Мільярдний тендер – для смотрящих від «Народного фронту»

Абсурдно, але часто політична топ-корупція має напівофіційне пояснення. “Ми маємо красти з державних підприємств, тому що треба гроші на партію; на доплати міністрам чи депутатам; треба збирати касу на вибори тощо”.

Аби зламати це порочне коло, цього року вперше платники податків скинуться грошима – почав діяти закон про фінансування партій. Ідея полягає в тому, щоб дати політикам ресурс для існування за межами “корупційної ренти”. За цим законом, лише 2016 року “Народний фронт” та БПП отримають по 100 мільйонів гривень кожна.

Але це нововведення ніяк не позначилося на іншій складовій рівняння. Корупція в політиці нікуди не зникла.

Наприкінці минулого тижня нам вдалося зірвати оборудку, за якою мільярд (!) гривень мав бути засвоєний підприємством, яке контролюється депутатами від “Народного фронту”. Ця партія в рамках нинішньої коаліції отримала квоту на Міністерство інфраструктури, куратором якого на рівні уряду є міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

Ідеться про аферу навколо днопоглиблення в порту “Южний”, де було все підготовлено для того, щоб “сірі кардинали” від “Народного фронту” поклали до кишені декілька сот мільйонів гривень.

Цей тендер був оголошений ще в лютому 2016 року. У серпня відбулося відкриття пропозицій конкурсних торгів за другим етапом. За його результатами, між собою конкурували три учасники:

– компанія “Будівельний та технічний флот” (Болгарія), ціна пропозиції склала 28 404 811,87 євро (974 655 002,77 грн з ПДВ).

– ТОВ “Ян Де Нул Україна” (Одеса, Україна), ціна пропозиції склала 988 953 852,06 грн з ПДВ.

– дочірнє підприємство “Ван Оорд Україна” (Одеса, Україна) при компанії “Ван Оорд Дреджинг Енд Марін Контракторс Б.В.” (Нідерланди), ціна пропозиції – 900 850 519,33 грн з ПДВ.

Однак, попри те, що стопроцентна донька голандської компанії “Ван Оорд” запропонувала найнижчу ціну 900 мільйонів, переможцем тендеру було визначено ТОВ “Ян Де Нул Україна”, ціна якої була найвищої, а структура власності – непрозора.

Як свідчить аналіз інформації навколо тендеру, керівництво компанії “Ян Де Нул Україна” могло перебувати в змові з депутатом Верховної Ради від “Народного фронту” Сергієм Фаєрмарком, який надав їм інформацію про тендерні пропозиції конкурентів.

Так, заявка “Ян Де Нул Україна” була подана останньою та містила пропозицію авансування 0,1 відсотка, тоді як інші учасники подали пропозицію до авансування 10 відсотків.

Саме спираючись на нижчий рівень авансування, перемогу в тендері було віддано ТОВ “Ян Де Нул Україна”.

10 відсотків авансу є світовою практикою, що пояснюється платою за мобілізацію суден. Подання ТОВ “Ян Де Нул Україна” пропозиції щодо авансування в розмірі 0,1% суперечить також здоровому глузду, адже “Адміністрація морських портів України” вимагає від підрядника банківську гарантію на 5% від суми договору.

Розгадка цього дивного тендеру, де планували розпиляти 1 мільярд гривень, криється в кадрових та акціонерних перестановках. Керівником компанії “Ян Де Нул Україна” з липня 2016 року став Андрій Розов, донедавна – помічник депутата Сергія Фаєрмарка, що вважається “смотрящим” від “Народного фронту” за морськими портами.

Спочатку компанія “Ян Де Нул Україна” на сто відсотків належала своєму материнському підприємству зі штаб-квартирою у Бельгії. Але під час тендеру в число засновників українського ТОВ вступили дві компанії, зареєстровані на Кіпрі – Медіт Консорціум і Хаворет Інвестментс. Сьогодні їм належить 55% акцій “Ян Де Нул Україна”, тоді як бельгійцям – навіть не контрольний пакет, а лише 45%.

Виглядає так, що в обмін на перемогу в даному тендері бельгійська компанія “Ян Де Нул” погодилася розділити акції української доньки з представниками “Народного фронту”.
А приналежність Міністерства інфраструктури до квоти “Народного фронту” давало доступ до інсайдерської інформації з метою заробляння на державних потоках.
Згідно з інформацією у ЗМІ, неодноразово у роботу українських портів втручався і міністр внутрішніх справ Аваков, який також представляє “Народний фронт”. Крім того, за словами одеського губернатора Михайла Саакашвілі, за дорученням Міністра внутрішніх справ України до нього звертався народний депутат України Євген Дейдей з вимогою відмовитися від залучення латвійського інвестора в порт Рені
Ця історія є класичним корупційним кейсом, де політика є способом заробляння тіньових доходів з подальшим розподілом по всій вертикалі задіяних осіб. Також показово, що втягнутою в змову виявилася велика європейська компанія – що, втім, також не є поодиноким явищем. Згадайте, як американська Venco заради участі в тендері з видобутку газу на шельфі Чорного моря впустила в склад своєї української “доньки” українських корупціонерів.
Тендер на мільярд під депутата з “Народного фронту” вдалося зірвати тільки завдяки розголосу навколо цієї історії – зокрема, протягом “Години запитань до уряду” на засіданні Верховної Ради в п’ятницю. Прем’єром Гройсманом, якому автор цих рядків особисто в руки передав документи по цій афері, доручив провести новий тендер за системою ProZorro.
Автором цих рядків також спрямовано депутатські запити до Національного антикорупційного бюро та Генпрокуратури щодо афери, яка була покликана наповнити кишені смотрящих “Народного фронту” на декілька сот мільйонів гривень.

Сергій Лещенко, “Українська правда“