Іван Мунтян: «Політикою не треба займатися спеціально, досить того, що політика займається нами»

Чернівецька обласна рада VІІ скликання працює вжепонад рік. І так само трохи більше року її очолює Іван Мунтян. Лідера буковинської «Батьківщини» депутати обрали на цю посаду 1 грудня 2015 року. Про особливості роботи крайового парламенту нового скликання, виклики часу і завдання, які стоять перед керівниками найвищого представницького органу влади краю, досягнення депутатського корпусу за рік активної праці розмова з його головою.

– Процес обрання голови Чернівецької обласної ради у попередні роки інколи нагадував міні-спікеріаду, коли з різних причин депутати не могли обрати собі спікера. Вас обрали на першій сесії  з першої спроби. В чому, на вашу думку, секрет успіху?

– Думаю, що спрацював комплекс причин. Для багатьох політичних гравців нинішній якісний склад депутатського корпусу обласної ради став несподіванкою, вони на нього не розраховували. Дехто, напевно, сподівався на те, що депутатський корпус нової ради буде сформовано у традиційний для попередніх років спосіб, відповідно вибори голови також відбуватимуться за традиційною схемою. Але з’ясувалося, що всі вибори після Революції Гідності – президентські, парламентські, до місцевих рад – суттєво відрізнялися від кампаній минулих років. Президента було обрано вже у  першому турі, до парламенту потрапило набагато більше нових людей, ніж це траплялося раніше. Склад Чернівецької обласної ради теж було сформовано в нових політичних умовах. Навіть досвідчені політики повинні були зважати на новий формат влади, враховувати нові підходи і виклики, запит суспільства на нові обличчя, форми і методи роботи. Але з різних причин вони цього не зробили. За цих обставин спрацювали мої багаторічні напрацювання у суспільно-політичній сфері, значний особистий депутатський досвід. Напевно, я виявився найкраще підготовлений до такої роботи. Мала також значення не тільки моя особиста професійна підготовка, але й підготовка команди.

– Були впевнені,  що справитеся на посаді? Не сумнівалися у своїх силах?

– Не мав найменшого сумніву, що гідно справлюся з цією роботою. За моїми плечима значний господарський, управлінський досвід роботи на відповідальних державних посадах, перебуваючи на яких приніс чимало користі нашій області. Тому я добре знаю, що і як потрібно робити. Довший час керував відповідною політичною силою, і завдання налагодити ефективне управління, і велика відповідальність за результати діяльності вже стояли переді мною раніше. За ці роки працював із багатьма людьми… Не хочу нікого критикувати, але добре знаю, хто на що здатний. В тому числі з деяких нинішніх моїх критиків. Щодо організації депутатської діяльності, то наразі я єдиний депутат Чернівецької обласної ради п’яти скликань. Добре розумію особливості роботи ради попередніх скликань – першого, другого, третього… Очевидно, що під час попередніх скликань мав можливість зробити певні висновки, усвідомити те, що сьогодні вимагає час від депутатського корпусу і від мене особисто. Як громадський діяч, який брав активну участь у подіях на Майдані під час Революції Гідності, добре знаю ситуацію у суспільстві, запити людей, що слідробити на цьому етапі. Найголовніше – маю чітке відчуття відповідальності перед суспільством.

– Часто так трапляється, коли людина займає високу посаду, вона змінює звичний спосіб життя…  Вас посада змінила?

– І до нинішньої високої посади займав не нижчі у інших державних структурах. І за впливом, і за важливістю вони були не менш відповідальними, ніж посада голови обласної ради. Звісно, уроботі обласної ради єсвоя специфіка, але ця посада кардинально не змінила мій стиль роботи чи життя.  Номер телефону точно не міняв (сміється). Як йшов по життю, працюючи для людей, так і продовжую.

– Ви згадали про специфіку, яка відрізняє роботу обласної ради від інших структур. Не бракує владних повноважень для реалізації своїх завдань?

