Як чернівецькі “фронтовики” сіли на “золотий унітаз” донецьких (додано відео)

Українці, які стояли на Майдані наївно вірили, що відбирають владу у корупціонерів і передають її в руки нових кадрів: молодих, чесних, професійних і проєвропейських. Максим Бурбак був одним з тих, кого можна було побачити на сцені в одній лаві з «вождями революції», на яких покладалися надії мільйонів українців. І він став одним з тих, хто ці надії дуже швидко зруйнував, продемонструвавши, що нове не завжди буває краще старого, а часто є лише його повторенням …

Сєня і його команда

Максим Юрійович Бурбак народився 13 січня 1976 року в місті Чернівці, в інтелігентній родині викладачів Чернівецького університету. Його дідусь (по мамі) Федір Степанович Арват був завідувач кафедри філології, а мати Олена Федорівна працювала на кафедрі іноземних мов. Можна сказати, що саме мамі він багато в чому зобов’язаний своєю майбутню кар’єру: вона влаштувала своїх синів Олексія (народився 1 січня 1974) а потім Максима в чернівецьку спеціалізовану школу №9 з поглибленим вивченням англійської (зараз це гімназія №4). Там однокласником старшого Олексія став маленький і спритний Сєня – син її подруги і колеги, викладачки університету Марії Григорівни Яценюк. Майбутній український прем’єр-міністр сидів з Олексієм Бурбаком за однією партою і став його другом. Причому Олексій, в силу своєї комплекції і твердого характеру, не раз рятував Сєню і від хуліганів, і просто від розлючених його кипучою діяльністю однолітків.

Таким чином, близькі відносини між Яценюком і братами Бурбаками почалися ще з дитинства, і навіть раніше – з дружби їх матерів. А ще одним членом їхньої шкільної компанії пізніше став Павло Петренко (нинішній міністр юстиції), який на кілька років молодше Бурбаків і Яценюка.

Олексій Бурбак и Арсений Яценюк у студентському фотоальбомі

А ось про радянське минуле свого батька, Юрія Миколайовича Бурбака, брати зберігають вперте мовчання. В їх офіційній біографії написано лише те, що до 1991 року той займався «різною діяльністю», але якою саме, ніхто не зізнається. У наш час Максим Бурбак не раз повторював, що його батько «читає книжки на дивані», а будь-який психолог пояснить, що подібні слова про рідних і близьких зазвичай недалекі від істини. Цікаво й те, що офіційно Юрій Бурбак зайнявся бізнесом лише на початку 90-х, якраз тоді, коли його старший син Олексій разом зі своїм другом Арсенієм Яценюком поступили до Чернівецького університету і вже на першому курсі вдарилися в комерцію. Тому не виключено, що весь цей час видатний чернівецький бізнесмен Юрій Бурбак насправді був лише зіц-председетелем фірм своїх синів.

У 1992 році Арсеній Яценюк, який вміє заводити потрібні зв’язки, зблизився з Валентином Гнатишиним – сином тодішнього губернатора Чернівецької області, за допомогою якого відкрив фірму «Юрек Лтд». У компаньйони він взяв старого друга Олексія Бурбака та ще двох однокурсників: Андрія Пишного і Андрія Іванчука – нині нардепи від «Народного фронту». В процесі своєї активної діяльності, що стосувалася питань приватизації, їх команда близько познайомилася з такими відомими чернівчанами, як Михайло Папієв і Олександр Зінченко (помер у 2010 році). Варто додати, що в одній групі з Яценюком і Олексієм Бурбаком навчався і майбутній військовий прокурор України Анатолій Матіос.

Арсений Яценюк и брати Бурбаки

Олексій Бурбак довгий час був нерозлучний з Яценюком і навіть відправився разом з ним до Криму, коли того в 2001 призначили міністром економіки АРК. Олексій Бурбак став його радником, і несподівано пустив в кулуарах кримської влади глибоке коріння: навіть після від’їзду свого друга Яценюка до Києва, він залишився в Сімферополі, ставши радником голови уряду і голови парламенту Криму. Але, не втрачаючи зв’язків з Яценюком, Олексій Бурбак став його довіреною особою на півострові, згодом створивши і очоливши тамтешнє відділення «Фронту змін». При цьому, що цікаво, Олексій Бурбак уникав пропонованих йому посад, вважаючи за краще залишатися радником, консультантом, науковим працівником, займаючись чисто кулуарної політикою і тіньовим бізнесом.

