Оксана Продан: сьогоднішній уряд вважає, що малий бізнес йому заважає

Сьогоднішній бізнес-клімат такий же, яким був три роки тому. «Говорити про те, що бізнесу стало легше, може тільки той, хто або взагалі не має ніякого відношення до бізнесу, або читає тільки звіти уряду, або просто відверто бреше», – підкреслює народний депутат від БПП, глава всеукраїнського об’єднання підприємців малого та середнього бізнесу «Фортеця» Оксана Продан.

За її словами, сьогоднішній уряд вважає, що малий бізнес йому заважає. Крім того, формально свої функції виконує Антимонопольний комітет, дозволяючи «великим» тиснути «маленьких». Тим часом, Продан переконана: поки не запрацює суд, будь-які прийняті в парламенті закони матимуть тільки частковий ефект. Судову реформу народний депутат називає однією з умов «українського дива». Про зміни в Податковому кодексі і знищення українського бізнесу Оксана Продан розповіла в інтерв’ю FaceNews.

Очолюване Вами об’єднання серед успіхів 2015 року відзначило: «Перш за все, відстояли спрощену систему оподаткування, захистили право сотень тисяч людей на роботу». Тим часом, МВФ рекомендує Україні в короткостроковій перспективі вивести юридичних осіб з-під спрощеного оподаткування, а в нашій державі намагаються догодити МВФ. Битва за «спрощенку» виграна?

МВФ як нормальний кредитор вимагає від України тільки одного – збалансованого бюджету. Насправді, навіть дивно, але мені було легко дискутувати з прем’єром в кінці року, коли відпрацьовували бюджет і зміни до Податкового Кодексу. Ми дуже легко змогли відстояти юридичні особи, тому що показали надходження – плюс 2 млрд. І це були не мої розрахунки, а Мінфіну.

МВФ вимагає баланс бюджету, вимагає витрачати стільки, скільки ми заробляємо. Міністерство фінансів і уряд пропонує МВФ механізми забезпечення цього балансу. І не МВФ, а наш уряд показує ті чи інші плюси і мінуси різних норм Податкового кодексу. Тому нам потрібно працювати не з МВФ, а з урядом. І питання тільки в тому, щоб чиновники не шукали, як ліквідувати ту частину оподаткування, де все прозоро, і де податківцям нема на чому поживитися, а шукали механізми забезпечення розвитку і економіки, і бізнесу.

В одному з інтерв’ю ще 2014-го на питання про те, що потрібно зробити, щоб поліпшити бізнес-клімат в країні, Ви відповіли: «Необхідно в першу чергу забезпечити виконання законів через правову і судову систему». Сьогодні всі люблять говорити про реформування в системі судів. Чи впливає це на сьогоднішній бізнес-клімат? Який він?

Сьогоднішній бізнес-клімат, на жаль, такий же, як був три роки тому. І говорити про те, що бізнесу стало легше, може тільки той, хто взагалі не має ніякого відношення до бізнесу, або читає тільки звіти уряду, або просто відверто бреше. Бізнесу важко. Поки не запрацює закон, який забезпечується судом, будь-які закони, які ми тут (парламент – Ред.) Проводимо, матимуть тільки частковий ефект. Так, вони все-таки усувають законні підстави для корупції, але відсутність справедливого суду дає можливість для зловживань при будь-яких законах. Тому особисто я вважаю, що однією з умов «українського дива» є також і судова реформа.

Який зараз відсоток українського бізнесу працює в тіні?

За різними даними, тому що є дані українських експертів, є дані міжнародних організацій, 51% -70% українського бізнесу в тіні.

За словами прем’єра, бюджет 2015 року додатково отримав 40 млрд гривень завдяки боротьбі з «тіньовими схемами». Наскільки реальні ці цифри?

Я читала якесь інше інтерв’ю Яценюка, де він говорив, що корупційні схеми, саме ці 50 млрд, є, і потрібно робити все, щоб їх не допустити. Але тоді у мене питання до прем’єра, який сам говорить про корупційні схеми в його уряді: що він там робить? Просто констатувати – це мало. Констатувати можемо ми, в парламенті, як контролюючий орган. А вони повинні робити все, щоб не допускати такі схеми.

Підприємці розповідають, що в Києві зараз взагалі знищують малий бізнес.

