У Чернівецькій області зникли деякі хижі птахи

Єдиний на Буковині орнітолог Ігор Скільський розповів, що горобців вбивають емульгатори, а граків приваблює бруд на вулицях. Чоловік понад 20 років вивчає птахів.

Ігор Васильович – один із понад 50 активних орнітологів України. І хоча нині в експедиції вдається вибиратися нечасто, все одно намагається робити це за власний кошт і у вільний від роботи час.

– Протягом останніх років у Чернівцях значно зменшилася кількість горобців та сорок. Причина – відсутність місць для гніздування. Ліси нещадно вирубуються, – каже Ігор Скільський. – Також птахи харчуються відходами їжі, де багато барвників та емульгаторів. Для крихітного горобця така доза є смертельною. Натомість відкриті смітники і бруд – ідеальні умови для розмноження граків. Буковинці скаржаться, що за два роки їх з`явилося нестерпно багато. Чому?.. Бо в нас брудно. А ці птахи харчуються саме відходами їжі. У Німеччині, наприклад, зустріти грака – рідкість. У нас же навпаки.

– До 1960-х років одна пара гніздилася біля Чорнівки. Але вже близько півстоліття їх у наших краях не видно, – продовжує Ігор Васильович. – Не з`являються у нашому краї орел-могильник (раніше виявляли на Сокирянщині) і строкатий кам’яний дрізд (перестав гніздитися на берегах Дністра після будівництва Дністровської ГЕС).

Зате облюбували Чернівці великі голуби припутні із великими білими плямами на шиї та крилах. Якщо 20-25 років тому вони гніздилися за межами населених пунктів, то протягом останніх п’яти-семи років емігрували в міста і села, зокрема й у Чернівці.

– У нас їм добре: їжа – під ногами, нікуди не треба летіти, – усміхається орнітолог. – У місті можна побачити їх фактично на кожному кроці, де є насадження дерев.

Деякі птахи зникають з Чернівецької області через глобальну зміну клімату. Їм не вистачає вологості та прохолоди. Зокрема, на Кельменеччині колись можна було часто побачити дуже гарну різнокольорову пташечку – сиворакшу. Цьогоріч від весни мешканці Кельменецького району її не бачили.

– Сиворакша – пташка, подібна до тропічних. Раніше її справді часто можна було зустріти саме у Сокирянському та Кельменецькому районах, – каже Ігор Васильович. – Нині ж її занесли до Червоної книги України як рідкісну. Найімовірніша причина цього – потепління.

Ігор Скільський мріє видати кількатомну працю про птахів Карпатського регіону, яких вивчає близько 30-ти років. Про це інформує АСС.