Чернівецька журналістка стала героїнею оповідання про манікюр, барабулю і, звичайно, улюблену работу
22.09.2015
Оповідання про чернівецьку журналистку написав відомий блогер і мандрівник Богдан Логвиненко. Свій твір він розмістив на особистій сторінці у facebook. За дві години оповідання зібрало близько сотні вподобань.
Текст твору:
Вона головний редактор каналу Чернівецький промінь. Я був у Чернівцях один вечір і це була неділя. І от о 9 вечора в неділю я зустрів Марину з роботи і ми довго гуляли центром, сиділи і проводили паралелі між болотами праці на державних “столичних” каналах і регіональних.
Марина працює на приватному каналі і все там виглядає як на будь-якому сучасному телеканалі. Попереднього дня, в суботу, Марина теж була на роботі.
– Завжди є що робити, – каже вона. Мене захоплюють люди, які так віддано ставляться до вибраного фаху.
Марина не скиглить, шо має працювати більше за всіх, зрештою, я не знаю, чи справді більше за всіх, але світло на каналі за собою вона вимикала остання.
– Мені трошки набридли теми. – Каже вона. – Часом здається, що люди тут хмурі, бо дивляться оцю всю жесть по телевізору і переймають її на себе. А що робити, якщо позитивних новин дуже мало? Часом здається, що я й сама перетворююсь на похмуру і нерадісну людину.
Марина працює на приватному каналі і все там виглядає як на будь-якому сучасному телеканалі. Попереднього дня, в суботу, Марина теж була на роботі.
– Завжди є що робити, – каже вона. Мене захоплюють люди, які так віддано ставляться до вибраного фаху.
Марина не скиглить, шо має працювати більше за всіх, зрештою, я не знаю, чи справді більше за всіх, але світло на каналі за собою вона вимикала остання.
– Мені трошки набридли теми. – Каже вона. – Часом здається, що люди тут хмурі, бо дивляться оцю всю жесть по телевізору і переймають її на себе. А що робити, якщо позитивних новин дуже мало? Часом здається, що я й сама перетворююсь на похмуру і нерадісну людину.
Кожного дня Марина веде свою передачу і до неї в гості приходять різні спікери.
– Минулого тижня прийшов один кандидат в депутати. – Каже Марина. – Я його питаю: “який у вас план? що хочете змінити в місті?”, а він мені каже: “Не знаю, подивимось, як стану депутатом.” Навіть іноді не можуть сказати, чого вони йдуть в депутати. А нам це все треба слухати.
Я натомість уважно і зацікавлено вислухав, на які жертви йде Марина заради своєї роботи. А саме: час від часу ходить на манікюр. Раніше сиділа по три години і вмирала, а тепер знайшла годинні сеанси. Я поцікавився, в чому різниця.
– Коротше, той манікюр, шо годину – не такий надійний, в ньому барабулю не посапаєш. Тобто як бачиш, що хтось в барабулі колупається з манікюром – це значить тригодинний манікюр.
Так я дізнався про манікюр і сапання барабулі трішки більше від пані головної редакторки.
– Минулого тижня прийшов один кандидат в депутати. – Каже Марина. – Я його питаю: “який у вас план? що хочете змінити в місті?”, а він мені каже: “Не знаю, подивимось, як стану депутатом.” Навіть іноді не можуть сказати, чого вони йдуть в депутати. А нам це все треба слухати.
Я натомість уважно і зацікавлено вислухав, на які жертви йде Марина заради своєї роботи. А саме: час від часу ходить на манікюр. Раніше сиділа по три години і вмирала, а тепер знайшла годинні сеанси. Я поцікавився, в чому різниця.
– Коротше, той манікюр, шо годину – не такий надійний, в ньому барабулю не посапаєш. Тобто як бачиш, що хтось в барабулі колупається з манікюром – це значить тригодинний манікюр.
Так я дізнався про манікюр і сапання барабулі трішки більше від пані головної редакторки.
– Одного разу я йшла на манікюр і мене врятували! – З захопленням розказує Марина. – До мене підійшли троє і питають щось англійською. Я трохи відповіла, а тоді кажу, може російською? Вони – так-так. Виявилось, що вони з Латвії. Але не хотіли починати говорити російською тут. Я їх проводила по Чернівцях, показала місто. Так вони врятували мене того дня від манікюру.
Марина дуже класна і дуже весела. Хотілося б, аби в неї були позитивні герої і позитивні новини. Хотілося б, аби телебачення заряджало і мотивувало. Але для цього треба робити корисні і позитивні справи у власному містечку. Телебачення за вас їх не зробить”.
Марина дуже класна і дуже весела. Хотілося б, аби в неї були позитивні герої і позитивні новини. Хотілося б, аби телебачення заряджало і мотивувало. Але для цього треба робити корисні і позитивні справи у власному містечку. Телебачення за вас їх не зробить”.
Залишити відповідь
Щоб додати фото у коментар, необхідно в текст вставити ссилку на фото.
Останні новини
Це рішення точно не наближає Україну до Євросоюзу, – Кличко прокоментував закон про зменшення повноважень НАБУ і САП
Громади – члени Асоціації міст України беруть участь у конференції з питань відновлення України
Криміналіст Нацполіції Євген Шевцов розповів про особливості своєї професії абітурієнтам ВНЗ МВС України
“УДАР” запропонував законопроєкт, який захищає демократію на рівні місцевого самоврядування
Буковинські волонтери вчергове доправили допомогу на передову
Віддячили за захист України: волонтери «Української команди» передали іменну подяку двом буковинцям
Завтра у Чернівцях буде масове відключення газу: перелік вулиць
«Це відзнака всього народу України», – Кличко у Франкфурті отримав престижну премію за права людини
Біля Чернівецького університету зрізали єдине дерево, яке давало тінь
Коментарі
Марина. дійсно, класна, я давно це помітив. Вона
веде діалог органічно, свободно, без всякого нажиму.
Я люблю слухати ії розмови.
Вона проста, але у неї висока культура спілкування.
Ії захоплюють люди, з якими вона розмовляє – це і є
ключ до успіху.
да, у неё хороший маникюр, а значит умная, есть о чём поговорить
Хтось дивиться в калюжу і бачить брудну воду, а хтось – бачить, як у ній відбиваються зірки. Чернівці -чудове місто і тут відбувається дуже багато цікавого і гарного. Гості з інших міст, з Києва, Львова, Одеси в захваті від того, що вони бачать у Чернівцях. Але Промінь і Марина, на жаль, бачать лише брудну воду у калюжі. Хоча сама Марина гарна дівчина.
Це гості Проміня розповідають про наше життя
і як його зробити кращим.
А Марина слухає і підтримує розмову.
Марина прекрасна журналістка і чарівна панна. Шкода, що про неї написано і виставлене на загал таке примітивне, нецікаве, безграмотне оповідання, хоча цей блідий текст неможливо назвати ані оповіданням, ані твором взагалі. Воно дуже низького рівня. У Марини усе ще попереду: достойна її професіоналізму робота, достойні її краси і розуму чоловіки, високого рівня вірші і проза.