– Сьогодні в суспільстві присутні завищенні сподівання щодо можливостей, впливу і допомоги з боку держави. І громадяни не завжди чітко розрізняють завдання та важелі представницької й виконавчої гілок влади. Адже під час виборчої кампанії кандидати у депутати теж приходили до людей, пропонували свої програми, своє бачення вирішення проблемних питань, які є в суспільстві, області. Водночас, ставши депутатами, можемо діяти тільки у рамках тих повноважень, які надає нам закон. Хоча й дуже розраховуємо на виконання тих гучних обіцянок, які лунають сьогодні з вищих щаблів влади щодо передачі повноважень радам і об’єднаним громадам.

Наразі ж депутати обласної ради нового скликання користуються тими важелями, які у них є. Заглиблюються у багато проблемних питань, які існують в області, озвучують ці питання і намагаються їх вирішувати. Через це інколи лунають закиди, нібито це не справа депутатів, нібито обласна рада перевищує свої повноваження. Хочу одразу всіх запевнити: Чернівецька обласна рада працює строго у законодавчому полі. І здійснює свої повноваження у тих рамках, які надані їй законом. Як депутати ми маємо право заходити у будь-яку комунальну установу, заслуховувати звіти про роботу керівників. Інша річ, що раніше депутати не користувалися цим правом. Можливо, в минулому  існував інший порядок, а депутати не проявляли себе так, як унинішньому скликанні. Зараз і часи інші, і депутати зовсім інші.

– Не складно організовувати таких активних депутатів?

– Депутатами не потрібно керувати чи якимось чином обмежувати їх. Не бачу нічого поганого в тому, що депутати висловлюють свою думку, захищають свою позицію. Це нормальний процес. Моє завдання забезпечити їм можливість виконувати надані законом повноваження, щоб депутати могли реалізувати свої програми і виконати обіцянки, з якими йшли на вибори і перемогли. Саме таким чином намагаюся будувати роботу з депутатським корпусом. Якщо депутат відчуває підтримку керівництва обласної ради, бачить, що його ідеї, позиція, програма не ігноруються, тоді є повне взаєморозуміння і співпраця.

– У попередні скликання обласної ради часто були випадки обмеження прав опозиції. У нинішній Чернівецькій обласній раді існує опозиція і як забезпечуються її права?

– Окресленої опозиції в обласній раді немає. Є частина депутатів, в тому числі тих, які належать до провладних партій, які ситуативно голосують по-різному. Ці депутати, попри те, що мають безпосередній стосунок до влади, інколи опиняються в опозиції до самих себе. Обласна рада не виконавчий, а представницький орган влади, тому така позиція, на мою думку, не дуже логічна. Згідно з наданими мені повноваженнями, я не маю права не надати слова депутатам, незалежно від того, яку політичну силу вони представляють. Якщо хтось обвинувачує мене тільки у тому, що я надав комусь слово, то це тільки тому, що такі критики забули, як нам самим колись закривали рота. Ми боролися, у тому числі й за те, щоб такого більше ніколи не було. Неправильно закидати мені, що я надав слово депутату, який хоче, щоб його питання поставили на голосування. Це абсолютно непрофесійно!

– У Верховній Раді України депутати від «Батьківщини» теж виступають проти якихось владних рішень. А на Буковині ви є владою. Тут немає невідповідності?

– Я – голова Чернівецької обласної ради, а не Чернівецької обласної адміністрації. Очолюю представницьку, а не виконавчу гілку влади в краї. Це абсолютно різні речі.

– Критика лунає не тільки в сесійній залі, але також за її межами. Наприклад, щодо суміщення посад голови Чернівецької обласної ради з посадою в обласній парторганізації «Батьківщини»…

– Певною мірою я відчуваю, що проти мене ведеться замовна кампанія у різних форматах. Одним з елементів якої були і ці закиди, нібито я поєдную посаду голови обласної ради і громадську роботу. Юристи й суди надали на це вичерпну правову відповідь. Сьогодні така ситуація по всій Україні. Там, де керівники політичних сил, які перемогли на виборах, очолили відповідні ради, вони одночасно виконують обов’язки голів своїх організацій. І мова не йде про те, щоб вони там зарплату отримували. Це політична складова нашої діяльності. Логіка тут дуже проста. Партія йде на вибори зі своєю програмою, люди голосують за її кандидатів і вони перемагають. Ставши депутатами, вони повинні мати можливість реалізувати партійну програму, яка була представлена виборцям і підтримана ними. Звісно, якщо ми хочемо бути відповідальними громадськими діячами. А потрапити до ради від партії й одразу заявити, що тепер я ні за що не відповідаю, як на мене, безвідповідально! З кого тоді громадяни мають спитати за невиконані обіцянки? Це політична відповідальність!

