Сергій Дацюк про те, якою має бути в Україні критика

14.09.2015

Дуже суперечливий допис, втім симптоматичний. Відомий публіцист Сергій Дацюк про критику у країні. Текст з “Українська правда”:

 

Якщо у критики громади нема конструктивної складової, це веде лише до розхитування ситуації.

Остання політична криза це наочно довела.

Візьмемо три найбільш дражливі питання – війна, Конституція, ефективність Уряду в реформах.

Війна.

Мир через перемовини як вихід з війни в баченні Президента з часу його інаугурації наражається на критику громади. А яка конструктивна альтернатива?

Вочевидь, національно-визвольна війна, широкий партизанський рух, бо армія на армію нам Росію все ще не здолати.

Права на національно-визвольну війну не потрібно запитувати ні у влади, ні у світової спільноти.

У українців є досвід – під час Другої світової війни кількість партизан на території України в різні періоди складала від 300 до 500 тисяч чоловік. Для Сходу України нам би вистачило і 100 тисяч партизан.

Але чому критика позиції Президента не вилилась у широку народну війну і в масовий партизанський рух?

Та тому що споживацькі цінності не дозволяють знищувати інфраструктуру на колишній своїй території, а все ще не подоланий сентимент до росіян не дозволяє їх масово знищувати, як тих же “німецько-фашистських загарбників”. Бо від такої війни потерпатимуть мирні громадяни, яких нам жаль.

А раз так, то будь-яка інша критика є голослівною і неконструктивною. Не хочемо національно-визвольної та партизанської війни, потрібно погоджуватися на мир на тих умовах, які пропонують. C’est la vie.

Конституція.

Яка є конструктивна альтернатива нинішнім змінам до Конституції, якщо навіть їх покращать до голосування за неї в Парламенті в цілому?

Ця альтернатива – Конституційна Асамблея.

Але де ж такі пропозиції від послідовних критиків нинішніх змін до Конституції серед політиків та громади? Де широка робота по розробці підходів до складу, формату, послідовності (плану) роботи такої Асамблеї? Розробка нової Конституції нам потрібна не колись, а вже. І війна аж ніяк не заважає розробці такої Конституції, бо її потрібно розробляти не під війну, а під світову ситуацію на наступні хоча б 50-100 років.

Без такої роботи критика нинішніх змін до Конституції є деструктивною і веде до розхитування ситуації.

Реформи та Уряд.

Всі ми хочемо більш швидких та наочних реформ. Критики від громади кажуть – давайте змінимо Уряд. Давайте. Давайте поставимо замість Яценюка Саакашвілі Прем’єр-міністром. Давайте.

Але у нас що в Конституції передбачені загальнонародні вибори Прем’єр-міністра чи Уряду? Ні, це прерогатива парламентської коаліції. Не подобається ця коаліція, давайте переоберемо Парламент. Але в рамках цього Парламенту, в рамках цієї коаліції, в рамках нинішньої Конституції можливо лише тиснути на депутатів.

Конструктивний вихід з такої обмеженої для громади ситуації я бачу у необхідності публічного аудиту виконання Коаліційної угоди, бо якраз наближається рік цій угоді. За результатами такого публічного аудиту можна говорити про переоформлення Нової коаліційної угоди в новому складі Коаліції, з новим складом Уряду. Усякі ж популістські демарші без подібних конструктивних пропозицій виглядають як розхитування ситуації.

Коментарі
  • сєрьожа, ця стаття на таймсі – пук у воду. бо таймс не для конструктивної критики створювався, а для лайнометання. і це “дуже симптоматично”.
    єбаш дальше про бухого мера, побиті вікна в ратуші і асфальт, покладений в дощ.
    “майдан3 потребує твоєї енергії!” )))

  • Ситуация в стране и в войне не выдерживает никакой критики, не говоря уже о конструктивной.