Олексій Бурбак та Арсений Яценюк на Великодній церемонії

«Добробут» Бурбаків

Поки старший брат нерозривно слідував за своїм другом дитинства, молодший Максим Бурбак закінчив в 1998 році той же Чернівецький університет за спеціальністю «правознавство» і зайнявся бізнесом. Про подробиці свого першого комерційного досвіду Бурбак-молодший ніколи не повідомляв, але є відомості, що спочатку він зайнявся перегоном автомобілів з Угорщини та Словаччини в Україну, потім відкрив Автомайданчик старих машин і автосалон нових. У 2008 році він очолив компанію «Буковина Авто Альянс», що займається продажами вантажівок «ТАТА», автобусів ЗАЗ, легкових машин «Lada», «Chevrolet», «Opel», «Chery». Від цього бізнесу в особистому володінні сім’ї Бурбаків залишилися 35 (!) Вантажних і легкових автомобіля, які були вписані в декларацію Максима Юрійовича за 2013 рік.

Одночасно з цим, Максим Бурбак зайнявся бізнесом, пов’язаним з чернівецьким ринком «Калинівський» (народна назва «Калинка»), заснованим у 1990 році і який є комунальною власністю міста. Це один з найбільших ринків України (поряд з «Барабашово» і «7 кілометром»), що став центром економічного життя не тільки Чернівців, а й усієї області. У 2013 році на «Калинівському» працювали 22 тисячі підприємців і «реалізаторів», чиї податки, збори і внески давали дуже істотну частку доходів до міського та обласного бюджету (близько 32 мільйонів). І на цей ринок ще в 90-е поклала око дружна команда Яценюка і братів Бурбаків.

У 1996 році за звинуваченням у хабарництві був заарештований директор «Калинівського» Богдан Кравчук – відомий в Чернівцях ще як радянський дисидент і член Гельсінської Групи. Замість нього ринок очолив Іван Ринжук, який був людиною Миколи Федорука – колишнього першого секретаря Чернівецького обкому ЛКСМУ та мера Чернівців з 1994 року (нині депутат фракції «Народний фронт»). З Федоруком зав’язав дуже тісні відносини Арсеній Яценюк, а через нього з ним зблизилися і сімейство Бурбаків. У першу чергу Максим і його “читаючій батько”.

Максим Бурбак і Микола Федорук

Протягом декількох років вибудувана схема задовольняла всіх, проте в 2005, після того як Арсеній Яценюк отримав пост міністра економіки України, відбулося наступне. Міська влада Чернівців, при активній підтримці міського голови Федорука, виділили в оренду ТОВ «Інвест-Альянс» (засновник – Лідія Степанівна Лещева, рідна тітка Арсенія Яценюка) земельну ділянку площею 6,42 га по вулиці Калинівської 13Б. Цей «пустир» належав місцевій автошколі ДОССАФ і знаходився якраз на кордоні ринку «Калинівський», який потребував розширення. Власне, більше ринку розширюватися було нікуди, тільки в одну сторону – і цю ділянку отримало ТОВ «Інвест-Альянс» нібито під будівництво навчально-виставкового павільйону. Але замість виставки на орендованій ділянці створюється приватний ринок «Добробут», засновниками та власниками якого стали «Інвест-Альянс» і підприємство «Букотрейдінг». І як виявилося, засновником самого «Букотрейдінгу» (зі статутним фондом 17 мільйонів гривень) є скромний чернівецький пенсіонер, люблячий почитати на дивані книги, Юрій Миколайович Бурбак. Походження цих 17 мільйонів, внесених до статутного фонду «Букотрейдінг», він так і не пояснив.

