Іван Мунтян: «Мир твориться насамперед у свідомості світової спільноти»

Біблійне твердження «Спочатку було Слово» несе в собі цілком раціональний зміст, – переконаний голова обласної ради Іван Мунтян.

Думка і слово – цілком матеріальні, і озвучуючи наші наміри, ми робимо крок до їхнього втілення. Тож молитовні сніданки, які у США проводяться традиційно уже 65 років, проводяться і в Європарламенті, і в Німеччині, Норвегії тощо, а в Україні, під патронатом спікера парламенту, відбулися уже 5 разів – це не «розваги», не «зустріч еліт», а спілкування  провідних політичних, громадських та релігійних діячів, яке призводить до реальних результатів, додає авторитетним світовим лідерам розуміння ситуацій і можливості впливати на них так, аби утримувати у світі баланс справедливості, спокою, миру.

Про участь у 65-му Національному молитовному сніданку у Вашингтоні, який зібрав учасників з майже 180 країн світу і де українське представництво складало 75 делегатів (найбільше за всі роки проведення) – голова Чернівецької облради Іван Мунтян.

 – Національний молитовний сніданок у США організовує група християн з усього світу. Помилково вважати, що цей захід обмежується участю представників однієї релігії чи одного політичного спрямування – серед його учасників є й іудеї, і мусульмани, і буддисти, представники різних країн, віросповідань, політичних партій, – розповідає Іван Мунтян, – До української делегації увійшли народні депутати України, представники органів місцевого самоврядування та органів державної влади, громадські та релігійні діячі, волонтери, а також високопосадовець Адміністрації Президента України. Захід фактично тривав 4 дні, кожен з яких був насичений низкою важливих зустрічей та розписаний ледь не по хвилинах. Графік був насправді дуже щільний. Учасники української делегації щодня зустрічалися з представниками американського політичного та урядового істеблішменту, кожен на своєму рівні. Окрім власне сніданку з президентом США, ми мали й Український молитовний сніданок. Кожна країна має власні цілі на цих заходах. Наша основна мета полягала у тому, аби у спілкуванні, незважаючи на розбіжності в політичних поглядах, уподобаннях та переконаннях знайти спільну мову з американцями та європейцями заради вироблення зрозумілих усім підходів до вирішення наявних – насправді серйозних – проблем.

 –   Молитовний сніданок – це щось на кшталт «червоної доріжки», де всі себе показують і на інших дивляться?

–   Абсолютно ні. Треба розуміти, що учасники української делегації не прилетіли до Сполучених Штатів просто поснідати чи сфотографуватися в кулуарах. Всі вони прибули з єдиною метою: допомогти українським дипломатам налагодити конструктивну співпрацю з Адміністрацією Дональда Трампа, донести до оточення Президента Америки правдиву інформацію про політичну, економічну, а головне – безпекову ситуацію в Україні. Власне за це нам і подякували у Посольстві України в США. Ми часто обурюємося тим, що світ про нас не знає – це свідчить про те, що не у всіх випадках спрацьовують тільки офіційні канали інформації, офіційна дипломатія. У таких випадках має діяти народна дипломатія: особисте спілкування між діячами культури, артистами, художниками, письменниками, представниками національних спільнот, представниками влади різних рівнів тощо. Адже коли нас дивує, що світ про нас не знає – ми так само мало що знаємо про світ! Наприклад, чи багато ми знаємо про те, що в ці дні відбувається в сусідній Румунії? Тільки з куцих повідомлень нашого телебачення. Більше знають ті, хто має за цим, таким близьким до нас, кордоном знайомих, колег, і може спитати напряму.

–     Невже у розвідки США недостатньо потрібної інформації про всіх?

–    Так, у президента наймогутнішої в світі країни є багато джерел інформації, безліч аналітичних центрів та радників. Однак всі вони сприймають ситуацію в Україні через призму американського світогляду. У свою чергу учасники українського делегації розповіли про події у нас в державі так, як її бачимо ми, українці, і повірте, ніхто не міг лукавити, адже поруч завжди знаходився його політичний опонент. Звісно, що основний акцент робився на загостренні ситуації на Сході України, жахливих обстрілах Авдіївки, ролі Росії, яка фактично і є агресором. Сподіваюся, що тепер у Дональда Трмпа буде повна об’єктивна картина подій в Україні. І цього ж, безперечно, сподівається українська влада: адже саме для цієї мети Глава держави – Президент України особисто затвердив список офіційної делегації до США (і я є саме в цьому списку), а представники українського Посольства в США максимально сприяли усім українським учасникам, аби ми провели якнайбільше зустрічей і мали якнайширше коло спілкування під час події. Це було особливо важливо в світлі налагодження зв’язків з новим президентом США і новою адміністрацією Білого дому.

Багато уваги було приділено і економічному блоку питань. Так, відбулася зустріч з представниками бізнес-еліти США за участі високопосадовця фіскальної служби України. Також разом з головою Одеської облради Анатолієм Урбанським та головою Чернівецької ОДА Олександром Фищуком поспілкувався з керівниками Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), яке уже фінансує в Україні декілька проектів з розвитку сільського господарства та енергозбереження. Розповіли їм про реальну ситуацію у цих сферах, відзначили, що зараз в Україні триває процес децентралізації, тому було би дуже добре, щоб це фінансування йшло напряму на громади, оминаючи центральний рівень. Пояснили, що так ці кошти будуть використовуватися набагато ефективніше. Власне, з цією метою минулого року обласною радою й була створена Агенція регіонального розвитку.

