Політичні підсумки тижня у програмі “Чорним по білому” 2-й випуск (відео + друкопис)

Другий випуск політичних підсумків тижня від Святослава Вишинського в програмі «Чорним по білому» на телеканалі «Чернівецький промінь».

Для зручності читачів подаємо друкопис частини програми, що стосується аналізу політичних подій на Буковині.

На батьківщині прем’єр-міністра позиції «Народного фронту» починають здавати. Це було видно на останній прес-конференції Максима Юрійовича і Миколи Трохимовича. Обидва депутати дуже часто, щоб не сказати надто часто, виступають у Чернівцях, тримаючи руку на пульсі міста сильніше, ніж на пульсі парламенту, де мали би працювати з більшою віддачею.

Помітно, що нардепи, а особливо Максим Бурбак, розриваються між Чернівцями і столицею, захищаючи інтереси Яценюка і в Києві, і на малій батьківщині. Проте не можна перемагати на двох фронтах одночасно, навіть якщо один із них народний. Стан партії в області ні чим не краще за решту країни. 2% підтримки чернівчан можна вважати політичним присудом.

Падає рейтинг мера Олексія Каспрука, губернатор Олександр Фіщук демонструє вершини некомпетентності, відверто тягне область на дно. Тоді як партія «Народний фронт» попри колись міцні позиції поступово втрачає контроль над процесами на Буковині. То ж на прес-конференції Максиму Бурбаку не залишалось нічого іншого, як метати блискавки і погрожувати колишнім партнерам та дійсним і вигаданим ворогам. Уся зустріч перетворилась на суцільне обвинувачення адміністрації БДФУ, олігарха Дмитра Фірташа, румунських протестувальників, міських депутатів, партій-партнерів по коаліції та довгої і загребущої руки Москви, без якої на Буковині, традиційно, не обходиться жодної події.

Натомість, за агресивним тоном Максима Юрійовича відчувалось інше: втома, слабкість і втрата контролю над містом та областю, яку столичні чернівчани вже звикли сприймати за власну вотчину, місцевий політичний фронт із майже мільйоном живих душ.

Тепер же фронтовикам доводиться домовлятися з опозицією та партнерами по коаліції не лише у стінах парламенту, а й у Чернівецькій обласній та міській радах. І це дається не просто. «Народний фронт» взагалі не схильний ні з ким домовлятись. Про прем’єр-міністра говорять, що він один із не багатьох політиків, якій при зустрічі першим не подає руки. Тепер же, коли команда Арсенія Яценюка кинула «Батьківщину», підриває «Солідарність», розсварилась зі «Свободою», «Самопоміччю», «Радикалами» і не робить жодного кроку на зустріч опонентам, шукати компроміс уже просто немає з ким. Опинившись у стані війни «всі проти всіх» Максим Бурбак викинув останню карту і перейшов до прямих погроз розпустити міську раду, призначити перевибори, показати опозиції «кузькіну мать».

Останнім часом Максим Юрійович почав нагадувати злого Донкіхота – лицар без спадку, з пощербленим рейтингом, непомірними амбіціями, що перебуває у хворобливому пошуку фантомних ворогів. І заради свого суб’єктивного проте дуже меркантильного бачення справедливості готовий воювати одночасно з усіма радами, козаками і політичними млинами, перетворюючи державотворення на фарс, а політику на клоунаду.

«Кіт із дому, щурі в танок». Цього тижня міській голова Олексій Каспрук пішов у лікарняну відпустку і в місті помітно стихли політичні пристрасті. На деякий час зник головний подразник депутатського корпусу міської ради, проте залишились нез’ясовані образи, неоплачені борги, не проведені дуелі.

15 лютого депутат Чернівецької міської ради Андрій Ілюк із фракції «Свобода» опублікував звернення про скликання позачергової сесії, яке підписали 28 міських обранців. Причина – з’ясування обставин обшуку в помешканні Назара Мокловича. Нагадаємо, 5 лютого в помешканні депутата Чернівецької міської ради від партії «Свобода» Назара Мокловича проводили обшук. Інцидент виглядає надто скандальним, адже депутата чи його родичів поліція намагається прив’язати до справи банальних крадіжок з автомобілів. А позаяк видання близькі до мера Олексія Каспрука вже місяць підтримують інформаційну кампанію спрямовану особисто проти Назара Мокловича, напрошуються нехороші підозри в тому, що справа сфабрикована.