У 2006 році орендована ділянка збільшилася – всього за кілька років ТОВ «Інвест-Альянс» прибрав до рук майже 12 гектарів землі, які були приватизовані за все за 5 мільйонів гривень при повному схвалення міської влади в особі Миколи Федорука. Суть цієї афери полягала в тому, що зростаюча «Калинка» тепер плавно перетікала в «Добробут»: по суті це був один великий ринок, старі площі якого залишилися комунальною «Калинкою», а нові – приватним «Добробутом». Крім того, на території «Добробуту» були побудовані парковки і майданчик для торгівлі з машин загальною площею понад 3 га: у 2013 році на в’їзд там брали по 10 гривень (1,25 долара) з кожного автомобіля, збираючи за день десятки тисяч! При цьому, користуючись фіктивним статусом «виставкового павільйону» і приватизувавши землю, ринок «Добробут» нічого не платив до міського бюджету! Поглинанню ж «Калинки» нітрохи не перешкоджав і навіть сприяв його директор Іван Ринжук, створюючи нестерпні умови для підприємців (в тому числі кримінальними методами), які бігли з комунального «Калинівського» на приватний «Добробут». Доходи власників «Добробуту» були настільки величезні, що цей ринок називали головним джерелом фінансування «Фронту змін».

І вони могли б бути ще більшими: у 2006 році за наполяганням Федорука був майже «прихватизований» і сам ринок «Калинівський». Його передали ТОВ «Мегамаркет», чиїми власниками був тріумвірат Яценюк-Федорук-Бурбак. Однак підприємці ринку підняли бунт, дійшли до Києва і через суди домоглися збереження «Калинки» в комунальній власності.

А в 2007 році власниками ринку ринок «Добробут» (Яценюком і Бурбаком) була провернути ще одна афера. Ринок був закладений в «АТ Сведбанк» – колишній «ТАС-Комерцбанку» Сергія Тігіпка, який той продав шведам, залишившись при цьому його керівником. Сума взятого кредиту становила близько 136 мільйонів, з яких банку повернули всього 36 мільйони. Навряд чи це стало можливо без попередньої домовленості з Тігіпком, який в 2007-2008 році щедро роздавав кредити «Сведбанка», а після кризи покинув крісло його керівника, залишивши шведів з колосальними збитками.

Афера виявилася вельми передбачливою. У 2011 році в Чернівцях стався справжній переворот: мер Федорук був відправлений міськрадою у відставку, а директора ринку «Калинівський» Івана Ринжука заарештували за хабар в 250 тисяч доларів. Нова міська влада в особі в.о. мера Віталія Михайлішина (від Партії Регіонів) ініціювала судовий позов про анулювання угоди про приватизацію земельної ділянки під ринком «Добробут», намагаючись таким чином «націоналізувати» його у Яценюка-Бурбаків. Цікаво, що незабаром після цього Арсеній Яценюк затіяв свою політичну акцію «Вставай, Україно!», Закликаючи до якнайшвидшого повалення «режиму донецьких». Однак експропріації не вийшло, оскільки земля перебувала в кредитній заставі у «Сведобанка», і шведи наполягли на відстрочці виконання рішення суду до повного погашення боргу – чого так і не сталося в зв’язку з початком в Україні відомих подій. У травні 2014 мером Чернівців було обрано Олексія Каспрука – члена «Фронту змін», близького знайомого Яценюка і Максима Бурбака. А в січні 2015 році міським судом було припинено кримінальну справу стосовно Івана Ринжука, раніше випущеного під заставу.

Блиск і злидні «народнофронтівців»

У 2009 році Яценюк мобілізував однокласників і бізнес-партнерів в свій «Фронт змін». Максим Бурбак тут же очолив його Чернівецьке обласне відділення: відсутність у нього політичного досвіду компенсувалося величезною довірою Яценюка до друга дитинства. Втім, досвід справа наживна: на місцевих виборах 2010 року Максим Бурбак був обраний депутатом обласної ради, і очолив в ньому фракцію «Фронту змін». Якийсь час це дозволяло захищати інтереси бізнесу Бурбаків і Яценюка в Чернівцях, проте потім 31 березня 2011 року міська рада Чернівців проголосував за дострокове припинення повноважень мера Федорука: рішення не підтримали лише фракції «Фронту змін» і «Свободи». Побачивши, що влада в місті, а по суті, і в області, спливає з рук, Максим Бурбак вирішив перебратися до Києва. На парламентських виборах 2012 року він отримав номер 43 у списку «Батьківщини», з якою «Фронт змін» домовився про об’єднання в один виборчий блок. Цікаво, що в своїй декларації кандидата Максимум Бурбак вказав, що в 2011 році не заробив нічого, ні копійки. Приголомшлива бідність, але цілком зрозуміла тим, що він записав свій бізнес на батька.

