Фронт, який виявився ненародним. Що стане з Яценюком?

Правила гри на жовтневі місцеві вибори нарешті визначені. Президент України підписав відповідний закон, і більшість політичних сил у спішному порядку почали визначатися з ким і з чим йти до електорату. Очевидно, що без сумнозвісної гречки не обійдеться. Однак, і вона, як показує практика, далеко не завжди є запорукою успіху. Тож, вибір політичних партнерів та стратегії матиме вирішальне значення. Особливо, на фоні нестабільної ситуації в країні.

На даний момент у найбільш несприятливих умовах опинилася прем’єрська партія “Народний фронт”. Здавалося би, провладні політичні сили у нас завжди приречені хоча б на мінімальний успіх. Тож, Яценюк мав би спати спокійно. Та якщо врахувати те, що свідомість людей поступово змінюється, а місцеві вибори мають свою специфіку, то безсонні ночі прем’єр-міністру гарантовані. Псевдореформи Арсенія Петровича остаточно набридли всім від школяра до пенсіонера. А чергові спроби списати на війну поразки на усіх соціально-економічних фронтах вже виглядають непереконливо. Як наслідок, рейтинг партії, яка була формальним переможцем минулорічних парламентських виборів, тепер коливається в межах жалюгідних 3-4%.

Якщо згадати приказку про те, що і зайця можна навчити палити, то для “фронтовиків” не буде серйозною проблемою підняти кволий рейтинг до рівня прохідного бар’єру.  Але в такому випадку “НФ” не отримає свого представництва у більшій частині місцевих рад, що боляче вдарить по іміджу Арсенія Петровича і прискорить неминучий процес його відставки з посади голови уряду.

Отож Яценюку залишається повторити крилату фразу з відомої комедії: «Шеф, всьо пропало!». І думати, що робити далі. Хоча на правду варіантів у нього не так вже й багато.

Ше коли депутати мудрували над законом про вибори активно мусувалися чутки, що «НФ» і «БПП» можуть піти на вибори єдиним списком. Однак, і тоді, і зараз це виглядає малоймовірно. Внаслідок «економічних див» Арсенія Петровича постраждав рейтинг і самого Петра Олексійовича. І при таких розкладах Яценюк для Президента, як валіза без ручки. Тим більше у ЗМІ все частіше з’являються повідомлення, що на місцеві вибори команди Порошенка та Кличка підуть у звичному форматі: «Солідарність»+«УДАР». Не мають наміру об’єднуватися з Арсенієм Петровичем й інші учасники парламентської коаліції, які свої кампанії, якраз і будуть будувати на критиці дій уряду.

Як один з варіантів ведення передвиборчої кампанії у штабі «НФ» розглядають можливість максимального залучення до партійного списку вояків АТО. У такому випадку досвідчені, перевірені партійці відсуваються на другий план і будуть виконувати ролі спершу консультантів, а в подальшому лобістів. Яценюк же повністю дистанціюється від виборчої кампанії. Все це буде подаватися під соусом того, що ми повинні віддячити людям, які пройшли горнило війни, і надати їм першочергове право вирішувати долю територіальних громад.  Розрахунок очевидний – суворі хлопці у камуфляжах та бєрцах здатні розчулити серце не одного щирого патріота, а тим більше патріотки.

Якщо фокус не вдастся, і присутність військових  у списках «НФ» не принесе очікуваного результату то Яценюк скаже, що народ не поважає своїх героїв. Одним словом, технічно вмиє руки і, як завжди, зробить когось винним.

Однак небезпека загравання з АТОшниками полягає у тому, що ті з них, які потраплять до місцевих рад, навряд чи всі поголівно стануть слухняними кнопкодавами. Радше навпаки.  А некеровані депутати Яценюку не потрібні.

Тому не виключно, що найближчим часом Яценюк ошелешить усіх заявою поро те, що «Народний фронт» взагалі не буде брати участі у виборах.

Прем’єр зробить вигляд, що набрався мужності і визнає певні прорахунки. Здорожчання життя та тотальне зубожіння населення назвуть вимушеними непопулярними кроками. Казнокрадство та корупцію – вимушеними труднощами. І взагалі, вибори – це боротьба за владу, а такий державницький діяч, як Яценюк повинен не про владу думати, а країну рятувати.

Формулювання можуть мінятися, але суть залишатиметься тією самою. Із Яценюка ліпитимуть керманича нації для якого її інтереси понад усе. При цьому у лояльних областях Арсеній Петрович просуне людей у списки інших політичних сил, аби тримати руку на пульсі.

Далі, з огляду на адміністративну реформу, обрані у жовтні місцеві ради, навряд чи, протягнуть усю каденцію. Як і обраний у жовтні минулого року парламент. Тому ці вибори «НФ» теоретично може й пропустити. Але українській виборець не славиться постійністю, і вже за декілька місяців бренд «НФ» може стертися з його пам’яті. І доведеться Яценюку і Ко створювати ще й  якійсь фронт. А люди вже не фронтів хочуть. Не фронтів..

 Захар Подкидишев