– Як ви взагалі реагуєте на критику?

– У всьому цивілізованому світі так повелося, що громадяни, які себе поважають, ніколи не будуть поливати брудом свою владу. Це не значить, що владу не потрібно і немає за що критикувати. Я кажу саме про замовні кампанії з дискредитації. Якщо хтось опускається до такого рівня ведення дискусії, то він не комусь, а в першу чергу собі робить гірше. Тому що звикає жити в такому низькому і брудному світі. Я маю чимало конкретних завдань, які повинен вирішувати. Це мій обов’язок перед людьми. А втягуватися у якісь штучні дискусії просто не маю часу. Навіть відстежувати такі речі, а не те що реагувати на них. Я працюю, займаюся реальними справами, які говорять самі за себе. А коментувати, що там хтось пише десь на стіні не маю звички. Це справа рівня й культури тих людей, які таким чином себе виражають. Подобається їм таке – нехай тішаться. Намагаюся не відповідати на такі закиди навіть правдою, яку знаю про багатьох таких критиків. Тому що не хочу розхитувати ситуацію. Має бути якась межа, розуміння того, чого ні за яких обставин не варто робити. Переконаний, що з часом все нормалізується і стане на свої місця. Мене батьки завжди вчили християнському ставленню до людей, рахуватися і зважати на їхню думку, бути чесним перед людьми і перед собою. Не те що не чинити, а навіть не бажати іншим людям якоїсь шкоди. Словом, завжди діяти по-християнськи. І я дотримуюся цих порад.

– Буковинці часто були свідками такого явища, як боротьба за владні повноваження між представницькою і виконавчою владою. Часто це залежало від особистих амбіцій керівників цих гілок влади. Які зараз стосунки обласної ради з крайовою виконавчою владою?

– Намагаємося слідувати традиційній буковинській толерантності у стосунках, берегти порозуміння і спокій, не збурювати суспільство через якісь надумані причини. Нам достатньо проблем на сході країни, щоб у цей важкий час ще почати ділити щось між собою. Це абсурд! Переконаний, що той хто так робить – вже не відповідальний керівник. Він не вартує того, щоб займати державну посаду. Намагаємося шукати, що називається, «золоту середину». Там, де є проблеми, виникають якісь проблемні питання, намагаємося їх спільно вирішувати у межах наданих нам законом владних повноважень. Ніякого перетягування повноважень не повинно бути. Ще раз наголошую: все залежить від того, хто які завдання ставить перед собою. Якщо мета захищати інтереси людей, дбати про інтереси держави, тоййде шляхом компромісів, а не конфронтації. Вирішувати будь-які проблемні питання можна тільки таким чином.

– І це попри те, що проблемних питань, напевно, існує чимало…

– Щойно запрацювала створена Чернівецькою обласною радою міжфракційна депутатська комісія, яка буде вивчати проблемні питання децентралізації і об’єднання територіальних громад краю. Сьогодні майже у кожному районі з цим є проблеми. Одна сторона незадоволена, інша бажає залишити все як є. Багато питань до виконавчої влади. Зокрема, чому Чернівецькою обласною державною адміністрацією подаються саме такі проекти рішень. Закон і регламент визначають, що проекти рішень з цих важливих питань готує в основному обласна адміністрація. Це пріоритет виконавчої влади. До розгляду проектів у сесійній залі обласна рада не може їх змінювати.  Єдина можливість для депутатів вплинути на процес – надати висновок свого юридичного відділу або комісії обласної ради на запропонований державною адміністрацією проект рішення. Не змінити документ, а висловити свої рекомендації щодо нього. Пропонувати зміни депутати можуть тільки після того, як проект прийнято за основу  на пленарному засіданні облради. Відповідно сесія може підтримати або не підтримати документ. Чернівецька ОДА готує такі проекти рішень, які вважає за необхідне. Наше завдання задіяти усі можливі правові механізми, щоб усі конфліктні і навіть скандальні ситуації, які виникають у процесі об’єднання територіальних громад, знайшли компромісне вирішення.

