилетів.

Прикордонникам було наказано не пропускати мене в Україну. Але вже був Майдан. Мене оточили депутати і практично без штампа в паспорті силою провели в Україну. Я поїхав на Майдан.

Через два дні до мене в готель прийшли представники Януковича і сказали, що мене насильно депортують, якщо я не поїду сам. Ще через два дні я звідти поїхав.

Як тільки Янукович залишив Україну, на інший день я приїхав назад в Україну.

Так що одна спроба заборонити мені в’їзд в Україну вже була. І ця людина зараз в Ростові.

Порошенко – людина, який закрив мені телебачення. Це було дуже цинічно, бо в той час, коли «5-му каналу» не давали виходити в регіонах, я, будучи президентом Грузії, поставив …

– Що ви маєте на увазі? Ви внесені до «чорного» списку, який Адміністрація президента розсилає на телеканали? Ви про це говорите?

– Так, я був в «чорних» списках на всіх каналах. За іронією долі я допомагав йому, щоб його канал показували в Грузії.

Порошенко – людина, якій я приїхав допомагати на другий Майдан, на який мене не пускав Янукович.

І зараз та сама людина забороняє мені ефіри і той же чоловік не пускає мене в Україну. Куди цинічніше?

Він реально не може не знати, що робить. Є люди, які не відають, що творять. Цей – прекрасно знає. Цей прекрасно знав, кому допомагав в Одесі проти мене, чудово знав, що таке цензура, коли вона використовувалася проти нього, він знав, що таке не пускати політичних опонентів.

Він реально взяв все на озброєння від попередньої влади.

Я ЗНАЮ ВСІ ВХОДИ І ВИХОДИ В УКРАЇНІ

– Припустимо, ви прилетіли, і вас не впускають в Україну. Куди ви поїдете далі?

– Я зараз займаюся створенням Штабу спільних дій. Ми готуємося на осінь проводити у всіх регіонах зустрічі, мобілізувати людей і вимагати від влади фундаментальних змін.

Я цілими днями телефоную до всіх, організовую роботу спільних штабів, займаюся інформаційними деталями кампанії, координацією політичних лідерів. Думаю, що восени це дасть результат.

Так, звичайно, спокійніше і ефективніше, коли я сам на місці. Але з іншого боку, є сучасні засоби комунікації. Поки що Україна не закрита країна.

Ми будемо це робити. Ми йдемо за планом. Якщо буде потрібна моя присутність на місці, я буду присутній на місці. Не проблема.

Ще раз кажу, за часів Януковича я приїхав всупереч його заборонам. Я приїхав і в’їхав сюди.

– Але зараз у вас немає паспорта, у вас його можуть забрати.

– Хто у мене забере паспорт? По-перше, паспорт у мене з собою, по-друге … Є багато різних можливостей, я не буду все розкривати. Є багато друзів по всьому світу.

– У Литві обговорюють питання надання вам громадянства.

– Я дуже люблю литовців, і вони до мене дуже добре ставляться. Моя дружина голландка, я автоматично маю право на голландське громадянство – ми вже стільки років одружені. Мої діти з грузинськими паспортами також мають голландські паспорта. Цієї проблеми у мене немає.

Але я цього свідомо не робив і не буду робити. Тому що є конкретна мета. Я взяв зобов’язання перед народом України.

Порошенко дуже сподівається, що я зараз буду спокійний і перейду на інші теми. Він сказав, що мені, мовляв, нікуди дітися, тому я тинявся в Україні. Ні, мені є куди дітися – тільки в Україні! Я сказав, що доведу до кінця боротьбу в Україні. Я себе відчуваю українцем.

З огляду на мої армійські роки, інститутські роки і проживання в Києві, десь 12 років я прожив в Україні. Я брав участь в трьох революціях. Як студент я ходив на мітинги Революції на граніті, я був на двох Майданах. Я організовував перший Майдан …

– Але якщо вас не впустять, де ви будете жити? Поїдете назад в Штати? Або в Нідерланди?

– Ні, я буду жити в транзитній зоні аеропорту «Бориспіль». Там зроблений хороший ремонт, мій друг там директор. Я сподіваюся, що він знайде мені там затишне місце. Це жарт, але я знайду можливості.

Немає такого контролю, як вони думають. Я з багатьма на зв’язку в українській службі. Я колишній український прикордонник. Нехай він про це не забуває. Я знаю всі входи і виходи в Україні.

