Яценюк продовжує рити могилу БДФЕУ
Міністерство освіти та науки України вийшло на фінішну пряму по знищенню Буковинського державного фінансово-економічного університету. Попри численні протести студентів, звернення міської ради до уряду з вимогою залишити БДФЕУ у спокої, заступництво багатьох народних депутатів, чиновники від освіти, на догоду меркантильним інтересам окремих осіб, продовжили робити свою “чорну” справу.
Момент для того, щоб штрикнути ножа у спину БДФЕУ обрали майже ідеальний. Революційний запал студентів дещо згас. В міністерстві освіти їм пообіцяли створити комісію, яка обов’язково в усьому розбереться. Та досить швидко про цю конфліктну ситуацію усі забули. Бо усі Чернівці, як і вся Україна, із завмиранням серця слідкували, чи відправлять уряд Яценюка у відставку, а потім жваво обговорювали події у стінах парламенту.
Забули всі. Окрім, власне, самого Міністерства освіти, яке на фоні буремних політичних баталій тишком-нишком 19 лютого видало наказ №137 про реорганізацію БДФЕУ шляхом приєднання до ЧНУ. Наказ підписала заступниця міністра Ірина Совсун. Та сама Совсун, яка і обіцяла студентам створити комісію, відправити її до Чернівців, а вже потім приймати рішення.
Здавалося би, після того як свою підтримку БДФЕУ висловили Оксана Продан, Іван Рибак, Микола Томенко (Блок Петра Порошенка), Олег Ляшко (Радикальна партія), Дмитро Добродомов (“Народний контроль”) та багато інших народних депутатів залишалася надія, що питання вирішать по совісті та справедливості. Та створення міфічної комісії було лише тактичним ходом. Після того, як 16 лютого Яценюк з командою втрималися у кріслах, міністерським чиновникам вже не було потреби грати у доброго слідчого. А кувати залізо треба поки гаряче, бо хто його знає, чи буде ВР ліберальною до нашого земляка під час наступного голосування за відставку.
Студенти та викладачі Фінансово-економічного університету, як і перший раз, про черговий вінт вухами від Міносвіти дізналися із ЗМІ. І судячи, з усього були спантеличені, бо плекали надію, що чиновники дотримуються свого слова і виконують обіцянки.
Та підлеглі Арсенія Петровича не надто переймаються такими речами. Що, в принципі, і не дивно. Адже варто лише подивитися на другий пункт згаданого наказу і стає зрозуміло, що ні про яку оптимізацію навчального процесу не йдеться. А колектив БДФЕУ стикнувся з неприхованим рейдерським захопленням.
“2.1. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича є правонаступником всього МАЙНА, прав і обов’язків припиненого Буковинського державного фінансово-економічного університету;”
Слово “майно”, яке знаходиться першим у переліку, не допускає жодних двозначних трактовок.
Ще на початку лютого ні для кого не було таємницею, що хтось кинув оком на ошатне приміщення БДФЕУ на вулиці Садовій. Свого часу там була напівзруйнована казарма розформованої військової частини. І ректор Володимир Прядко, і викладачі, і студенти з батьками доклали титанічних зусиль, аби довести його до ладу. І зробили так, що тепер коридорами та аудиторіями корпусу можна туристів водити.
“Кому це заважає?” – запитував на сесії міської ради 2 лютого Володимир Прядко.
Вочевидь, сама будівля якраз нікому і не заважає, Заважають Прядко і його студенти, які явно не вписуються у плани окремих чернівецьких ділків. Якщо ж зважити, що район вулиць Садова-Суворова входить у будівельну сферу інтересів структур наближених до “Народного фронту”, поспіх з яким уряд знищує БДФЕУ не повинен викликати подиву.
А є ж ще й приміщення в центрі міста на Штерна. Одним, словом занадто ласі шматки, аби залишати їх спудеям, щоб вони гризли граніт науки.
Якщо нічого не зміниться, то подальші кроки стають очевидними. Спочатку ліквідовується ВНЗ, потім зроблять так, щоб у тих корпусах не було кому вчитися. А потім на білому коні з’являться добрі дядьки які скуплять це за безцінь і облаштують там готелі, офісні центри, або ще щось на що фантазії вистачить.
Аби ніхто не розслаблявся, разом з наказом створили і ліквідаційну комісію, якій доручено:
“5.4. Здійснити інвентаризацію майна Буковинського державного фінансово-економічного університету; 5.7. Здійснити передачу-приймання майна 3 балансу Буковинського державного фінансово-економічного університету на баланс Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича;”
Попри це, БДФЕУ не полишає боротьби за місце під сонцем.
У четвер студенти провели на Центральній площі символічний “похорон” своїх
прав. Тоді ж стало відомо, що керівництво ВНЗ буде оскаржувати рішення Міносвіти у судах.
“Ви бачите, як все вийшло. Комісії не було. Ніхто з нами не спілкувався. Нас знову поставили перед фактом. Але і ми і студенти продовжуємо боротися. Плануємо їхати на Київ. А як воно буде далі побачимо”, – відзначив у коментарі “ЧернівціТаймс” ректор БДФЕУ Володимир Прядко.
Андрій Тисовський














Коментарі
В отличие от “Сваободы” Яценюк действует в правовом поле. От дурдома в голове не действует. Яценюк воздержался от конфронтации с РФ в Крыму. Он ясная голова. Он осторожен и инфантилен в боевой ситуации. Хотя на словах готов был идти на пули. Он не Турчинов, способный, как Дзиндзя на Майдане трактором отжимать ОМОНовцев. Он не Порошенко, которому любое насилие отвратительно. Дело Яценюка -это экономика и финансы. Они первичны. Но не его вина, в том, что в Украине первичны не экономические, родственные, пр. пр. связи и выгода от них, а первична свобода от всех и вся мовы и укркультуры, приоритет их потребления, их большевистско-советская агрессивность, их свобода и независимость любым путём, вплоть как рвётся к свободе умалишенный, рвя материнские, отцовские, всякие экономические связи и отношения… При этом не задумываясь о том, что с новыми связями в, напр. ЕЭС, один к одному последует с его стороны то же. В США, ЕЭС, Китае, Ю. Корее, Таиланде и т. д. на первом месте стоит производство для потребления, бурное его развитие. У них всё и вся направлено на потребление. На Украине политика Яценюка не направлена на развитие потребления и производство для потребления. Нет на это инвестиций. Простой потребитель, крайне низким доходом, налогами зажат. То же производитель. Фордовские не менее 5 дол. для работника за час работы, в Украине не работают. Правило: каждый делает больше и лучше (в т. ч. и студенческий буфет в Университете, бывший проблемой для секретаря ВЛКСМ Яценюка ) то же не работает. А работает: купи чужое, продай чужое. И, закономерно, будем продавать землю, недра, отдавать их в концессии. Свой бизнес душим и чужой, то же. Бизнес российских собственников, не конфронтирующий, не воюющий с Украиной, честно работающий на Украину, не вывозящий доходы, а инвестирующий капитал в Украину, бизнес, дающий работу украинцам, оказывающий нужные услуги, поставлен в беззащитное, издевательское положение. Отжимается до удушения. Так куда же идёт Украина, ведущая свой народ к пропасти бедности и нищете? И совершенно не порицаемая в этом Мировым сообществом. А наоборот, подстрекаемая к дальнейшему безумию воинственности, злобе, саморазрушению. Но надежда есть. Может (но когда) немецкий “план Маршала” выручит?
Да да, заграница нам поможет!!!!