– Обласна рада готова до таких компромісів?

– Проаналізуйте результати голосування з усіх важливих питань життєдіяльності краю під час останньої сесії обласної ради. Хіба не голоси депутатів від «Батьківщини», інших політичних сил, які представлені у сесійній залі, виявилися вирішальними для ухвалення важливих рішень? Зокрема, ми підтримали запропонований Чернівецькою ОДА проект бюджету, проект рішення щодо децентралізації. Це дуже важливі питання, для ухвалення яких могло просто не вистачити голосів. Але депутати виявили держаний підхід. Попри те, що можливо деякі з цих проектів недопрацьовані. Проте обласна рада дає можливість області працювати. Депутати цілком адекватно оцінюють загрози від того, що гірше – ухвалити ще сирий проект рішення, чи взагалі зупинити роботу. На мою думку, краще прийняти рішення, а потім усунути недопрацювання, які в ньому були, аніж взагалі заблокувати весь процес. Кому, скажіть, буде краще від того, якщо громади області не сформують свої бюджети тільки тому, що обласна рада не ухвалила потрібного рішення? Коли питання стоїть «або-або», шукаємо і знаходимо вихід із ситуації. По-моєму, на прикладіминулої сесії найкраще видно, як сьогодні працює обласна рада. Наші дії свідчать краще за будь-які гарні слова. Інша річ, що всі важливі проекти необхідно подавати заздалегідь. А не запитувати мене, чому обласна рада швидко не опрацювала проект поданий юрвідділом ОДА. Подавати такі важливі документи слід не за десять чи навіть двадцять днів, а ще раніше, можливо, навіть за півроку. Щоб депутати могли їх ретельно опрацювати, при потребі виїхати на місця, тоді не буде виникати ніяких непорозумінь.

– Ви наполягаєте, що ні обласна рада, ні фракція «Батьківщина» в Чернівецькій обласній раді не гальмують процес децентралізації на Буковині.

– Ми тільки за те, щоб усі потрібні рішення були прийняті. Ще раз пошлюся на останню перед Новим 2017 роком сесію Чернівецької обласної ради. Всі рішення, необхідні для наповнення децентралізації реальним змістом, були ухвалені голосами депутатів від «Батьківщини». Чимало депутатів навіть із так званих провладних фракцій не брали участі у цьому голосуванні. Я також погоджуюся з тим, щоб кошти об’єднаним громадам йшли напряму з Києва. Вже цього року у Глибоцькій об’єднаній територіальній громаді урочисто відкрили перший в області центр первинної медико-санітарної допомоги. Це сталося завдяки інфраструктурній субвенції, яку громада отримала напряму з державного бюджету. За державні кошти було закуплено й нове медичне обладнання. Щойно органи місцевого самоврядування отримали реальну самостійність, можливість розпоряджатися коштами, одразу бачимо результат. Нехай кошти йдуть прямо на громади і громади самі визначаються, що їм з ними робити. Не потрібно, щоб цим хтось керував, незалежно з Києва чи з області. Громади повинні самі розвиватися, розуміти, як їм залучити додаткові кошти, що для цього потрібно зробити. Обласна рада, у межах свої повноважень, залишиться тільки зі своїм бюджетом, з якого буде фінансувати об’єкти комунальної власності.

