Приборкання норовливого Каспрука, крапка Білика і новий секретар

Політичне життя Чернівців схоже на човен, який розкачують два моряки, кожен намагаючись пливти у своєму напрямку. Одне з головних завдань тих, хто волею долі опинився у цьому човні разом із недалекоглядними моряками, не захворіти на морську хворобу.

На початку тижня, 26 вересня, у свій бік човен почав хитати міський голова Олексій Каспрук під час понеділкової прес-конференції. Посадовець значну частину свого виступу присвятив критиці депутатського корпусу. Народні обранці, за словами Каспрука, не бажають голосувати за проекти рішень, важливі для міста. До прикладу, виділення коштів для закупівлі техніки «Чернівціводоканалом».

З одного боку, міському голові не позаздриш: рада практично йому непідконтрольна, частина депутатів працюють над «убивством рейтингу» Каспрука (до слова, досить ефективно). З іншого, Олексій Павлович мав би вже усвідомити, якщо у своїй роботі керуватися виключно інтересами міста, варто стати трохи гнучкішим у роботі з депутатським корпусом. Наразі, схоже, Каспрук не бажає відступитися від способів керування, закладених ще Федоруком. Але ж і часи, і депутати вже не ті.

Не бажаючи або не вміючи знаходити компромісів, Каспрук раз за разом все далі відштовхує від себе потенційних союзників. Його заклик не голосувати за «шкурняк» депутата від «Самопомочі» Богдана Ковалюка, став черговим свідченням невміння міського голови дипломатично виходити із різних ситуацій. Замість того, аби в тісному депутатському колі розв’язати цю проблему, Олексій Павлович виносить її на загал, даючи чергову підставу, принаймні цій політичній силі, замислитися над пріоритетними союзами у міськраді.

Керування з позиції сили виправдовувало б себе у разі лояльного депутатського корпусу, «ручного» виконкому або вміння «продавлювати» свої питання. Але ні того, ні того наразі нема. Виконавчі ж структури міської ради натомість створюють Каспрукові образ безвідповідального та безгосподарного. Як приклад, заява міського голови про чергове перенесення завершення ремонту вулиці Хмельницького. Чесно кажучи, пересічному мешканцю Чернівців, а особливо – вулиці Хмельницького, нема діла до того, є в країні вагони для перевезення сипучих матеріалів, чи нема. Шостий рік ремонту ненав’язливо підказує, що справа тут не у вагонах. А ще й як на зло, на відремонтованій частині вулиці цього тижня просіла бруківка. Виявилося, і тут неякісно провели роботи…

Картину своєрідного приборкання Олексія Каспрука доповнило й рішення обласної ради про дозвіл приватній компанії опалювати кілька медзакладів у Чернівцях. Не знаючи технічних особливостей, не беремося сказати, добре це чи погано. Але коли на умовно твоїй території за тебе вирішують інші, це також своєрідний сигнал про те, хто в місті насправді господар.

Ну а вишенькою на тістечку стала поява у сесійній залі цього тижня депутата-втікача Ростислава Білика. Варто зазначити, що його поява практично не викликала жодної реакції ні з боку громади, ні з боку депутатського корпусу. Єдиний, хто наважився щось заявити з цього приводу – один зі студентів, який отримавши слово, з трибуни у сесійній залі закликав покарати Білика. Цей заклик потонув у викриках професійних крикунів та пасивності зали. Склалося враження, що хтось мусив зобразити гнів, але за Чеховим: «Кабы чего не вышло». Тож заклики про необхідність покарання нікому конкретно не адресувалися, як і аргументація звинувачення.

Голосування під час сесійного дня дали зрозуміти, що шальки терезів схилилися в один бік. І цей бік далеко не Каспрука. Так, без бою депутати здали шість питань, які стосувалися трьох фірм, що їх пов’язують із нардепом Максимом Бурбаком. За пропозицією «рідномістянина» Володимира Бешлея їх зняли з розгляду, навіть не перейшовши до порядку денного. Не вдалося цього тижня ухвалити і проект бюджетного регламенту. Його відправили на довивчення попри заяву міського голови щодо необхідності максимального доступу громадськості до процесу розгляду проекту. Зрозуміло, що там, де є гроші, які, як відомо, люблять тишу, обов’язково з’являться і зацікавлені, які не менше полюбляють тишу. Спроби Каспрука перетворити громадське середовище на впливову силу в Чернівцях, на жаль, поки що терплять невдачу через слабкий вплив цього середовища на депутатів.

Ймовірно, що нова сесія подарує містові секретаря. І це буде людина, яка має амбіції та можливості перебрати на себе усю повноту влади в Чернівцях, при цьому залишивши Олексія Павловича у ролі весільного генерала та особи, яка збиратиме на себе негатив.

Прес-конференція народних депутатів Максима Бурбака та Миколи Федорука 27 вересня запам’яталася лише однією заявою: постанову про закриття кримінального провадження у «справі Білика» скасовано. Головне слідче управління Національної поліції України буде здійснювати досудове розслідування. Решта часу народні депутати критикували всі без винятку політичні сили, представленні у Верховній Раді та Чернівецькій міській раді. Окрім «Народного фронту», звісно.

Обласна влада цього тижня отримала удар з несподіваного боку. Згідно заяви керівництва «Укрзалізниці», Чернівецька область є однією з тих в Україні, яка категорично відмовляється співпрацювати з перевізником. Йдеться про невиконання місцевими органами виконавчої влади вимог чинного законодавства України щодо компенсації залізничному транспорту коштів за перевезення пільгових категорій громадян.

«Якщо ситуація з компенсаційними виплатами не покращиться, ПАТ «Укрзалізниця» не виключає можливості відміни певних зупинок або скорочення кількості приміських поїздів, особливо в тих регіонах, керівництво яких категорично відмовляється співпрацювати з перевізником», – пригрозили у відомстві. Зважаючи на те, що кошти для залізниці мали б виділятися з місцевих бюджетів конкретними радами, можемо вже ближчим часом очікувати нових пристрастей на сесіях. До проблемних перевізників-маршрутчиків додадуться ще й перевізники-залізничники.

Володимир Звенигородський — спеціально для БЦ

В оформленні використано фото-знімок Ігоря Константинюка