Скільки втрачають українці через корумпованість влади?

Якщо рівень корупції в Україні залишиться незмінним, то до 2040 року доходи українців не перевищуватимуть третини від середнього показника ЄС.

Про це йдеться у матеріалах МВФ, оприлюднених після виділення Києву чергової порції кредиту за програмою розширеного фінансування.

Експерти фонду підготували окрему доповідь про зв’язок між рівнем корупції та станом економіки.

“Рівень корупції в Україні є надзвичайно високим, – йдеться у доповіді. – Це може серйозно підірвати перспективи економічного розвитку, зокрема й, стримуючи приватні інвестиції”. У МВФ визнають, що останнім часом українська влада здійснила низку кроків, що відповідають кращим європейським “рецептам” боротьби із корупцією. Водночас у фонді вказують на кілька “специфічних” для України викликів. Серед них – “концентрація політичної та економічної влади у невеликої групи людей, що може стримувати ефективність антикорупційних зусиль”.

Підрахувати складно, але можливо.

У своєму дослідженні експерти МВФ визнають, що корупцію досить важко виміряти цифровими показниками. А відтак, для порівняння вони використовували як дані бізнес-опитувань, що проводить Світовий банк, так і дані про політичний бік корупції із Міжнародного індексу корупційних ризиків (International Country Risk Guide). МВФ порівняв ситуацію в Україні із країнами з низькими та середніми доходами, країнами Центральної, Східної та Південної Європи, а також із країнами ЄС.

У МВФ вважають, що між рівнем ВВП на душу населення і рівнем корупції в країні є зв’язок У чотирьох міжнародних індексах за 2015-2016 роки, які оцінюють рівень корупції, місце України виявилося значно нижчім, ніж навіть в інших країнах із низькими та середніми доходами.

Розрив із європейськими країнами є ще більшим. До того ж, якщо у європейських країнах за останні 10 років рівень корупції поступово знижувався, то в Україні “не було покращення”, а від 2012 року спостерігалося навіть погіршення ситуації. Згідно із даними Глобального звіту про конкурентоздатність, які наводяться у доповіді МВФ, якщо у 2013-2014 роках бізнес називав корупцію як другу найбільшу проблему в Україні, то у 2016-2017 роках ця проблема посунулася на перше місце. А на другому опинилася політична нестабільність. При цьому, відзначають в МВФ, корупція поширена практично у всіх регіонах України, за винятком західних. Втім, навіть там, згідно із опитуваннями, понад 65% бізнесменів називають корупцію головною проблемою для бізнесу.

Найбільший рівень корупції із суттєвим відривом від інших регіонів – у Києві.

Зв’язок між корупцією і бідністю

Україна – країна із величезними пенсійними витратами і мізерними пенсіями.

Порівнюючи дані від Transparency International та World Economic Outlook, експерти МВФ дійшли висновку, що між рівнем корупції і ВВП на душу населення у певній країні існує тісний зв’язок.

Загалом, згідно із розрахунками фонду, подолання однієї сходинки у Міжнародному індексі корупційних ризиків означало б зростання доходу на душу населення приблизно на 1,35%, а інвестицій – на 4%. Відтак, якщо рівень корупції в Україні залишиться незмінним, то до 2040 року доходи українців не перевищуватимуть 30% від середнього показника ЄС (нині цей показник становить 20%).

Якщо рівень корупції в Україні буде знижено хоча б до найгіршого показника серед країн ЄС, то український ВВП на душу населення може зрости до 40% від середньоєвропейського рівня. Досягти хоча б половини від середньоєвропейського доходу до 2040 року українці зможуть лише у разі, якщо рівень корупції в країні також буде середньоєвропейським.

Порівняння із сусідами

На початку 1990-х поляки мали приблизно такі само доходи, як і українці. Тепер ВВП на душу населення у Польщі становить 70% від середнього у ЄС, в Україні – лише 20% Експерти фонду також порівнюють ситуацію в Україні із трьома іншими країнами, – Польщею, Румунією та Латвією, – де ВВП на душу населення у 1992 році приблизно збігався з українським. У 2015 році ВВП на душу населення у цих країнах був утричі більшим, ніж в Україні.

При цьому у Польщі, де цей показник є найвищим і складає 70% від середньоєвропейського, антикорупційні заходи були найжорсткішими і почалися раніше, ніж у Румунії і Латвії.

Спільним у всіх трьох країнах було запровадження незалежних спеціалізованих антикорупційних правоохоронних органів та громадська підтримка їх діяльності – наголошують експерти МВФ. Крім того, у тій чи іншій формі ці країни забезпечили публічний доступ до декларацій майна і доходів державних службовців.

Проблеми правосуддя

Водночас, як зазнається у доповіді, усі три країни, згідно із даними Світового банку, мають значно вищі, ніж в Україні, показники верховенства закону. І, очевидно, саме цим пояснюється значно більша кількість судових вироків у гучних справах корупціонерів.

В Україні ж, попри прогрес із створенням НАБУ і оприлюдненням декларацій, антикорупційні “реформи поки що не дали конкретних результатів, тоді як невдоволення громадськості зростає”.

Сума грошей, що надійшла у бюджет завдяки судовим вирокам проти корупціонерів, є надзвичайно малою, – йдеться у доповіді. У 2015 році вона становила 5 тис. доларів, а за перше півріччя 2016 – менше 3 тис. доларів. У той таки час, згідно із результатами опитувань у грудні 2016 року майже 90% українців вважали провальними зусилля влади у боротьбі із корупцією.

Про що розповіли е-декларації

У МВФ вважають, що подальша робота антикорупційних органів із вже оприлюдненими деклараціями є дуже важливою, щоб отримати підтримку громадськості.

Адже саме оприлюднені декларації підтвердили “чутки про надзвичайні багатства деяких найвищих державних чиновників, зокрема і тих, хто були на державній службі із дуже низькими зарплатами”.

При цьому перевірка цих декларацій могла б забезпечити “швидкі результати” для антикорупційних органів. Але при тому, що НАБУ подала до суду перші справи майже рік тому, у травні 2016, жодних вироків наразі не було. А відтак, особливо важливим є початок роботи спеціалізованого антикорупційного суду, – йдеться у доповіді.

Згідно із Меморандумом про співпрацю між Україною та МВФ, законопроекти, що стосуються діяльності спеціалізованого Антикорупційного суду, має розглянути парламент до початку літніх канікул.

Олігархи та їх ЗМІ як “специфічні перешкоди”

Окрему увагу у доповіді МВФ про вплив корупції на економічний розвиток присвячено олігархам.

Експерти фонду звертають увагу на поширеність думки про те, що олігархи впливають на процес ухвалення законів і контролюють призначення на державні посади, аби закони і регуляції виконувалися так, щоби зміцнити плив олігархів на економіку. Крім того, через підконтрольні ЗМІ олігархи можуть обмежувати доступ громадськості до інформації.

“Такі структури, очевидно, не зацікавлені у появі незалежних та ефективних антикорупційних інститутів та у покаранні корупційної діяльності”, – припускають в МВФ.

Джерело: ІА АСС з посиланням на ВВС Україна