– Кидається у вічі, що влада приділяє значну увагу розвитку транскордонних контактів…

– Ініціюємо нові проекти, налагоджуємо нові і поглиблюємо старі зв’язки, багато важливих для області питань вирішуємо у рамках транскордонних проектів. Деякі питання потребують оперативного реагування. Нещодавно до мене звернулася керівник обласної комунальної установи «Обласний центр медико-соціальної реабілітації дітей з органічними ураженнями нервової системи» з проханням допомогти знайти іноземних партнерів для можливого отримання європейського гранту для потреб центру. І вже за якийсь час, за сприяння голови Сучавської повітової ради Георге Флутура, потрібного партнера знайшли. Подавши спільний проект центр отримає шанс для подальшого розвитку, а наші діти, які потребують реабілітації, на покращення свого становища.

Серйозною проблемою, яку підняли депутати, є питання нових пропускних пунктів на кордоні. Сподіватися на інвестиції, залучення додаткових коштів, створення нових робочих місць без його вирішення не доводиться. На облаштування нових пунктів партнери виділили 2,2 млн. євро. Проте українська сторона досі не може належним чином відзвітувати про їхнє використання. Зробити це необхідно, щоб отримати другий транш у розмірі 1 млн. 800 тисяч. Під загрозою також інший проект – будівництво під’їзних шляхів о пунктів пропуску. Кошти на нього не виділять, поки не буде завершено попередній. Боюся навіть припускати, що ми втратимо ці можливості. Саме тому депутати обласної ради забили на сполох. Лише це дозволило не зірвати виконання цього проекту. Особисто порушив дану проблему перед європейськими партнерами, домігся того, щоб реалізацію проекту  продовжили.  Ось це справді реальні проблеми, які часто ніхто не вирішує, а займається тільки політикою. Так руйнується велика перспектива. Поки політики приїздять в область заробляти ім’я на даній проблемі, обласна рада заходилася біля її вирішення. Питання нових переходів будемо порушувати на усіх наступних сесіях, постійно контролювати хід виконання робіт. Обіцяю, що доведемо даний проект до успішного завершення.

– Які ще напрямки транскордонної співпраці вважаєте перспективними?

На спільному засіданні Чернівецької обласної ради та Сучавської повітової ради, яке відбулося  21 жовтня у  Сучаві, визначено конкретні напрямки, по яких планується розвивати транскордонну співпрацю. Зокрема, це проекти у розбудові транскордонної інфраструктури, в освіті, в охороні здоров’я, розвитку бізнес-середовища, у сфері надзвичайних ситуацій, збереженні та просуванні культурної спадщини.  Наприклад, навіть серед місцевих мешканців чимало таких, які сприймають нашу традиційну Буковинську Маланку як такі собі пустощі, веселі жарти, домашні розваги. Як голова Чернівецької обласної ради вперше відвідав Вашковецьку і Красноїльську Маланки рівно рік тому. Побував там разом із депутатами Іваном Шевчуком та Степаном Мітріком. Використовуючи ширші можливості для транскордонних контактів, які відкриває посада голови крайового парламенту, одразу пообіцяв вивести це унікальне явище на нові міжнародні обрії.  Сьогодні можу впевнено стверджувати: використати Маланку можна для зовсім інших цілей. В першу чергу – для залучення туристів. Чому ми у цьому плані повинні відставати від сусідніх Івано-Франківської чи Львівської областей? Маланка може привабити на Буковину мільйони туристів. Іноземці – голландці, німці, австрійці знімають фільми про Буковинську Маланку, журналісти пишуть репортажі до провідних газет світу, а ми не вміємо цим скористатися. Тому що реально цим ніхто не займається.

Я підняв це питання, а Чернівецька обласна рада підтримала пропозицію про заснування щорічного Міжнародного фестивалю народної творчості «Буковинська Маланка» і постійно діючого Обласного фестивалю традиційної культури «Красноїльська Маланка». Це унікальне автентичне явище має бути впорядковане, правильно подане, з розробленими під нього відповідними маршрутами, – мальовничих місць у гірській місцевості в області вистачає, – інфраструктурою тощо, щоб іноземні туристи приїздили на Буковину не тільки на фестиваль, а проводили тут всі дні своїх новорічно-різдвяних канікул. Вважаю, що не буковинці повинні вивозити свої заощадження за кордон, а європейці святкувати на Буковині і в Чернівцях весь цикл новорічно-різдвяних свят. Так як європейські туристи роблять у Буковелі. Спробували відпочивати в Австрії, але побачили, що таке саме можна отримати ближче. Щоправда для цього франківські сусіди збудували дорогу зі Снятина – не через Коломию і Яремче– напряму до Буковеля. І ті ж румунські туристи на вихідні масово туди їдуть.

