Не заради привілеїв, а задля порятунку: чому підприємництво – наш шанс вийти з кризи

Про проблеми малого та середнього бізнесу в цілому та зокрема підприємців розповіла народний депутат, член Комітету з питань податкової та митної політики Оксана Продан у інтервью газеті “Сьогодні”. Ось повний текст публікації:
“Вчора відбулися парламентські слухання на тему розвитку та підтримки малого і середнього бізнесу України. Слово “підтримка” може викликати негативні емоції. Хтось скаже: вони знову просять у держави привілеїв. Насправді, це не так. Не просять, бо привілеї підприємцям не потрібні. Поясню чому.
В Україні працює близько 1 млн. приватних підприємців. Всупереч усьому: корупції, бюрократичній тяганині, падінню товарообігу, інфляції, “поліпшень” у податковій системі. Ці люди не опускають руки. Вони самі працюють і дають роботу ще кільком мільйонам людей.
Скажемо відверто, якась частина з них може виїхати з країни. У набагато більш комфортні умови, де вони будуть думати про розширення своєї справи і де не потрібно кожен день воювати з фіскалами, захищатися від свавілля і рейдерських атак.
Хтось, звичайно, їде. Але більшість залишається, бо вірить у свою країну. А ще вірить у те, що ми можемо бути не гірше багатьох європейських країн. Ну, наприклад, сусідньої Польщі. Там малий і середній бізнес створює більше 70% ВВП країни. У нас – на порядок менше. Точних цифр по Україні немає, але досить порівняти розвиток нашої і польської економіки, щоб зрозуміти, яку роль відіграє підприємництво у подоланні бідності. Ключову, і з цим важко сперечатися.
Так ось, що потрібно, щоб у нас було не гірше, ніж у них? І за рівнем життя, і за умовами для підприємництва, що, як ми з’ясували, нерозривно пов’язане між собою.
Якщо розібратися, то досить виконати кілька умов:
1. Дотримуватися законів. У багатьох з них є все, що потрібно для захисту прав, але вони не виконуються. Або відверто саботуються чиновниками. Деякі закони не можуть повноцінно працювати без підзаконних актів. Цим активно користуються. Затягують з їх прийняттям або заштовхують у них те, що вихолощує, перекручує суть законів.
2. Забезпечити захист права власності. Не на папері, а в житті. Але це можливо тільки після реформи судової системи та реформи державної служби. Ось чому ці два напрямки сьогодні так важливі. Без захисту права власності в Україні прийдуть працювати одиниці. У світі є багато інших місць, куди можна інвестувати гроші з великими гарантіями їх повернення.
3. Створити нову податкову систему. Нову за змістом, а не за формою. З обов’язковим збереженням спрощеної системи, зниженням податкового тиску, простим і прозорим адмініструванням.
Цього буде цілком достатньо, щоб підприємництво розвивалося. Вийшло з тіні олігархів і почало створювати все більше і більше можливостей для жителів країни. Посилювало конкуренцію, не давало злітати цінами, давало роботу і т. Д.
Підприємці кажуть про це не перший рік. Хіба це привілеї? Хтось привілеєм вважає спрощену систему, але і це не щось особливе, а нормальна практика для цивілізованих країн.
Таким чином, малий і середній бізнес вимагає лише дотримання законів і створення нормальних правил гри. Те, чого вимагає кожен громадянин. Невигідно це лише бенефіціаріям тієї корупційної системи, яка склалася в країні. На жаль, таких бенефіціаріїв багато. Вони є в судах, в прокуратурі, у фіскальній службі і багатьох інших державних органах. Поки це допомагає їм зберегти статус-кво.
Але я впевнена, що ненадовго. Закони економіки складно обдурити. А наш єдиний шанс зберегти країну і вийти з економічної кризи – це якраз підприємництво. Мільйони ініціативних і відповідальних людей по всій країні, а не кілька десятків тисяч чиновників і корупціонерів, застряглих десь у минулому”.