Хто виграє перевибори? Розклад нових сил

Підготовка кампанії
Конкуруючі політичні групи – «Рідне місто» і «Народний фронт» – поперемінно закидають в інформаційний простір тезу про перевибори Чернівецької міської ради. З уст нардепа Максима Бурбака подібні заяви майже рік злітали як шантаж і блефування – у свою чергу, лідер депутатської більшості Василь Продан демонстративно тримав удар, з посиланнями на позитивну соціологію підтверджуючи готовність до нової кампанії.

Перевибори для «Рідного міста» та антимерської коаліції не несуть прямої загрози, однак руйнують усталений баланс сил, який повільно, але систематично обмежує владу міського голови, що як виразник інтересів «Народного фронту» менше, ніж за півроку опинився в політичній «ізоляції». Маючи непогану диспозицію в міській раді станом на листопад-грудень 2015 р., Олексій Каспрук, не без «дружньої» допомоги Максима Бурбака і Сергія Обшанського, зумів публічно розсваритись і закріпити конфлікт з усіма фракціями і значною частиною громадського активу міста.

Не дивлячись на те, що чернівецька команда Арсенія Яценюка розсадила своїх людей на всі виконавчі посади в місті та області (Олег Стецевич – заступник голови Чернівецької ОДА, Микола Салагор – начальник Чернівецької митниці, Сергій Обшанський – начальник Інспекції з благоустрою, Юрій Ватаманюк і Андрій Романчишин – начальники обласного та міського управлінь «Держгеокадастру» та ін.), контролює мера Олексія Каспрука і губернатора Олександра Фищука – «фронтовикам» критично бракує голосів в обласній раді та Ратуші. І якщо у 2015 р. «команда реформаторів» ішла на вибори під парасолькою інших сил – через рік стало зрозуміло, що заведених «троянських коней» у радах не вистачає.

Патова ситуація в Ратуші підводить «фронтовиків» до моменту істини, коли втрачати вже нічого – а блефувати вже нікуди. Нав’язлива теза Максима Бурбака про примусовий розпуск міської ради довгий час була проявом звичайного шантажу, але фактор об’єднання територіальних громад дає всі легальні підстави для перевиборів, які вже відбулись у ряді населених пунктів області. Туманна обіцянка нардепа Миколи Федорука провести поправки в закон лише відвертає увагу від уже запущеного механізму – в разі об’єднання Чернівців і суміжних сіл перевибори міської ради неминучі – і цей процес може накластись на дострокові парламентські вибори восени.

«Народному фронту» в Чернівцях втрачати нічого, адже депутатська більшість відверто налаштована проти Олексія Каспрука. Попри падіння рейтингу, Олексій Павлович має шанси перемогти на виборах міського голови, але без підтримки в сесійній залі він знову буде «пустим знаком», який нічого не означатиме. Тож ризикнути доречно – бо, зрештою, ризикувати вже практично немає чим. На відміну від ситуації в Ратуші, афілійований з «Народним фронтом» бізнес не стоїть і потребує «правильних» рішень. Погрози розпустити міську раду – яскравий приклад того, як бізнес-інтереси приводять у дію політичні механізми.

Якщо жорсткий адміністративний тиск з боку Чернівецької ОДА не дасть бажаного результату, у «фронтовиків» залишається останній козир – об’єднання громад. Спротив якому буде не менший. Вдаючись до погроз і підкупу, група Максима Бурбака діятиме через лояльні або зацікавлені групи у фракціях – під акомпанемент інформаційної кампанії у дотичних ЗМІ із залученням тематичних громадських організацій, які стоятимуть за «букву закону» («Опора», «Чесно», Комітет виборців, Буковинський центр виборчих технологій).

Ще зовсім недавно достатньо було протиснути голосування за приєднання села Чорнівка – але план «А» зазнав невдачі, навіть не дійшовши до стадії голосування. І хоча небажання ради розглядати це питання в лояльних ЗМІ вже почали завбачливо пояснювати простим корупційним розкладом «Немає землі – немає інтересу», дуже скоро з’ясувалось, що тема навколишніх сіл, як і політичні питання, пересічних чернівчан цікавить мало. Як підставу розпуску міської ради тему об’єднання громад змінила зрозуміліша внутрішня повістка: комунальні підприємства, кредити, тролейбуси.