– Але ви самі кажете, що для цього потрібні нові пункти пропуску, дороги, готельна інфраструктура…

– Маємо приклад тієї ж Сучавської області Румунії. Там схожі на наші умови. Не думайте, що у них значно більший бюджет. Але розвинули туристичну інфраструктуру, побудували готелі… Гарна реклама і люди поїхали. Кількість туристів там одразу суттєво зросла. Звідки у них на це кошти? Навчилися залучати європейські фінанси, грантові – на умовах співфінансування, інвестиційні. Тільки на реконструкцію об’єктів культурної спадщини, реконструкцію музеїв отримали понад 11 мільйонів євро. У нас теж є такі можливості.

– Співпраця з Румунією – основний пріоритет?

– Наше завдання – розвиток і економіка. Хто хоче займатися політикою, то нехай займається, але не нав’язує цього нам. Ми розвиваємо співпрацю з ЄС. Від імені Чернівецької обласної ради звернувся із листом до відповідних структур ЄС у Брюсселі, в якому поінформував про бажання нашого регіону брати  участь  у грантових проектах щодо збереження культурної спадщини. Чому сусіди можуть зберігати і розвивати своє культурне надбання за кошти ЄС, а ми не користуємося такою нагодою? У Чернівецькій області не бракує унікальних історичних архітектурних об’єктів –  та ж Хотинська фортеця, наприклад, які можуть привабити сюди ще більше туристів.  Нам потрібен інвестор і турист з усіх країн Європи, в тому числі з Румунії. У чернівецьких ресторанах Новий рік зустрічало більше румун, ніж місцевих мешканців. Ці люди привозять і витрачають тут свої гроші. Я румун, але я є українцем. У мене мама з українського села, дружина українка. У мене діти народилися в Україні, вони є українцями. Реалізують себе в цій державі. Я люблю свою державу, захищаю її, борюся за її інтереси. На Буковині живуть представники багатьох національностей і не можна сіяти ворожнечу між цими людьми. Використовувати національний склад населення з політичною метою можуть тільки ті люди, які зацікавлені розпалювати міжнаціональну ворожнечу. Я проти цього!

– А як щодо доріг? Наприклад, на розподіл коштів митниці, отриманих для ремонту доріг обласна рада впливає?

– Питання про обов’язкове освоєння коштів митницідля ремонту доріг піднімав ще восени минулого року. Гроші, на жаль, не використали. В тому числі через неправильний алгоритм визначення доріг, які потребують першочергового ремонту. А коли нарешті пішли на внесення змін до титульного списку, то втратили час. До бюджету кошти не повернулися. Проте на практиці часто буває так, що наступного року нових коштів вже не дають. Схоже, так трапилося і цього разу. Дорожникам вже повідомили,що вони не освоїли 285 мільйонів, тому у виділенні додаткових коштів немає потреби. Обласна рада не може напряму впливати на ці процеси. Ми пропонуємо, щоб обласна державна адміністрація узгоджувала перелік доріг з депутатами обласної ради, які представляють громади і знають потреби на місцях. Але змусити це робити ми, звісно, не можемо. Перелік доріг, які цього року заплановано відремонтувати за кошти митниці, до кінця ще не узгоджено.

Щоправда, на цю ситуацію можна подивитися з іншого боку. Ми тішимося, що отримали 400 мільйонів митних коштів, тим часом сусідня Івано-Франківська область без митниці вже освоїла на дорогах області мільярд гривень, 360 мільйонів виділено на їх утримання. Тим часом для Буковини ця цифра не перевищує 58 мільйонів. Хоча 2008 року, коли я очолював Службу автомобільних доріг Буковини,  на ці цілі область отримала 62 мільйона. Тоді і економічна ситуація була іншою, і гривна була значно міцнішою стосовно до долара.

