Хто замовив Бурбака?

Не так давно голова фракції «Народний фронт» у ВРУ чернівчанин Максим Бурбак потішив публіку месіджем, про те, що «Народний фронт» та їх кишеньковий міністр МВС Аваков, кістка у горлі Путіна, і мовляв саме через це Путін замовив компанію з дискредитації «фронтовиків» та Арсена Борисовича. Звичайно українці посміялись з такої маячні у виконанні Максима Юрійовича та покрутили пальцем біля скроні. Але Бурбак не заспокоївся і видав нову порцію нісенітниць. Тепер, виявляється, жертвою кампанії з дискредитації став вже особисто Максим Юрійович, якого нібито замовили все ті ж екс-регіонали.
Та схоже стара, відома та вже перевірена тактика «сильної команди для складних часів» починає давати збої на усіх рівнях. Два роки, майже безвідмовно, у «Народного фронту» та екс-прем’єра Арсенія Яценюка діяла схема, що в усіх прорахунках і прем’єра, і міністрів «фронтовиків», винні екс-регіонали. А ті хто не згоден з цією тезою, і все ж критикують дії уряду, то просто «агенти кремля», «п’ята колона» та підігрують Путіну. Але все більше людей вже чітко усвідомлюють, що це лише банальні спроби людей, які випадково опинились при владі, прикрити свій непрофесіоналізм.
Ми публікуємо текст Максима Андріяша з мережі «Фейсбук», у якому він проаналізував останні заяви Максима Бурбака про «жорстку» кампанію з його дискредитації.

«Остатній витраск Бурбака?
Думаючій людині неможливо без сміху читати одкровення нардепа Максима Бурбака під заголовком «Стара гвардія» і колишні риги замовили проти мене на Буковині масову кампанію в ЗМІ з дискредитації – Максим Бурбак». Смішно до кольок – з декількох причин.
Найперше – через те, що «замовити на Буковині кампанію в ЗМІ з дискредитації Бурбака» – це оксюморон, це поєднання слів з непоєднуваним змістом, це все одно що «замовити на «Чернівецькому промені» компромат на Продана». Людина, яка має в Чернівцях як мінімум лояльний (м’яко кажучи, а насправді – «свій з потрохами») телеканал ТВА, дуже прихильну (хоч і з формальним збереженням «фаци») найтиражнішу газету в області «Молодий буковинець», кілька приязних сайтів, які друкують усе без купюр і навіть більше, – заявляє про якусь «масову кампанію в ЗМІ з дискредитації»…
Другий сплеск сміху викликають ресурси, на яких нардеп поширив свої алогічні сентенції. Редактор газети «Час», який ще кілька тижнів тому писав, що «Народний фронт» і «Рідне місто» – два чоботи пара», зненацька «розпарував» Бурбака і «спарував» усіх по-своєму. Чи по-Бурбаковому? «Глибочайшу» за змістом і формою статтю миттєво, як цукерки, які розкидають на весіллі в церкві, підхопив сайт «Букінфо» – той, що з любов’ю друкує кожен «пчих» цього нардепа.
Втретє сміявся, коли намагався впіймати логіку у словах народного депутата (або у викладі журналіста). Бо мало того, що «змішалися коні й люди», від Куліша думка Бурбака і перо Кобевка в гарячковому треморі стрибали до Карлійчука, від Маніліча – до сокирянського Козака, від Гливко – до Папієва, від «Батьківщини» – до «Радикалів», «Свободи», «аграріїв» і так далі… Коротше, на тлі «масової кампанії з дискредитації» і вчорашньої заяви про тиск прокуратури, у Максима Юрійовича, на його думку, вже стільки ворогів, що є два варіанти. Або в нього паранойя, або таки рильце в пушку.
Четвертий приступ реготу – від заяви самого нардепа, яку він негайно розмістив на своїй фейсбучній сторінці. Начебто все було не так, Кобевко все перекрутив і Максим Юрійович такого не казав. Грають як по нотах. Лиш фальшивлять.
Для мене, як для людини думаючої, очевидним є одне. Під ногами у діячів та спікерів з «Народного фронту» горить земля. Про це свідчать і обшуки на фірмі помічника нардепа Кілару (мабуть шукали румунський паспорт), і «улов» СБУшників на кордоні (спійманий начальник відділу взаємодії з правоохоронними органами Хотинської РДА з румунським паспортом і ще пачкою документів на румунське громадянство для інших людей). Ці кадри «кадри» – так чи інакше з команд чиновників-«фронтовиків», один з яких керує областю, а другий – районом.
А коли тили горять – стрілки треба оперативно переводити. Досі це сяк-так вдавалося. Але не цього разу. На цей раз з народного депутата ще раз посміються. Тим сміхом, від якого рейтинги, впливовість, «шкурняки» і решту приємних «няшок» йдуть глибоко в дупу.
… Колись мав нагоду пити добру горілку з веселим поляком. Говорили про причуди наших чиновників – кожен своїх. Поляк розказав, як у його місті якийсь черговий мер, аби втриматися на посаді, зробив фонтан. І хоч фонтан вдався на славу, мер вибори таки програв. Відтоді фонтан звуть «остатнім витраском» того мера.
Швидше за все, у Бурбака його «витраск» у місцевих ЗМІ – ще не остатній. Але до того йде.»