Поразка Фищука – політичний вирок Бурбаку

Буковинським фронтовикам не вдалося захопити керівництво Чернівецькою обласною радою. Як відомо,”Народний фронт” самостійно йти на вибори побоявся. Але за майже нульового рейтингу, хлопці тим не менш мріяли керувати усім. Така у нас тепер демократія.

 Бурбак і його команда запхнули своїх одіозних представників у список президентської “Солідарності”. І за їх допомогою мріяли встановити тотальний контроль над областю. Геніяльний план для людей, які мають  біля одного відсотка народної довіри.

Наміри встановити диктатуру окремого бізнес-клану в окремо взятій області стали очевидними, коли депутати БПП спочатку мало намір висунути на посаду голови облради свого однопартійця Володимира Куліша, а потім раптово передумали і зголосилися на кандидатуру варяга з “Народного фронту” губернатора Олександра Фищука. Чи це був хитро розрахований тактичний хід, чи область дійсно повністю віддали на поталу Яценюку та його оточенню громадськість мала дізнатися сьогодні. І вона дізналася.

Після того, як на першій сесії облради нового скликання стало відомо, що за крісло голови будуть змагатися Олександр Фищук та висуванець “Батьківщини” Іван Мунтян далеко не всі були впевнені, що переможе саме Іван Мунтян.

У кулуарах будинку з левами побутувала думка, що жоден з кандидатів не набере необхідних 33 голоси, і будуть оголошені повторні вибори. Однак, на користь Івана Мунтяна грало те, що на сесію не прийшов нардеп Максим Бурбак. І це було досить дивно, адже саме Максим Юрійович був, фактично, відповідальним за спецоперацію “Фищук – голова облради”. А справа в тому, що Максим Юрійович не вміє програвати. І його відсутність могла означати лише одне: депутатів нагнути не вдалося. І нардеп образився. Що, зрештою, і підтвердилося.

Суттєво оновлений депутатській корпус проявив дива депутатської зрілості, зумів згуртуватися і не дозволив Яценюкам-Бурбакам прихватизувати Буковину, а її населення рабами власних непомірних політичних амбіцій.

Замість будь-яких слів, промовисто говорять цифри: Мунтян – 47, Фищук – 14. Завіса.

За крахом надій із сумом в очах спостерігав одинокий Микола Федорук, але вже нічого не міг вдіяти.

Для Фищука такий провал, в принципі, не велика трагедія. Губернатором краю він ще попрацює. Тим більше, судячи з його зовнішнього вигляду він був далеко не у захваті від того, що його змусили вв’язатися у цю авантюру.

А от кого викличуть на килим, так це Максима Бурбака. Адже битву за Чернівецьку облраду він програв. А напередодні голосування по вотуму довіри уряду, такий провал суттєво б’є по хиткому іміджу самого Арсенія Петровича і матиме неприємні наслідки для Максима Юрійовича..  Про що можна вести мову, коли у рідній області Яценюка народні обранці вказали його ставленику на двері, а потім цими дверима ще й гучно грюкнули. До речі, битву за облраду Бурбаком  програно вдруге. Якщо згадати, що нардеп півтора року провозився із зняттям Маніліча. І так і не зняв, сарако…

Навіть, якщо Яценюк втримається у кріслі, до Бурбака довіри не буде. А якщо не втримається, то для Бурбака це означатиме політичну смерть. І не тільки. Адже його причетність до різного роду тіньових бізнесових схем (в тому числі і контрабандних) залишається на рівні розмов. І так і буде, допоки міністр МВС – свій Аваков. Але все ж -змінюється… Прийде інший, і Максима Юрійовича можливо доведеться  шукати десь далеко за Дунаєм.

І, здавалося би, що до цього призвело – політична дрібничка: не зміг посадити у крісло голови облради потрібну людину…

Андрій Тисовський