– Звучить загрозливо, якщо чесно …

– Тому нехай він не сподівається. По-друге, у мене багато друзів прикордонників.

– Де ви будете оскаржувати рішення?

– … По-третє, у мене дуже багато друзів в Нацгвардії, поліції. Нехай він не забуває, що щупальця нашої команди вже проникли всюди, і силовики його ненавидять.

Він при зустрічі зі мною на Мальті це визнав, що його ненавидять, що він не може розраховувати ні на Національну гвардію, ні на спецназ СБУ, ні тим більше на поліцію. Тому створюються якісь загони.

– Які загони?

– Кононенко створив загін охорони.

– … Цікаво …

– Я це все проходив, він нічого нового не може придумати. Він робить все те ж, що робив Янукович. Він просто думав, що він хитріший і розумніший Януковича – але я думаю, що він боягузливіше Януковича.

Він стільки разів повторював на Мальті, що він уникне долі Януковича – але думаю, що він це для себе повторює. Тільки щоб себе переконати.

ПОРОШЕНКО ПОБАЧИВ КОНТУРИ ОПОЗИЦІЇ І ДЛЯ НЬОГО ЦЕ ДУЖЕ ТРИВОЖНИЙ СИГНАЛ

– Чому зайшла розмова про те, що йому знадобиться кудись бігти?

– Він сказав, що не дозволить розхитувати ситуацію, щоб ми не розраховували, що він втече, як Янукович. Проблема в тому, що йому нікуди бігти. Росія його все одно не прийме. А після історії з Фірташем … Після того, як Ахметов …

Подивіться, Ахметову не дають американську візу. Гладковському скасували американську візу. Кононенко не дають американську візу.

Куди йому бігти? Він уже персона нон-грата на Заході!

В особистих бесідах представники західних служб розповідають, зокрема і мені, про незадеклароване майно Порошенка, про його гроші. Ви думаєте, що коли він не буде президентом, це все не вийде? Звичайно, вийде.

Він переступив межу. Я думаю, що в цій ситуації його не потрібно боятися. Ми повинні йти за планом, ми повинні діяти так, як правильно.

Він повністю – заручник Ахметова, тих людей, яких вони провели в СБУ. Він заручник Яценюка і його групи. Тому цій людині не позаздриш.

Він проґавив свій історичний шанс стати великим – не тільки українським керівником, який би створив українську державність, а й одним з великих європейських лідерів. Зараз, мабуть, українську державу доведеться створювати новому поколінню політиків.

Свою роль я бачу як роль фасилітатора, щоб прийшли нові люди. У мене немає особистих амбіцій. Але у мене є обов’язки.

Порошенко зараз побачив контури опозиції. Повірте, для нього це дуже тривожний сигнал. Він думав, що якщо він нас усіх розвів, то ми не знайдемо солідарності. Але абсолютно різні люди знайшли можливість консолідуватися. Починаючи від Юлії Тимошенко і закінчуючи «ДемАльянсом», Гриценко, Садовим, Найємом, Лещенко і Заліщук.

Для олігархату, Ахметова це катастрофа.

– Ви сказали, що будете оскаржувати рішення в суді. У якому суді?

– Ми будемо йти до адміністративного суду. Якщо в адміністративному суді не вийде, тоді підемо в Страсбург.

– Ви маєте на увазі Європейський суд з прав людини?

– Так.

– Ви можете зараз спрогнозувати, чим закінчиться вся ця історія?

– Я думаю, що ця історія пов’язана не тільки зі мною. Зараз він почав неминучий процес розвалу своєї влади. Але далі цей процес буде прискорюватися. Він буде все більше і більше відвертати від себе людей, міжнародне співтовариство. У якийсь момент люди просто скажуть «досить».

В Україні була революція, але не було революційних змін. Революцію треба закінчувати змінами і реальною заміною політичного класу. І це станеться в найближчі місяці. Новий політичний клас готовий.

Треба відкрити очі – вони навколо нас. Нове політичне керівництво готове. Коли у тебе є величезна кількість нових, молодих, блискучих, чесних українців з хорошою освітою, а ти не можеш знайти на керівні посади нікого краще, ніж ставлеників Кононенко, Грановського, при всій повазі, колишнього директора ринку – про що це говорить? Це говорить про те, що це все швидко закінчиться.

Тому що вже є заміна. Вони дихають їм у потилицю.

Це не Саакашвілі дихає їм у потилицю – це люди дихають. Цих всіх не вислати.

Севгіль Мусаєва-Боровик, «Українська правда»