Я думаю, що і в Києві, і в Україні є не нова тенденція: великий бізнес і чиновники відсувають малий бізнес від можливості існувати. І це не питання одного міста, це питання взагалі системного підходу. На жаль, сьогодні ми маємо уряд, який вважає, що малий бізнес йому заважає. І Антимонопольний комітет, який формально виконує свої функції, але реально не забезпечує конкурентне законодавство і, відповідно, дає можливість «великим» тиснути «маленьких».

Чи планує якось держава підтримувати підприємницьку діяльність серед переселенців? Серед них все частіше зустрічаються ті, хто виграє гранти, відкриває свою справу.

У середу (17 лютого – Ред.) Були парламентські слухання, що стосуються саме внутрішньо-переміщених осіб. Не було міністра соціальної політики, не було міністра фінансів, міністра транспорту. Був один міністр юстиції, всі інші – на рівні заступників міністрів, директорів департаментів. Мені здається, що ось ця позиція уряду щодо взагалі тих людей, які вимушено змінили місце свого основного проживання, і є оцінкою того, що насправді державна програма планує робити.

Мені здається, що найкращий механізм використання грантових програм в Україні – це створення умов для підприємців і допомогу тим людям, які не можуть самостійно забезпечити себе роботою. Це або пенсіонери, або люди з обмеженими можливостями. Все інше – це «від лукавого». Все інше – це заробіток, це зловживання у всіх напрямках. Що важливо для нас? Це допомогти тим людям, які готові самі працювати, і тим, хто не може сам працювати.

Що стосується допомоги тим, хто хоче працювати. Який фінансовий мінімум необхідний, щоб стати підприємцем?

Дуже складно сказати просто якусь цифру, тому що в різних видах бізнесу і в різних регіонах-це різні цифри. Наприклад, щоб займатися IТ-бізнесом, потрібно мати свій хоча б лептоп або комп’ютер, працювати, і додатково нічого не потрібно. Для того щоб відкрити ресторан, потрібно мати тисячі доларів, щоб як мінімум обладнати внутрішнє приміщення. Для реєстрації зараз достатньо буде до тисячі гривень. Тому зайти в бізнес не складно, складно його вести і складно, якщо ти вирішив його змінити або потім закрити. На жаль, закриття підприємницької реєстрації ми до сих пір не спростили.

Яка Ваша «дорожня карта» по «Фортеці» на 2016 рік?

Ми вже затвердили план заходів, він досить довгий. Найбільше «Фортеця» сьогодні говорить про дуже високу орендну плату за землю, яка значно збільшує витрати і, відповідно, зменшує можливості для українського бізнесу. Це стосується абсолютно всіх регіонів. Це один напрямок. Інше – наші активісти і лідери працюють над спрощенням і здешевленням підключення до електромереж, в цьому, до речі, допомагають і грантові організації. Ми разом з моїм колегою з Дубровським (Володимир Дубровський, експерт групи «Податкова реформа» ініціативи «Реанімаційний пакет реформ», – Ред.) Разом з Міністерством економіки, сподіваюся, зможемо внести законопроект, який спростить процедуру підключення. Також намагаються врегулювати умови свого існування в країні МАФовікі, це питання досі не вирішене.

Вже соромно так говорити, але залишається відкритим питання податкової реформи – створення прозорих і простих умов оподаткування. Ці завдання теж у нас є. Там план на десятки пунктів, це тільки перші речі. Мій законопроект про системний зміну регулювання економіки складно проходить. Тоді, після Революції, він був практично прийнятий, але, на жаль, зняли Шеремету (екс-міністр економіки Павло Шеремета, – Ред.), Який підтримував законопроект. Коли він пішов, ми з цим законом постійно буксуємо.

Чому зараз не підтримують?

Не хочуть. Як тільки Айварас Абромавічус прийшов в Міністерство (був місяць-другий, як він був на посаді) я показувала йому цей проект. Він і його команда сказали – так, ми його підтримуємо. Більш того, його радники стали сооавторамі законопроекту, ми внесли його на заміну з їх доповненнями. Але поки проект дійшов до зали, нові працівники в Міністерстві економіки зрозуміли, що вони роблять, і передумали.