До самого євромайдану Максим Бурбак, як і інші члени його фракції, в перервах між вояжами акції «Вставай, Україно!» розважали себе блокуванням парламентської трибуни. А вже 27 лютого 2014 року Максим Бурбак отримав портфель міністра інфраструктури України: так Яценюк продемонстрував, що не забуває друзів дитинства і співвласників свого бізнесу.

Дуже скоро виявилося, що зміна «донецьких» і «харківських» на «дніпропетровських», «вінницьких» і «чернівецьких» не сильно змінила вигляд української влади, яка продовжує «хапати», пиляти »і пристроювати своїх людей (причому в десятикратному розмірі, порівняно з попередніми). Перші скандали не змусили довго чекати і матеріалізувалися в особі Михайла Паньківа: його кандидатуру на посаду глави «Укрпошти» Бурбаку запропонував Андрій Іванчук. У підсумку «Укрпошта» почала працювати на команду Яценюка-Бурбаків, причому за казенний рахунок. Так, під час парламентської виборчої компанії 2014 «Укрпошта» надала «Народному фронту» знижку в 900 тисяч гривень за розсилку агітаційних листівок. А навесні 2015-го, коли гривня стрімко падала, «Укрпошта» продала 6 мільйонів власних доларів за заниженим курсом банку «Авант» – пов’язаного з оточенням Петра Порошенка.

Паралельно розвивався і інший кадровий скандал: на вимогу «евромайдановцев», Максим Бурбак звільнив гендиректора аеропорту «Бориспіль» Олексія Качанова – ставленика бізнесменів Бориса Кауфмана і Олександра Грановського, «доівшіх» аеропорт з літа 2013 року. Звільнив – і призначив на цю посаду його заступника Сергія Гомболевського, ще одну людину Грановського. Писали, що Бурбак не тільки знав, ким є Гомболевський, а й поставив його керувати «Борисполем» на прохання Яценюка, якому Кауфман і Грановський щедро «відстібали» в партійну касу «Народного фронту».

Ще одному спонсору партії, олігарху Ігорю Коломойському, Максим Бурбак подарував … українське небо. Спочатку призначивши на чолі Державіаслужби України Дениса Антонюка – колишнього топ-менеджера авіакомпанії «Міжнародні авіації України» (МАУ), що належить Коломойському. А потім влаштував перерозподіл авіамаршрутів в Україні на користь МАУ, фактично видавив з ринку всіх її конкурентів – чим викликав обурення авіаперевізників, які вимагали особистої зустрічі з прем’єром і президентом.

Максим Бурбак поспішає на допомогу

Після дострокових парламентських виборів восени 2014-го Максим Бурбак перебрався назад до парламенту, очоливши фракцію «Народний фронт» і зосередившись на порятунок свого друга Сєні у всіх сенсах цього слова – завдяки чому другий уряд Яценюка протрималося аж до початку 2016-го. І все ж неминучість відставки його уряду була очевидною вже тоді, тому «чернівецькі» розсудливо вибрали депутатські мандати і депутатську недоторканність. Втім, увійшовши у смак шикарного життя за казенний рахунок, вони не стали відмовлятися від надбаних звичок. Так, в серпні нинішнього року, Максиму Бурбак прибув до рідних Чернівців на вертольоті. Причому практично на такому ж (якщо не на тому ж самому), на якому свого часу літав президент Янукович, про чию марнотратність складають байки. Але якщо «золотий унітаз» і не менш «золотий» вертоліт Януковича тоді широко обговорювалися в усіх ЗМІ, то розкішний засіб пересування глави фракції «Народний фронт» сьогодні ретельно ховається від погляду громадськості. І хто знає, скільки коштує його власний «золотий унітаз»!

вертоліт Януковича

Тим часом офіційно Максим Бурбак живе виключно на свою депутатську зарплату: в його декларації за 2015 рік вказані лише 76 тисяч гривень річного доходу старий ВАЗ-2108. Але на цей раз він вписав в декларацію доходи своєї дружини (1,25 мільйона гривень) і її капітал (1,3 мільйона депозитів і 4 мільйони статутних фондів). А ось, що стосується свого улюбленого батька-книжника, що володіє половиною ринку «Добробут» з багатомільйонними щорічними доходами, то про нього Максим Барбак вирішив промовчати.

Сергій Варіс, для SKELET-info