Під колесами поїзда загинув 16-річний буковинець
Дев`ятого грудня на Кіцманщині загинув 10-класник – учень Ставчанського ЗНЗ І-ІІІ ступенів. У цій школі юнак мріяв здобути загальну середню освіту, цьогоріч закінчивши у рідному селі дев`ятий клас. Тож у Ставчанах провчився всього-на-всього три місяці, – повідомляє chas.cv.ua.
Вчителі хлопця кажуть, що він був старанним та дисциплінованим учнем. “Він підтримував дружні стосунки з однокласниками та учнями школи, його поважали та зважали на його думку. Користувався повагою серед вчителів. Батьки брали активну участь у роботі класного колективу та завжди приділяли вихованню сина належну увагу”, – ідеться у характеристиці випускника Давидівського ЗНЗ. А ще був дуже артистичним. Якось на Різдвяні свята так кумедно та вдало зіграв пародію на одного з політиків, що глядачі були вражені юним талантом.
Яким був той навчальний день для хлопця, ймовірно, невдовзі таки буде належно досліджено відповідними органами. Однак згодом рідні з`ясували, що Октавіана та ще кількох друзів на шкільному подвір`ї під час «перекуру» за сигналом дирекції школи заскочили правоохоронці… Мовляв, приїхали приватною автівкою. В одному зі шкільних кабінетів начебто відбулося добряче «промивання» хлоп`ячих мізків. У школі ж «курцям» наказали обов`язково взяти з сільської ради (?!) характеристики на себе та віднести їх до райвідділку, де вони писатимуть пояснювальні записки, і їх, мовляв, поставлять на спеціальний облік (?!).
Октавій не пішов до сільради. Після уроків він не пішов і додому. Другові сказав, що їде в музичну школу.
Коли хлопчина у визначений час не приїхав зі Ставчан, мати одразу ж побігла шукати його друзів. Із підсвідомою тривогою сприйняла звістку про музичні заняття – по середах їх не було… Усіх запитувала, чи хто не бачив її сина. Приблизно о 20-й приїхала до Кіцманя. Всюди шукала сина. Приблизно о 21-й пішли до райвідділку. Там довго «пробивали» по базі та сказали, що такий не значиться… Пані Наталя перебувала у відділку до першої ночі. Міліціонери, за її словами, ходили туди-сюди. Одні й ті ж запитання повторювали по декілька разів… О першій ночі підійшли двоє: «Його нема в живих, він попав під поїзд»…
Згодом мати дізналася, що біда трапилася близько 19-ї години. Син помер від численних переломів, несумісних з життям. «Швидка допомога», як повідомили рідним очевидці, констатувала смерть і поїхала далі, за іншими викликами. Тіло юнака забирав на своїй машині сільський голова Давидівців. Узяв із собою сусідів, разом загорнули його у стареньке покривальце та відвезли до Чернівців на судово-медичну експертизу…Чому потрібно було тримати на колії тіло загиблого хлопця до першої ночі? Чому «Швидка» залишила труп юнака напризволяще? Чи виконали районні правоохоронці у цьому випадку все від них залежне?
А ще вони зі слів очевидців знають, що у хлопця знайшли передсмертну записку, у якій він вказує на винних у своїй смерті, і та записка кудись поділася…
Наступного дня після трагедії у школі проводили районний семінар, по закінченні якого учасники на чолі з керівництвом, ніби й нічого не трапилося, пішли до ресторану, аби відсвяткувати успішне його проведення.
Нині керівник школи каже, що не може давати будь-яких коментарів, оскільки триває слідство. «Можу запевнити в одному – школа не причетна, нас це не стосується», – відпарирувала директорка.
Слідчий Кіцманського райвідділу поліції Іван Олександрович Зеліско також небагатослівний. «Зарано про щось говорити. До кінця нічого ще не з`ясовано. Кримінальне провадження перебуває на контролі у слідчому управлінні області …»
…З далекого закордоння Віталій Вегера приїхав до свого сина лише на похорон. Привіз планшет, про який хлопець дуже мріяв. Запізно… На похороні, як стверджують односельці, зі Ставчан були лише психолог та вчителька української мови. Та декілька друзів загиблого. Однокласники юнака разом з керівником, батьком директора школи, приїжджали напередодні. Чому адміністрація навчального закладу не подбала про належний пошанівок пам`яті свого учня – запитання, вочевидь, риторичне. Але є ще багато інших, більш вагомих запитань, на які батьки хлопця хочуть отримати повну і вичерпну відповідь. І їх не зупинить жодне залякування на кшталт того, щоб мовчали, бо буде значно гірше. Вони кажуть, що гіршого бути не може…
Про це пише www.chas.cv.ua
Коментарі
Что сказать? В этом возрасте дети очень ранимые, чуткие.
В учителя должны идти умные, любящие детей,
хорошо знающие психологию люди.
А где у нас такие?
Если взглянуть поглубже – тут всё – и приём
студентов за хабари, и маленькие зарплаты учителей,
и изгнание профессионалов. Расплата жестокая – но
неизбежная.
Тяжко дивитись на фото – це не хлопчик винний,
це ми всі.
Чому працює досі на посаді горезвісний педагог і калічить далі діти
Це питання таки треба підняти. У нас залишилось
2 богатства – діти і земля, більше нічого.