Ми хочемо просто скасувати те, що є сьогодні – радянські, корупційні норми. Зараз ми «на пісок додаємо цементу». Це не правильно. Ми повинні протягом мінімального часу, а в проекті передбачений рік, змінити існуючу корупційну, радянську олігархічну систему на нову, яка забезпечить безпеку продуктів і безпеку виробництва. Безпека тим, хто працює, і тим, хто потім споживає той чи інший товар або послугу.

Новий Податковий кодекс слід розробляти з урахуванням систем охорони здоров’я, освіти, зокрема, пенсійної системи. Чи планується інвентаризація соціальних виплат?

Говорячи про проблеми, які є в Пенсійному фонді, другий рік говорять, що проводять внутрішню верифікацію. Я знаю це зі слів Павла Розенка. Точно також знаю, що Наталя Яресько наполягає на зовнішньої верифікації, очевидно, щоб допустили до цієї перевірки і представників інших сфер. Мені здається, що будь-яка перевірка витрат бюджету буде доречна. Тому що ми з вами об’єктивно розуміємо, що сьогоднішні бюджетні витрати не викликають довіри.

Так само і питання субсидій, і пільги, які ми вчора виділили (компенсація пільгового проїзду – Ред.). Насправді, вони (пільги – Ред.) Повинні були б бути адресними. Ми повинні були б людям з маленькими пенсіями просто їх збільшити на ту чи іншу суму, яка б дала людям можливість або їздити в громадському транспорті, або використовувати ці кошти на якусь іншу потребу. Але поки цього немає.

Зміни по ПДВ торкнулися агропромислового комплексу. Тепер під сплату ПДВ підпадають операції по зерновим культурам, які раніше були від цього звільнені. Наскільки доцільні ці кроки, враховуючи, що на експорт сільського господарства робляться великі ставки. Можливо, було б доцільніше послабити тиск?

Якраз експортерам зробили все прекрасно. Їм повернули оплату ПДВ, відповідно, у них є можливість відшкодовувати ПДВ при експорті. Експортери задоволені максимально – незадоволені виробники. Бо раніше у них був спецрежим – вони могли своє ПДВ не віддавати державі, а використовувати на солярку, на техніку і так далі. Тепер же у виробників ці пільги забрали, залишили їх на перехідний період в процентних частках тільки на один рік. Зате дали можливість експортером відшкодовувати ПДВ. З одного боку, це повинно було б трошки підняти ціну на ринку, тому що є попит і можливість продажу, але поки виробники кажуть, що не відчувають цього.

Мені хочеться, щоб все-таки, якщо ми робимо якісь умови, в першу чергу робили б їх для виробників, для тих, хто вирощують ту продукцію, яка потім буде вивозитися. Тому що в основному експортери у нас – це міжнародні компанії, а виробники – це все-таки наші. Тобто це додаткові робочі місця. Але це моя особиста думка. Я знаю фахівців в агро-секторі, вони між собою розділилися в позиціях: частина з них вважає, що зроблено все правильно, частина – що таким чином ми позбавляємо українське село сьогоднішніх позитивних можливостей. Ця частина фахівців в агро-секторі говорять, що саме завдяки цьому спецрежиму ПДВ сільське господарство в Україні збереглося і розвивалося, і виробництво ми маємо, яке може бути експортовано. Час покаже. Сподіваюся, це воно буде не таким довгим, щоб встигли «втратити» збережене досі і в разі необхідності можна буде зі збереженням існуючого виробництва змінити норму.

Ви є ініціатором законопроекту про компенсацію проїзду пільговиків, за який Рада проголосувала минулого тижня. Яким чином виділені кошти будуть розподілені між містами?

У рішенні парламенту є додаток до бюджету, де кошти вже розподілені відповідно до розподілу, яке було в минулому році. Тому питань з цим бути не повинно.

Чи можна резюмувати, який відсоток пенсіонерів зможе їздити безкоштовно?

Закон не передбачає обмежень, і ми не змінювали сам закон. Закон по пільговим категоріям діяв, і він продовжив діяти, як раніше. Єдине, що ми зробили – це виділили кошти на реалізацію цього закону. Тому що у людей було право їздити безкоштовно, але на це не було коштів, і, відповідно, перевізники відмовлялися.

Чи вистачить виділених коштів?

1,92 млрд грн – це на 400 тисяч менше, ніж у минулому році, тому що два місяці ми вже пропустили. Цього має вистачити, тому що це краще, ніж було.