Фронтові позиції
Формальні приводи для розпуску Чернівецької міської ради змінюються мало не щомісяця: необраний секретар і неукомплектований виконком, «шкурняки», об’єднання з навколишніми громадами, відмова депутатського корпусу брати для міста валютні кредити. Незмінні лише бажання Максима Бурбака і колишнього міського голови Миколи Федорука міську раду розпустити – і симетричний спротив депутатів. Перевибори персонально нікому з обранців невигідні: з огляду на недосконалу виборчу систему, жоден депутат не бажає ризикувати отриманим мандатом – ситуація в «Самопомочі» це наочно демонструє. Однак у масштабі політичних сил ситуація виглядає інакше.

Перший бенефіціар перевиборів – «Рух нових сил» (фактично колишній «Народний контроль»). Ребрендинг команди Романа Ванзуряка на проект Міхеіла Саакашвілі під дочасні вибори в міську раду дає carte blanche на збільшення пайової участі в Ратуші – і в депутатському корпусі, і у виконавчих органах. Ставка на фігуру Володимира Середюка за певних домовленостей з іншими гравцями відкриває перспективу позмагатись за посаду міського голови – гра, яку на зло Яценюку форсуватиме сам Саакашвілі. Для Ванзуряка перевибори є також змогою витиснути групу Романа Клічука, яка зав’язалась на Олексія Каспрука – або перетворити її на міноритарного партнера в новій політичній силі.

Дочасні вибори об’єктивно вигідні «Батьківщині»: рейтинг партії помітно зростає, а це дозволяє збільшити і свою частку в міській раді. Це пряма загроза для команди Каспрука, адже домовитись у Ратуші, не поступившись у Будинку з левами, «фронтовикам» із їхніми апетитами, очевидно, не вдасться. Тим не менше, в перевиборах зацікавлений депутат міської ради Юрій Бурега, який у новому розкладі сподівається «вибити» посаду секретаря. Його активна позиція в питанні приєднання Чорнівки приховує більше, ніж просту амбіцію розширення Садгори.

Стримуючим фактором є політичні домовленості Юлії Тимошенко з «Рідним містом» – спроба «сіпнутись» у Ратуші потягне за собою ниточки в Чернівецькій обласній раді, де Василь Продан може «хитнути» Мунтянову більшість через Радикальну партію і сателітів (привівши її у відповідність до «нової пози» Олега Ляшка стосовно «Батьківщини»). Проте ні Мунтяну, ні Продану стратегічно невигідно ламати «Союз меча и орала» – взаємне послаблення «Рідного міста» і «Батьківщини» приведе до їхнього усунення з політичного поля Буковини пропрезидентськими силами і «фронтовиками».

В дочасних виборах зацікавлені партії, що не подолали 5-% бар’єр у жовтні 2015 р.: УкрОП Віталія Ткачука, який давно і не без гешефту грає на міському полі; «Сила людей» і «Демократичний альянс», що на Буковині контролюються групами Бурбака і Клічука (Микола Вишневський, Іван Патарак, Марина Кирилюк) – і будуть використані як «п’ята колона» для Саакашвілі або друга колона «Народного фронту»; та «Опозиційний блок», чий стабільний рейтинг дозволяє ще раз ризикнути. Можливе проходження Радикальної партії вкупі з останнім грає на користь групи Продана, але суттєво не змінить загальний відсоток його впливу, так як обидва проекти разом із «Рідним містом» «обробляють» одну і ту ж ниву соціального популізму.

Плюси для «Свободи» сумнівні – не дивлячись на сталий електорат, загальна дезорганізація осередку в часі кампанії наражає на певні ризики, які враховуються в Києві. Посадові інтереси «Свободи» на обласному рівні та опозиційна риторика на загальноукраїнському вносять свої корективи – попри волюнтаризм окремих міських депутатів, партійним керівництвом санкціонований тихий рух у фарватері «Рідного міста».

Найменше з усіх гравців у перевиборах зацікавлена «Самопоміч», для якої «перетряска» в Ратуші означає лише перспективу зменшення фракції, а то й ризикованого балансування на межі проходження в раду. «Самопоміч» може не витягнути конкуренцію з партією Саакашвілі і новими проектами («Демократичний альянс, «Сила людей»), які в зручний момент здатні розтягнути на шматки електоральне поле Садового. Це добре відчувають і депутати Продана і Бурбака, які, попри внутрішні інтриги і розкол в осередку, не поспішають складати мандати – і навряд чи поспішатимуть голосувати за об’єднання громад.

