Поранені на Сході буковинці просять у влади відкрити обласний шпиталь для воїнів АТО

Волонтери з Чернівецької області, серед яких і активісти-«батьківщинівці», відвідали бійців-пацієнтів Львівського військового шпиталю. Як повідомляє прес-служба обласної організації партії ВО «Батьківщина», бійцям доставили домашні смаколики одяг, та інвалідні візки.

Серед бійців, які лікуються в Львівському шпиталі – і місцеві львів’яни, і вихідці з Київщини, Миколаївщини, Полтавщини, Рівненщини, і – буковинці.

Любомир Головатий – з Лужан Кіцманського району, у нього травма після падіння з БМП. Він боєць з «Айдару», йде на поправку і повертається в АТО, до Мар’їнки. Каже, що інакше не може, там чекають його побратими… Валерій Боднар з Чернівців одужує після простуди на полігоні – мав температуру 41,2 С, дев’ять днів лікарі у реанімації боролися за його життя. Каже, що зараз вже легені чисті, ще трішки полікується і на війну. Іван Баланецький та Руслан Терентьєв із десантного батальйону щойно оговтались після поранень. Але не дивлячись на те, що вдома  у с. Кліводин Кіцманського району їх чекають рідні, хлопці бачать себе знову на передовій.

Доки одні волонтери роздавали гостинці, інші накрили стіл на лавках лікарняного парку На скатерках — котлети, відбивні, ковбаса, пастрома, копчена риба, голубці, начинка, капуста з м’ясом, овочі, фрукти, млинці з сиром, бісквітні рулети з повидлом, печиво, солодощі. А тим часом волонтер Юрій Олесь разом з двома синами-близнюками, яких взяв з собою, розважали бійців піснями і байками: співали під гітару Чернівецький гімн «Буковино, ти зелена, Ляно», «Лента за лентою», «Мамі»…

А ще заставнівчани привезли бійцям, які цього найбільше потребують, три інвалідних візки. Їх передали з Америки вихідці з с. Брідок, Манолій і Анна Козаки. Візки отримали Олександр Бухарєв (Київ), Євген Герасимчук (Вінниця), Михайло Єдинак (Львів).

«Бійці кажуть, що ліками їх забезпечують, – розповідає волонтерка, депутат Чернівецької обласної ради від фракції «Батьківщина» Світлана Масловська. – Але завдяки волонтерам, які беруть на себе їхній біль, вислуховують всі солдатські біди, бійці рятуються від того тілесного та душевного неспокою…»

Також Світлана розповіда зі слів бійців, що якби були обласні госпіталі для воїнів АТО – рідним легше було б навідувати своїх синів чи чоловіків. «Справді, це проблема, до якої мала б дослухатися наша влада», – додає волонтерка.