Освітяни “трієчники” та піщані королі Заставнівщини

Так уже сталось, що «зради» – нашим людям цікавіші, ніж «перемоги». Добре це чи погано – достеменно не знаю. Можливо, дивлячись на себе крізь призму тотальних «зрад», не так хочеться шукати відповіді на них у собі. А можливо, аналізуючи місцеві «зради», ми вчимося бути кращими. Минулий тиждень для Буковини був багатий на події. Сконцентруймося на найголовніших із них.

Зрада № 1. Освітяни проти Палійчук

На сесії Чернівецької обласної ради освітяни вимагали відставки та «привселюдного вибачення» директора департаменту освіти і науки Оксани Палійчук. Палійчук так і не змогла знайти спільну мову з більшістю своїх колег по департаменту, не кажучи про директорів навчальних закладів. Її впертість спочатку викликала повагу, потім нерозуміння, а зараз – легку зневагу. Всі звикли до її тотальної впевненості у своїй правоті і небажання визнавати власні промахи, якими б кричущими вони не були.

Вона ініціювала ЗНО, де майже кожен третій педагог показав результат «не вище трійки». Сама Палійчук втішено «мокнула» цим фактом усю освітянську громадськість. Керівник профільної комісії Іван Гешко визнав роботу Оксани Палійчук незадовільною і закликав облраду усунути Палійчук з посади. З усього випливає, що за цими політичними іграми стоїть голова обласної ради Іван Мунтян, якого Палійчук (як це вона часто робила зі своїми колегами) не раз публічно «опускала» на нарадах. Мунтян зробив собі лице, перенісши питання на наступну сесію. Але вже зараз зрозуміло, що образи він їй не пробачить і на наступній сесії ми побачимо публічно розправу над «матушкою».

Зрада № 2. Comeback Лієва

Колишній посадовець Чернівецької ОДА, екс-міністр туризму Криму Олександр Лієвпризначений на посаду виконавчого директора ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України». До його компетенції входитимуть питання адміністративно-господарської діяльності компанії. Олександр Лієв – колишній буковинський чиновник, який працював у команді колишнього голови ОДА Володимира Куліша. Лієв вважався одним із найрозумніших схемщиків у команді екс-губернатора. Також унікальними варто вважати його здібності спливати на поверхню при всіх владах та виходити сухим із глибин найглибшої «корупційної води». Єдиним поки публічним противником чергового «камбеку» Лієва виявився нардеп Максим Бурбак. У своєму пості у «Facebook» він почав вимагати в Зураба Аласанії звільнення як Лієва, так і виконавчого директора Чернівецької філії НСТУ Любові Годнюк, яка є його можливим опонентом на виборах до Верховної Ради на 204 окрузі.

Зрада № 3. Королі піщаних копанок

Журналіст телекомпанії «Чернівецький промінь» Олександр Докієн та оператор Роман Пилатик готували сюжет про незаконний вивіз піску на території Репужинської сільської ради. «Без видимих на те причин невідомий чоловік перегородив дорогу автомобілю, в якому були журналісти та громадські активісти, забрав з машини ключі та відмовився їх повертати. У приміщенні сільради поводив себе агресивно: незважаючи на пред’явлене журналістське посвідчення, кидався на оператора та журналіста з кулаками, погрожував фізичною розправою, намагався пошкодити технічні засоби. Згодом на вулиці залучив до конфлікту групу невідомих осіб, один з чоловіків тримав у руках сокиру».

Якщо просто: справжня журналістська робота складна. Це не сидіння на зрежисованих сесіях, це не студійна зйомка Бурбаків–Каспруків. Справжня журналістика пов’язана з людьми, більшість із яких або зламані важким життям, або є абсолютно безкарними агресорами типу Віктора Ревуцького, який перешкоджав зйомці журналістам «Чернівецького променя». Саме в Репужинцях зустрілися дві реальності – віртуальна і гіперреальна. В результаті – перемагає груба сила. Гіперреальність реальніша для жителів Репужинців, які свято повірять у версію, що активісти і троє журналістів з ножем напали на в.о. сільського голови. Так само, як і мешканці віртуальної реальності («Facebook» і т.д.) будуть бачити дурного «короля реднеків», який забороняв журналістам виконувати їх роботу. Кожен залишиться при своїй «зраді»…

Зрада № 4. Аромат львівського сміття

Скандали Садового вчергове торкнулись Буковини, коли активісти виявили львівське сміття на заставнівському сміттєзвалищі. Але ця «зрада» була переможена «зрадою» вищого рівня. Міський голова Заставни Василь Радиш у достатньо жорсткій формі пояснив свою позицію щодо львівського сміття і його допомоги місту Львову, яке потерпало від кризи. Він проїхався особисто по кожному з тих активістів, які підняли цю тематику в місті. Такий підхід виявився несподіваним для опонентів, які замість розкрутки цієї теми мають виправдовуватися самі.

Зрада № 5. Пробите ДНО

Цими вихідними в Новодністровську проходив фестиваль «Дністер-фест». Про своє враження від спілкування з місцевою пресою написав фронтмен гурту «Kozak System» Іван Леньо: співака обурила позиція журналістки, яка заявила, що війни між Україною та Росією немає. «Нас посварили політики», – заявила кореспондентка ТВА. «І тут дама видає фразу, від якої я мало не остовпів на місці: «У мєня на етот счьот інноє мнєніє. Я счітаю, что у нас нєт нікакой войни. Что нас посорілі політікі…»» Чергове дно, пробите телеканалом Бурбака ТВА, говорить лише про одне – «зради» на Буковині буде ще більше. ТВА постарається довести, що нижче найглибшого ДНА все ще є місця, куди вони можуть падати.

Михайло Шморгун

Джерело: БукЦентр