Нічого не виграє від перевиборів «Солідарність» – крім того, що позбудеться «троянського коня» «фронтовиків» у списках міських депутатів. Однак оскільки рейтинг Блоку Петра Порошенка не на висоті, є шанс із тим і втратити й частину загального представництва в раді. Не маючи надій на переможну кампанію, президентська сила як партія влади зацікавлена в консервації і збереженні політичного status quo – що залишає Василю Продану час і простір для маневру.

Ахіллесова п’ята Блоку Порошенка як партії влади – амбіція влади, нетерпляче бажання депутатів отримати максимум вигод від отриманих мандатів. Це, з одного боку, є запорукою того, що «Солідарність» якомога довше залишатиметься в політичній упряжці міської ради. З іншого боку – саме це дозволяє Максиму Бурбаку і без виборів спокусити депутатів на співучасть у виконавчій владі: конвертувати мандати в посади та вигідні господарські рішення, змінивши сам формат більшості.

Як і скористатись їхніми голосами для перевиборів: «збірна солянка» «Солідарності» в міській раді слабокерована, представництво «фронтовиків» (Андрій Кавуля, Сергій Греков, Андрій Романчишин), якщо буде вказівка, голосуватиме за об’єднання громад. Політичні амбіції на перше місце поставить і Василь Максимюк, який у перезавантаженій або переформатованій раді сподівається вийти із зачарованого кола і стати секретарем – хоча у клінчі «фронтовиків» і «Рідного міста» реальних шансів на обрання не має.

«Народний фронт» як самостійна сила має шанс зайти в нову міську раду, хоча не виключений варіант запуску місцевої «Партії чернівчан», створеної особисто під Олексія Каспрука – або, в разі його відставки, позиціонування «позапартійного» міського голови як № 1 у списку «Народного фронту». Адже попри активну позицію Бурбака і Федорука в питанні перевиборів, обвальний рейтинг та низькі результати у Вижниці і Сторожинці не дають підстав очікувати перемоги і на чернівецькому фронті.

За найсприятливіших умов «фронтовики» проведуть у міську раду близько 5 депутатів, мають шанси наростити своє представництво в «Самопомочі» – при одночасній втраті квоти в «Солідарності». Всупереч амбіціям Максима Бурбака, подібний розклад означає повторення чинної ситуації: робота в меншості в тій же чисельній конфігурації, посилення конфронтації з усіма гравцями – та зіпсуті стосунки з «Рухом нових сил», який донедавна відігравав роль рятівного круга Каспрука.

Навіть у разі перемоги Олексія Павловича на виборах міського голови і проходження невеликої фракції «Народного фронту» в сесійну залу через декілька місяців ситуація в Ратуші повернеться до вихідної точки. Станом на листопад-грудень 2015 р. команда «Народного фронту» вже мала всі козирі в руках, але втратила шанси через недалекоглядну політику шантажу і видавлювання союзників та опонентів. Конфлікт у Ратуші не буде вирішений через принципову недоговороздатність місцевих «фронтовиків» і перевибори, по суті, не вирішать нічого.

Відтак у дострокових виборах не зацікавлене «Рідне місто». Хоча рейтинг партії дозволяє перемогти і вдруге, в разі перетряски в Ратуші порушиться хиткий баланс сил та випрацьована протягом року неформальна особистісна комунікація, на якій у значній мірі тримається антимерський консенсус. Після перевиборів його доведеться будувати наново, що на кілька місяців дасть політичну фору «фронтовикам». Попри заяви Василя Продана про готовність до кампанії в чинній диспозиції перевибори йому непотрібні – більш промовисто звучить його репліка про можливе відсторонення мера Каспрука.

Аналогічний процес уже запустився в Новодністровську, де політичні події, як і в 2011 р., традиційно синхронізовані з Чернівцями. Якщо домовитись не вдасться і перевибори «замаячать» як реальність, Василь Продан може продавити свого секретаря (згідно інсайду, під його кандидатуру вже зібрані голоси), а згодом прибрати мера Каспрука. Таймінг – до середини весни, на пікові комунальних проблем, соціального незадоволення і росту курсу цін та валют, які після зростання соціальної «мінімалки» стрімко підуть угору. Незговірливість Олексія Павловича дає всі підстави зрежисувати його відставку: кожне veto наближає мера до кінця.

Святослав Вишинський 

Джерело: БукЦентр