Субсидії – це схема відмивання бюджетних коштів чиновниками та олігархами

Україна до опалювального сезону готова. Про це на селекторній нараді з керівниками обладміністрацій повідомили віце-прем’єр з питань регіонального розвитку Геннадій Зубко і міністр енергетики Ігор Насалик.

Все як завжди: Зубко відзвітував про підготовку до нового сезону житлових будинків, а Насалик зосередився на наявних в країні запасах енергоносіїв.

Тим не менше,  зі стартом опалювального сезону якраз не все так гладко. Черговий потік проблем обіцяє схема субсидування населення.

Система субсидій далека від досконалості і несе в собі вимивання мільярдів гривень з бюджету. Суть в тому, що заявлені до субсидування суми, які розраховані за прописаними в законодавстві нормативами, набагато перевищують реальні обсяги спожитого газу.

Ця різниця породжує можливості для махінацій, в результаті яких держава повинна платити за обсяги газу, які не постачатимуться.

Передбачалося, що цю проблему вдасться вирішити за рахунок зниження норм споживання комунальних послуг, які служать основою для розрахунку розміру субсидії. Але наявні в розпорядженні аналітичні записи Мінфіну говорять про те, що краще не буде, ціна питання для бюджету – десятки мільярдів гривень.

Сила лобі і нормативні танці

Спрощена система комунальних субсидій вводилася для того, щоб не допустити обурень в суспільстві через підвищення тарифів. Те, що “спрощення” до добра не доведе, розуміли спочатку, але зробити правила більш жорсткими не ризикнули.

За словами першого заступника міністра фінансів в 2014-2015 роках Ігоря Уманського, основний недолік системи субсидій – відсутність прив’язки розміру субсидій до реально спожитих ресурсів і послуг. Пізніше уряд спробував змінити систему субсидій, але спроби ці особливим успіхом не увінчалися.

У квітні 2015 року Кабмін вдвічі знизив нормативи споживання газу для населення без лічильників.

Норматив споживання для сімей, які використовують газову плиту при наявності центрального гарячого водопостачання  без лічильників, знизили з 6 кубометрів на місяць до 3 куб. м, з плитою і без ГВП та газового водонагрівача – з 9 куб.м до 4,5 куб.м, а з плитою та водонагрівачем – з 18 куб.м до 9 куб.м.

Через дев’ять місяців Вищий адміністративний суд скасував постанову Кабміну за позовом двох громадян і Асоціації газового ринку, як третьої сторони.

В результаті повернулися підвищені нормативи, але ненадовго. У квітні 2016 року Кабмін знову знизив норму споживання газу для розрахунку розміру субсидій, в цей раз – з 7 куб м до 5,5 куб м в опалювальний період.

Такий крок повинен був дозволити вирішити проблему і заощадити бюджетні кошти, але ситуація не покращилася. Про це свідчить аналіз Мінфіну.

Проблема вимивання коштів бюджету була під час минулого опалювального сезону і повториться в майбутньому. Розмір розриву – 11,1-11,5 млрд грн (як йдеться  в документах).

Більше того, Мінфін підтверджує: кострубата система субсидій замість того, щоб стимулювати населення до економії, заохочує українців ще більше споживати газу, щоб “спалити” необхідний норматив.

Так, за оцінками експертів Мінфіну, сім’ї, які оформили субсидії, споживали газу на 10-30% більше в порівнянні з тими, хто субсидію не отримав.

Звірки підтвердили проблему

Спочатку в 2016 році на субсидії було передбачено 35 млрд грн. Після підвищення ціни на газ, навесні Кабмін виділив ще 5,3 млрд грн.

Як випливає з аналітичної записки Мінфіну, до 25 серпня з держбюджету профінансовано 25,4 млрд грн, або 96,2% плану за вісім місяців.

До субсидування заявлено більше, ніж фактично спожито. Найбільше субсидій і пільг на комунальні послуги заявлено до фінансування на 49,1 млрд грн, з яких на оплату за газ (розрахунок за нормативами) – 38 млрд грн. При цьому за даними “Нафтогазу” все населення спожило газу на 28,9 млрд грн.

Згідно із законом, після опалювального сезону різниця повинна повертатися в бюджет після проведеного аналізу.

“Зараз в областях відбуваються зведення даних. За все нараховане більше спожитого обсягу держава платити не буде. Це чисті махінації. Кошти платників податків  прив’язувати до  махінацій не маємо наміру”, – заявив в коментарі Європейської Правди міністр фінансів Олександр Данилюк.

Він підтвердив, що зведення виявили дірки на 11 млрд грн. І це лише попередні підсумки, за словами міністра.

Тенденції нового сезону

Різниця між фактичними і реальними обсягами споживання призводить до дисбалансів у системі державних фінансів і вимивання коштів з бюджету. Ця проблема перейде до наступного року, вважає Уманський.

“Всі розуміють, що існує проблема для бюджету, але вирішувати її ніхто не хоче. Реальна  різниця зараз становить 15 млрд грн”, – зазначає він.

Пасивність уряду пояснити нескладно. Система субсидій виконує не тільки роль “заспокійливої ​​пігулки” для населення, але і відкриває масу можливостей для тіньових схем у сфері газопостачання.

