Борги по валютному кредиту чи тролейбуси та розвинена інфраструктура міста?

На найближчій сесії Чернівецької міської депутати черговий раз обговорюватимуть доцільність отримання кредиту на придбання тролейбусів.

Намагаючись проштовхнути це питання, мер Олексій Каспрук навіть організував публічну дискусію у сесійній залі Ратуші на яку нагнали бюджетників, неповнолітніх студентів, пенсіонерів та сумнівних громадських активістів.

Та навіть за таких тепличних умов, суцільного одобрямсу тролейбусної ініціативи Каспрука не було, адже у Чернівцях є достатньо людей, які розуміють, що черговий валютний кредит стане непомірним тягарем для громади міста. Тим більше, що немає жодних розрахунків, які б підтверджували нагальну необхідність його отримання.

Якщо погодитися на умови які місту нав’язують Олексій Павлович та Європейській банк реконструкції та розвитку, то за кредитні кошти ми, у кращому, випадку зможемо придбати 40 тролейбусів вітчизняного виробництва. При цьому, у перший рік нам доведеться повернути європейськім банкірам 70 мільйонів гривень, а потім, протягом ще десяти років, мінімум, по 40 мільйонів гривень щорічно, адже кредит валютний, а курс євро постійно зростає.

Тому проштовховучам кредиту варто було б задатися запитанням, чи не занадто це дороге задоволення для кожного пересічного чернівчанина?

При цьому варто пам’ятати, що вітчизняний транспорт ніколи не вирізнявся надійністю. І за десять років експлуатації на чернівецьких дорогах ці 40 тролейбусів перетворяться на 40 одиниць нікому непотрібного дороговартісного металобрухту.

Дивні ж розмови про те, що за ці десять років тролейбусне управління розпочне саме на себе заробляти не мають під собою абсолютно ніякого реального підґрунтя. Минулого року з міського бюджету на тролейбусне управління було виділено більше 30 мільйонів гривень матеріальної допомоги. І місто буде змушене дотувати ЧТУ й надалі, ще й у більших обсягах. Одночасно повертати кредит з відсотками. Тож, виходить так, що наступні 10 років усе місто буде працювати виключно на збиткове комунальне підприємство. При цьому, вже зараз тролейбусники вимагають щоб ціна на проїзд зросла до трьох гривень. Тож, не варто виключати, що і у наступні роки вона теж підвищуватиметься.

Саме тому, міські обранці пропонують інший шлях виходу із ситуації, який дозволить і тролейбусний парк оновити  і зекономлені кошти спрямувати на вирішення важливих питань життєдіяльності міста. Озвучив його під час громадського обговорення кредиту депутат від «Самопомочі» Богдан Ковалюк.

За його словами місто спроможне за власні кошти цього року придбати 80 вживаних капітально відремонтованих тролейбусів «Шкода». Ці тролейбуси ідеально підходять під рельєф Чернівців і, з огляду на те, що вулицями міста їздять «Шкоди» придбані ще 80-х роках минулого століття, прослужать набагато довше, ніж нові тролейбуси вітчизняного виробництва. Таким чином ми за один раз практично вирішуємо проблему ЧТУ на довгі роки  і нам не доведеться щороку повертати ЄБРР по 40 мільйонів гривень.

А що таке 40 мільйонів гривень щороку? Це два нових дитячих садочки, це одна нова школа, це 70 квартир для учасників АТО, це сучасне медичне обладнання для лікарень і відремонтовані дороги, це 30 футбольних майданчиків у місті, чи три сучасних басейни.

Все це місто зможе отримати за наступні 10 років, якщо власноруч не штовхне себе у боргову яму.

Але Каспрук та його оточення чомусь воліють про це не говорити. Більше того, міський голова свідомо намагається зіштовхнути чернівчан з депутатами, звинувачуючи останніх у тому, що вони, нібито, відмовляються вирішувати проблему із громадським транспортом.

Хоча, насправді, міські обранці просто намагаються розібратися у ситуації і аргументовано доводять, що такий кредит нам непотрібен.

Вочевидь, Каспрук не полишатиме спроб проштовхнути цей кредит через сесію міської ради і буде продовжувати активно маніпулювати громадською думку. Тому кожен вже зараз має визначатися, що він хоче отримати через 10 років: 40 тролейбусів сумнівної якості та кредитний зашморг, чи 80 тролейбусів і нові дитячі садочки, відремонтовані дороги, лікарні та сучасні спортивні об’єкти.

Андрій Тисовський