Також в Конгресі відбулась зустріч українських парламентарів з американськими колегами, а також зустріч у клубі Республіканської партії. І там, і там українські політики доклали максимальних зусиль, щоб переконати американців у тому, що не зважаючи ні на що, Україна хоче бути рівноправним партнером Америки. Так, у нас зараз є проблеми, основною з яких є війна, яку розпочала Росія. Втім, українці поділяють моральні, духовні та демократичні цінності Америки і бажають розвивати дружні та партнерські відносини з народом Сполучених Штатів.

Власне, про об’єднання усіх віруючих людей світу заради миру й говорив у своїй промові на молитовному сніданку Дональд Трамп. Як на мене, він дуже слушно зауважив, що духовна складова і віра в Бога є основою для розвитку будь-якої держави, яка прагне бути успішною. І керівник такої держави повинен твердо вірити в Бога. Адже саме віра в Бога з одного боку додає сил для вирішення важливих питань та проблем на шляху розвитку держави, а з іншого – убезпечує від прийняття неправильних рішень.

–    «Сніданок» передбачає якісь страви на столі. Нашим читачам дуже цікаво, чим же пригощали на «сніданку у Трампа».

–    Звісно, це багатьох здивує, але сам сніданок – дуже скромний. Чай-кава, тістечка, вода – і все. Жодних розкошів. Ще раз хочу наголосити: це не розважальний захід, це робота, це дипломатія. У якій ми беремо участь власним коштом, взявши відпустки на роботі. Жодної копійки бюджетних коштів на це не витрачено.

–     Ви навіть виступали на одному із заходів…

–   Так, я мав честь звернутися до учасників 12-го Українського Сніданку в рамках Національного Молитовного сніданку в Вашингтоні. Це і конгресмени, і сенатори, і представники української діаспори і ще безліч людей. Саме наша діаспора його організовує. Виступав за дорученням лідера партії ВО «Батьківщина» Юлії Володимирівни Тимошенко, яка особисто не мала змоги бути на цьому заході – вона була на зустрічі з лідером Республіканської більшості. Я передав її слова про те, що наша країна проходить складний час випробувань через агресивну війну, яка продовжує забирати життя, залишати сиротами і вдовами, знедолювати мільйони наших співвічизників. Але війна, каже Юлія Тимошенко, і ці слова не викликають заперечень, є не тільки одним випробуванням, є наше внутрішнє непорозуміння, роз’єднання, протистояння всіх і всьому, а іноді і відверте небажання. «Ми не вороги! – передала у своєму вітанні Юлія Тимошенко. – Ми друзі! У нас одна країна! У нас одна Планета! І ми маємо вчення Ісуса Христа і Силу Його Слова. І це може дати справжню перемогу в першу чергу  над собою і як наслідок перемогу для всієї країни, і для всьго світу». Нехай дійсно допоможе нам всім в цьому Сам Бог!

–   Але поїздка на такий захід – дуже дорога?

–  Вашингтон – це місто чиновників. Це не Манхеттен і не Голлівуд, де все дорого. Там деякі готелі можна порівняти за ціноутворенням з деякими готелями Чернівецької області, а то й дешевше. Це доступно багатьом і багатьом. Готелі там – прості, для чиновників, тож ні про які надзвичайні суми не йдеться. Готель, у якому відбувається Молитовний сніданок, має достатні для президентського рівня умови захисту, а номери там переважно 3-4-місні. Тобто жодних розкоштів. Натомість результати, які досягаються такими зустрічами, важко переоцінити. Це можливість відкрити світові свою країну – як в цілому, так і її регіони, зав’язати дружні зв’язки – політичні, економічні, що дуже актуально для нас як для країни, яка здійснює децентралізацію. Це можливість не просто безпідставно пишатися формальними «містами-побратимами», а спілкуватися напряму, отримувати допомогу, закласти підгрунтя для майбутніх обмінів. Ми не маємо права замикатися всередині, наші проблеми треба вирішувати разом зі світом, в контексті світового розвитку.

–  А світ не відмахується від наших проблем?

–  Ні, бо вони виходять на світовий порядок денний, і світ так само прагне їх вирішити. І добре, що це усвідомлює керівництво нашої держави – в тому числі і Президент України, який минулого року, під час парламентського Молитовного сніданку в Україні сказав: «В цей час, коли країна бореться проти російського агресора, особливо гостро відчувається потреба у єдності заради миру, свободи, гідного майбутнього. А це може відбутися лише тоді, коли різні люди, з відмінними поглядами і позиціями, об’єднуються у спільній молитві до Господа за мир та злагоду на українській землі», – і нагадав слова Ісуса: «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться».

–  А як же ж критика за те, що, мовляв, «краще би всі українські делегати в Авдіївку поїхали»?

–  Кожна робота зі встановлення миру – важлива. Від найменшої передачі в зону АТО для бійців чи потерпілих мирних мешканців, від приймання внутрішньо переміщених осіб на мирній території – до участі в Молитовному сніданку. Бо мир твориться насамперед у свідомості людей, світової спільноти. А заборони чиновникам, чи критика інших осіб, які їдуть на Молитовний сніданок, брати в цьому участь, нагадує, як 2013-го тодішній голова Верховної Ради Рибак також забороняв депутатам їхати на цей захід у США. Його дії мені цілком зрозумілі – якраз регіонали прагнули закритися від світу і творити в Україні що їм заманеться. Але для цього народ і повстав – аби у кожного була свобода діяти на благо України, а не на благо купки політиків, які намагаються узурпувати владу.

 Василь Семчук

Опубліковано в газеті “Чернівці” 17 лютого