  • В жизни нет мелочей, и ничто из жизни
    нашего города не чуждо Таймсу.
    Вы ведь, гугл, не имеете ничего общего с конструктивной критикой, не заметив хорошего
    и полезного на сайте, кроме вскольз сказанного
    по разу разбитое окно и про асфальт.
    А про “бухого мера” первый раз слышу.
    Я вижу на сайте ПОЗИТИВНУЮ КРИТИКУ БЕЗ
    ЛИЧНЫХ ОСКОРБЛЕНИЙ.
    Что касается текста статьи – легко говорить, да не
    легко всё это претворить в жизнь, слишком
    философски, кто ясно мыслит, тот ясно излагает. Я предпочитаю
    Остапа Дроздова.

  • ЯКОЮ МАТИ БУТИ КРИТИКА – це якась мрія Сергія
    Дацюка, але у нас тепер інша ситуація в країні, і критика інша, виходячи із життя.

  • Кто-то из великих однажды сказал, что нет ничего более убогого, чем провинциальное подражание Западу. Украинская современность только подтверждает этот тезис.

    Директор Национального антикоррупционного бюро Украины Артём Сытник заявил, что его организация приняла на работу 70 детективов. В настоящее время завершается их обучение, и в конце сентября они будут готовы начинать работу: единственное необходимое условие — назначение к тому времени антикоррупционного прокурора.
    Помнится, как во времена Ющенко, когда главой МВД был пресловутый Юрий Луценко, более известный в народе как «Юра-Терминатор», тоже муссировалась тема превращения украинской милиции в полицию по западному образцу. Тогда предполагалось, что РОВД превратятся в бюро, возглавляемые комиссарами, а работающие в них следователи — в детективов. Мои знакомые-правоохранители на эту тему придумали немало злых шуток.
    Теперь все эти маразмы стали отвратительной явью: на украинскую почву усердно прививают западные стандарты вне зависимости от их жизнеспособности в новых условиях. Впечатляет, когда киевским полицейским подарили новенький «Ламборджини»: тут бы этим блюстителям порядка на древних советских «бобиках» научиться бы ездить, а то весь японский автопарк уже перебили всмятку!
    Не менее скандальным выглядит то, когда полицмейстером города с почти миллионным населением назначают малолетнего щенка в чине младшего сержанта. Чуть позже выясняется, что этот «юноша бледный со взором горящим» умеет только лихо «квасить» на гламурных курортах вместе с приятелями-мажорами, ну, и возить наркоту через границу под видом «ликив для воякив АТО».
    Особенно смешными выглядят «заявы» всяких министров о том, что к 7 ноября всю милицию заменят на полицейских: не иначе, как решили зайти в пику коммунякам. Наберём новых, разоденем их под американских «копов», а дальше хоть трава не расти!
    И вообще, скажите на милость, чем этот столь анонсируемый «детектив» из «антикоррупционного бюро» будет отличаться от обычного следователя из куда более простого антикоррупционного комитета? Да ничем, кроме названия: работа у него будет та же самая!
    Всё это очень напоминает героев Маяковского из его беспощадной пьесы «Клоп»: там хорошо обрисован скользкий путь под уклон провинциального подражателя всему западному. Вначале человек «с треском отрывается от своих» чтобы, пройдя через множество драм и трагедий, устроенных окружающим, в финале превратиться во всеобщее посмешище, не понимающее, за что его одного держат в клетке.
    Украина уже оторвалась от Русскаго Мiра, и пытается во всю копировать атрибуты его врагов. И ей совершенно недосуг посмотреть на себя в зеркало, чтобы понять насколько глупо выглядит шут, корчащий из себя короля.

  • Всё должно быть естесственным, натуральным, а
    статья данная – она не для нас, она как бы для
    другого мира.

  • Я думаю, критика має бути не руйнівна, а щоб
    допомогала щось збудувати, зробити краще.
    І треба . щоб ми ії зрозуміли правильно.

  • Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

    Щоб додати фото у коментар, необхідно в текст вставити ссилку на фото.

    Як вигадують кримінальні справи

    Останні новини