Екс-директор «Калинівського ринку» Іван Ринжук досі у важкому стані в грецькій лікарні
Родичі Івана Ринжука з села Ржавинці Заставнівського району провідали його у лікарні в Греції біля Святої гори Афон.
Іван Ринжук знаходиться досі у важкому стані. Його ще не можна перевозити в Україну, повідомляє видання «Час».
Найцікавіше у цій історії те, що він зовсім не пам’ятає, яким чином і коли випав з вікна готелю. Все пам’ятає, що було до, що було після падіння. А сам факт падіння, виходу на балкон і т. д. – не пам’ятає.
Нагадаємо: Іван Ринжук у першій декаді листопада поїхав на Афон. Там разом з кількома буковинськими політиками, громадськими діячами та бізнесменами святкували день народження митрополита УПЦ Московського патріархату Онуфрія. Коли делегація паломників, котрі з Онуфрієм ходили на Афон, виїхала звідти, залишилися ночувати в одному із містечок Греції. Поселилися в готелі у номерах третього поверху. Вночі сталося лихо. Іван Ринжук переплутав кімнатні двері, і замість кімнати вийшов на балкон. Там були низькі перила, і він їх переступив. Падаючи, ще вхопився за поручні, поки було сил, висів на руках. І все ж таки впав на бетон. Зламав ноги, ребра, таз, роздробив стопу. На щастя, хребет не пошкодив. Залишився живим.
Коментарі
И всё забыл. Потому что пьян был. Два дня перед этим у Марины зависал, в половых излишествах и беспробудном алкоголизме.
Ванюша, в этой жизни есть всего три вещи, которые я люблю: тебя, сгущёнку и свою кареокую Ларису.
Наркотикам — нет! Что такое наркотики? Разве это удовольствие? Хаос один. И кто их придумал? Хиппи некультурные. А водку? Сам Менделеев. Великий учёный. Отец всей химической таблицы элементов. Светоч.
А настоящая водка — это не пьянство, а ключ к своей совести! С неё-то и начинается настоящая мудрость.
Жил, предположим какой-нибудь человек, горя не знал, думать не думал, а как-то водки шлепнул, на балкон вышел – старушку убогую увидел и стало ему стыдно-стыдно, что жизнь свою он бессовестно прожигает, дар бесценный….И начинает он задумываться, о прошлом вспоминать: как пилил калиновский рынок , как стриг миллионы в вечнозеленых единицах. И стало ему грустно-грустно, что летал высоко, что заносил в кабинеты, и захотел он еще разок ощутить себя птицей большого полета…И шагнул он во тьму, взмахнув крыльями…Но в последний момент ощутил он себя не птицей, а мелкой тварью, и стало ему страшно. И дрогнули ножки – кому же достанется все , что нажито непосильным трудом?…Но было поздно – гравитацию еще никто не отменял… Бетон встретил тихим шепотом…
Водка-бычий кайф,так говорят гурманы удовольствий.