– Ви стверджуєте, що депутати краще знають, на що краще потратити кошти?

– Не буду зараз нагадувати про те, як Чернівецька обласна рада оперативно вирішила питання про виділення коштів на подолання наслідків стихії. Після того, як влітку минулого року смерч у Кам`янці Глибоцького району позносив дахи з понад сотні будинків. Чи коли депутати виділяли кошти на дороги, які потребували першочергового ремонту. Уміння швидко реагувати, правильно оцінити ситуацію, концентрувати зусилля на конкретних справах дозволяє досягнути успіху. Тоді кошти не повертаються назад до бюджету, через те, що їх не зуміли вчасно освоїти, а служать інтересам людей. Нам вдалося фактично завершити будівництво нового патоморфологічного корпусу в Чернівецькому обласному клінічному онкологічному диспансері та реконструкцію відділень реанімації та хіміотерапії, відкрити новозбудований корпус обласного реабілітаційного центру для дітей з особливими потребами. Це конкретний результат роботи депутатів обласної ради, в тому числі через правильний розподіл бюджету.

– Яким чином можна покращити економічну ситуацію на Буковині. Адже область залишається дотаційною?

– На щастя, Чернівецька область різнопланова. Так історично склалося. Відповідно вона може розвиватися у багатьох напрямках: аграрному, промисловому, туристичному, торговельному… Про перспективи розвитку туризму, який має бути пріоритетним напрямком, я вже говорив. Але це також може бути поглиблена переробка деревини. В жодному разі не можна допустити скасування мораторію на вивезення лісу-кругляка. Потрібно, щоб його переробляли тут. Так, як це упродовж багатьох століть традиційно робили на Буковині. Це те, чим завжди славився наш край. Гірськими ріками ліс сплавляли аж до Чернівців, а потім переробляли на деревообробних підприємствах, виготовляли товарну продукцію. Бо просто зрубати і вивезти – для цього багато розуму не потрібно. Цей потенціал має працювати на нашу область.

Те саме стосується сільського господарства. У нас така багата земля, але їй потрібен господар і новітні технології. Кожен селянин повинен знати свої права, що він має, чим реально, а не на папері, володіє. Для цього мають бути ухвалені певні закони – єдині для всіх правила гри. Обласна рада виклала своє бачення, як ми бачимо ці процеси, і надіслала на адресу Верховної Ради України. Ми просимо уряд і Верховну Раду ухвалити такі рішення. Положення про те, що одночасно можна володіти не більше 300 га – це європейська практика – має бути закріплене на законодавчому рівні. Тоді між ними буде конкуренція. Бо одна справа, коли хтось має десятки, сотні тисяч гектарів – це монополіст. Тоді той, хто має тільки десять гектарів, не може з такими конкурувати. Багаті – багатіють, а бідні – бідніють. Так не повинно бути. В ідеалі невеличкі сільськогосподарські підприємства можуть бути створені в об’єднаних територіальних громадах, забезпечувати їхні потреби. На території однієї громади працюватимуть 3-4 таких підприємства, які будуть платити податки, створювати робочі місця. Тоді, звісно, буде віддача для всіх. Це ті основні напрямки, над якими можна працювати вже зараз. Тоді настане покращення в країні і області.

– Посада голови обласної ради більше господарська чи політична?

– Згідно з нашими повноваженнями, це більше політична посада. Звісно, політикою треба займатися, бодай тому, що склад ради напряму обирають люди. Тобто усіх нас обирають, а не призначають на посади. Ми просто приречені виконувати ті обіцянки, які давали під час виборів. Інакше під час наступних виборів нам не буде про що звітувати людям. Більше того, скажу так: політикою не треба займатися спеціально, досить того, що політика займається нами (сміється). Але результатом нашої роботи є конкретні справиірішення, які впливають на життя людей. Тому політики у чистому вигляді не існує. Це інструмент для реалізації програми, за яку на виборах проголосували громадяни.

Розмовляв Юрій ЧОРНЕЙ