Цей випадок не єдиний. Близькість Олексія Каспрука до «Народного фронту» відкриває широкі можливості для адміністративного тиску. Так у листопаді минулого року, одразу після виборів до міської ради у помешканні депутата від «Рідного міста» Ростислава Білика проводився обшук у справі підкупу виборців.  Для цього з бойового завдання у зоні АТО зняли спецпідрозділ поліції. За неофіційною інформацією, це рішення лобіювалось народним депутатом Максимом Бурбаком, який скористався своїми зв’язками з міністром внутрішніх справ однопартійцем Арсеном Аваковим.

Після обшуку у помешканні свободівця Назара Мокловича у багатьох з’явилося відчуття дежавю. Невже міська влада, переслідуючи свої політичні цілі, в такий спосіб тисне на опонентів. Невже силові структури, кримінальні справи та обшуки в потрібний час і в потрібному місці стали звичним інструментом вирішення політичних питань. Не хотілося б вірити, що Олексій Павлович, чи хтось із його оточення допускає таку можливість. Але довіра між депутатами і мером уже порушена. Обмін компроматами, інформаційні війни, тиск на неугодних – явно не найкращий спосіб вести політичний діалог. Кожен не зважений крок, кожне необдумане слово поглиблюють конфлікт у якому схоже немає і не буде переможців.

Скликання позачергової сесії міської ради є знаковим з ряду причин. Під депутатським зверненням до міського голови вперше підписалися члени фракції «Народного контролю». До тепер ця політична сила у Чернівцях в кожній критичній ситуації підставляла плече Олексію Каспруку. Можна сказати, що це була єдина фракція, на яку мер міг у повній мірі покладатись і розраховувати. Однак, і політичні баталії в Ратуші, і протистояння з урядом у столиці вносять свої корективи. Депутати втомлюються від безкомпромісності Олексія Каспрука, не розуміють причин запеклого протистояння, яке вже має не стільки політичні, скільки особисті мотиви.

Відтак навколо міського голови починає формуватись справжня опозиція, якій буде під силу обрати і секретаря, і виконавчий комітет. Адже через політичну боротьбу в Ратуші у Чернівцях уже третій місяць вакантні ключові посади: секретаря міської ради, який координує роботу мера і депутатського корпусу, заступників міського голови, а також нового складу виконкому, відповідального за реалізацію всіх рішень міської ради. Пряме відношення до політичної кризи в Ратуші має несприятливий для Арсенія Яценюка розклад сил у столиці, адже мер Каспрук і прем’єр-міністр – політичні спільники, однопартійці.

Конфронтація уряду з Верховною радою дуже нагадує протистояння Олексія Каспрука і чернівецьких депутатів психологія цих конфліктів багато в чому подібна. Це мертва хватка за владу, неготовність до діалогу, неправильний розрахунок власних сил і ресурсів, політизація і заговорювання будь-яких господарських питань, симуляція реформ і впевнений поступ до боргової тюрми.

Мер Чернівців Олексій Каспрук не приховує приязних стосунків із прем’єр-міністром, за його словами вони кожного тижня спілкуються по телефону. Складається враження, що Олексій Павлович у всьому наслідує партійного боса. Уряд не реформує економіку і годується валютними кредитами від МВФ, місто не оптимізує адміністрування і бере валютні кредити в Європи. Коли критикують економічну політику кабміну, Яценюк погрожує російською агресією і в усьому бачить руку Москви. Коли критикують міську владу, Каспрук погрожує реваншем регіоналів і крахом комунального господарства.

Безпрограшна стратегія шукати відповідальних на стороні. При тому всьому низка комунальних чернівецьких підприємств доведені до банкрутства, тоді як на найприбутковішій «Калинівський ринок» досі не призначили директора. За останній рік місто, незважаючи на стрімке падіння гривні, взяло в західних банках мільйони єврокредитів, які скоро доведеться віддавати. І хоча відповідальність за ці дії і бездіяльність однаково несуть усі і депутати, і міській голова. В очах громади весь тягар відповідальності ляже на Олексія Каспрука. На його місці саме час задуматись, адже дороги назад немає, позаду «чорна вдова» Яценюк і боротьба з депутатами, попереду прості виборці, які очікують змін.