“Ряд структур отримали мільярди додаткового ресурсу з бюджету за енергоносії, що не були реалізовані! Це дозволяє використовувати дармовий ресурс “як додаткову ліквідність і домалювати “обсяги” спожитих “енергоносіїв”, – говорить Уманський.

За його словами, сил Мінфіну не вистачає для боротьби з газовим лобі.

Цифра 11 млрд грн, зазначає генеральний директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко, дає розуміння того, яка кількість газу крали під час минулого опалювального сезону.

«Про тіньовий ринок завжди знали, різницю між фактичними і нарахованими обсягами споживання зазвичай приховували, а зараз озвучили» – , каже експерт.

“Норматив 4 куб м максимально наближений до розрахунків Світового банку, які показують реальну картину споживання. Однак, з подачі зацікавлених учасників ринку це зниження було скасовано в суді”, – зазначає Харченко.

На його думку, квітневий перегляд нормативів став компромісом між газовим лобі і державою.

Під тягарем проблем

У 2017 році на субсидії планується виділити 50,7 млрд грн. Така цифра закладена в проекті держбюджету.

“Головний інструмент запобігання нажитися на коштах платників податків за непоставлені послуги – звірки з регіонами”, – наполягає Данилюк.

Проблема в тому, що одного цього механізму недостатньо. У форматі неофіційного спілкування в Мінфіні прогнозують перенесення всього «букету проблем», які породжує система субсидій, на наступний рік.

Знижений в квітні норматив не врятує, оскільки зростає число претендентів на субсидії.

Логіка розрахунків така, зазначає в розмові з ЄП представник міністерства: “Був норматив 7 куб м при споживанні в середньому по Україні 3,8-4,2 куб м і 5,5 млн на сім’ю. Зараз норматив зменшений до 5,5 куб м, але вже при очікуваних 7-9 млн субсидіантів. На яку економію ми розраховуємо? “.

Більше того, в міністерстві сумніваються, що система звірок буде успішною.

Проблема в тому, говорить співрозмовник ЄП з міністерства, що там, де є лічильники, провести звірку та оформити повернення коштів можливо. Однак там, де лічильників немає, нарахування йде за нормативом, і порахувати різницю між фактичними і нарахованими обсягами споживання нереально.

Зараз план такий: за підсумками звірок повернути 11 млрд грн, але на початку нового сезону бюджету знову доведеться “влити” в систему десятки мільярдів гривень.

“Таким чином ми без відсотків кредитуємо постачальників послуг і у всіх випадках, де немає лічильника, генеруємо надприбуток на приватних компаніях”, – зазначає співрозмовник видання.

Схема тіньового надприбутку така. Наприклад, в квартирі немає лічильника. По нормативу субсидіант споживає 8 куб м газу, фактично – шість. Компанія поставляє шість, а держава з нею розраховується за вісім. Ця схема поширена при постачанні населення і газом, і теплом, і електроенергією.

Наші зведення доводять, що є ще одна складність: фіксація переплат по регіонах відбувається нерівномірно. Десь вони є, а десь, наприклад, в Києві, місцева влада вимагає від Кабміну на субсидії додатково 1,1 млрд грн, тому що запланованих в бюджеті 1,35 млрд грн не вистачає.

Тобто, впевненості в тому, що вийде повернути цю суму, немає.

У пошуках рішення

Уряд поки не готовий змінювати систему субсидій. Час від часу обговорення проблеми активізується, але цим все і закінчується. За даними джерел ЄП, Мінфін прораховує варіант зниження нормативу до 4-4,5 куб м на кв м. Шанси на те, що Кабмін підтримає цю ідею, невеликі.

“У 2016 році Мінсоцполітики повертає до держбюджету понад 11 млрд грн нарахованих субсидій, які є зайвими”, – підтвердив міністр соціальної політики Андрій Рева. Проте, він проти зменшення нормативів.

“Ми переглянули нормативи в квітні. Зараз розпочинається опалювальний сезон. На яких підставах переглядати їх наразі? Нормативи потрібно переглядати по закінченню опалювального сезону”, – пояснив міністр.

Втім, на думку експертів, одного перегляду тарифів недостатньо. Так, Уманський вважає, що проблему вирішить повернення “старої” системи субсидій.

“Ця система передбачала інший підхід до базових речей: визначення тих, хто може отримати субсидію, і принципам розрахунку її розміру. Колишню систему розробляли зі Світовим банком, який виділив на неї гроші. Ми ж зробили вибір на користь найбільш проблемного варіанту”, – нарікає Уманський.

На його думку, правильний підхід такий: 15-20% платить сім’я, решту суми покриває субсидія, але не більше обсягів реального споживання і не більше нормативу. Норматив повинен бути крайньою межею розміру субсидії.

Харченко вважає, що для вирішення цієї проблеми необхідний комплекс заходів.

По-перше, НКРЕКУ повинна стимулювати тотальне встановлення лічильників.

По-друге, в короткостроковій перспективі уряд міг би ще раз спробувати привести норматив до реальних обсягів споживання.

По-третє, потрібно вдосконалювати систему: уточнювати методологію розрахунку розміру субсидій, змінювати правила їх надання.

“В якості стимулу для населення можна ввести на кілька років часткову монетизацію. Якщо людина встановила лічильник, то різницю між нарахованим та реальним споживанням можна видавати йому грошима”, – зазначає Харченко. Такий підхід, переконаний він, покращить систему з метрологією в рази.

Галина Калачова «Економічна правда»