Прошу пана. Українські абітурієнти штурмують польські виші

24.04.2015

Пише видання Корреспондент.

Десятки тисяч українських абітурієнтів налаштувалися вступати у польські виші, а заразом шукати щастя в Євросоюзі.

Заповнюючи втрати від витоку на Захід власних студентів, Польща знижує вартість навчання майже до українських розцінок, пише Руслан Іванов у №15 журналуКорреспондент від 17 квітня 2015 року.

Поки однолітки київського старшокласника Олександра Баляра, готуючись до вступних іспитів, б’ються над англійською, він студіює польську. Цього року Баляр подаватиме документи в один з аграрних вузів Польщі.

«Там я зможу отримати європейський диплом, у мене буде більше можливостей, – сподівається абітурієнт. – І в перспективі планую працювати в Європі».

У тамтешніх вузах навчаються понад 23 тис. наших юних співвітчизників, причому лише за рік їхня кількість подвоїлася

Боляр – один з десятків тисяч українських абітурієнтів, які планують вирушити за вищою освітою в сусідню країну. За інформацією польського освітнього фондуПерспективи, в тамтешніх вузах навчаються понад 23 тис. наших юних співвітчизників, причому лише за рік їхня кількість подвоїлася. Сьогодні українське студентське братство складає більше половини всього іноземного контингенту польських вузів і є найбільшою освітньою діаспорою в Польщі.

Якщо у 2012-2013 роках кількість абітурієнтів, які вступали в Польщі, не перевищувала 5 тис. осіб на рік, то у 2014-му збільшилася до 10 тис., а в 2015-му досягне 20 тис., прогнозує Галина Бохонко, ректор Міжнародного освітнього центру, який займається відправленням на навчання за кордон.

Українських абітурієнтів приваблює порівняно невисока ціна за навчання, відсутність корупції, нескладна мова, перспективи облаштуватися в Європі

Українських абітурієнтів приваблює порівняно невисока ціна за навчання, відсутність корупції, нескладна мова, перспективи облаштуватися в Європі, а також основна увага в процесі навчання на практичні навички, пояснює Олеся Пономарчук, керівник проектів навчального центру Поліглот, який планує відправити до Польщі цього літа 1 тис. підлітків – удвічі більше, ніж минулого.

Вартість вищої освіти в сусідній країні коливається від € 600 до € 4.000 на рік. Для порівняння: у Німеччині – удвічі дорожче. І хоча в Україні цей показник найнижчий – від € 370 до € 1.300, – вітчизняні вузи вже анонсували підвищення цін на 20-30%. А польські, навпаки, заявили про знижки для українських абітурієнтів до 50%.

Приміром, Університет туризму і гастрономії в Познані знизив оплату з € 2.500 євро до € 1.800 на рік. І це зовсім не благодійність з боку поляків. Країна гостро потребує українського поповнення.

Згідно з прогнозом міністерства науки та вищої освіти Польщі 2014 року, демографічна криза і відтік польських студентів, які воліють здобувати вищу освіту не на батьківщині, а в більш розвинених країнах ЄС, призведе до зубожіння вузів країни

Розрахувати сили

Втім, навчання в польських вузах не гарантує випускникові, що він залишиться жити в Європі і знайде там хорошу оплачувану роботу, вважають експерти.

«Більшість абітурієнтів їдуть до Польщі не за освітою, а для того щоб пожити в Європі і підучити англійську та польську мови, і про перспективи роботи не надто замислюються», – ділиться спостереженнями кандидат філологічних наук і професійний репетитор Олесь Обертас, який готує абітурієнтів в тому числі і до вступу в польські вузи.

Проте в його практиці не було випадків, щоб хтось із студентів, відучившись у польському вузі, повернувся шукати роботу в Україні.

80% випускників залишаються в Польщі або переїжджають в інші європейські країни

80% випускників залишаються в Польщі або переїжджають в інші європейські країни, зазначає Олександр Поздняков, директор компанії Евростаді, що спеціалізується на польських освітніх програмах. У процесі навчання у студентів є можливість почати працювати за майбутньою спеціальністю – в цьому їм допомагають бюро кар’єри, які є практично при кожному вузі.

За даними аналітиків Поліглота, сьогодні в Європі знижується попит на загальноуправлінські спеціальності, тоді як все більш затребуваними стають кваліфіковані практики і виробники – фахівці у сфері логістики, агробізнесу, ветеринарії, будівництва, соціальної медицини.

Водночас ті, хто не знайшов роботу під час навчання або відразу після випуску, не мають права залишатися в Європі після закінчення вузу: студентська віза діє тільки п’ять років. Щоб зачепитися, випускникам доводиться обмірковувати всілякі варіанти, аж до одруження.

Багато хто не враховує, що платне навчання у Польщі не означає, ніби до недбайливого студента тут будуть ставитися лояльно тільки тому, що він платить гроші

Багато хто не враховує, що платне навчання у Польщі не означає, ніби до недбайливого студента тут будуть ставитися лояльно тільки тому, що він платить гроші. Пономарчук майбутніх студентів та їхніх батьків ще на етапі консультації попереджає: вчитися в Польщі не так просто.

«Потрібно враховувати, що це інша країна, лекції чужою мовою. Є студенти, які після першої сесії їдуть, втрачаючи рік, і намагаються знайти себе в Україні», – розповідає вона.

Втім, за підрахунками фахівця, тих, хто не розрахував свої сили, небагато – приблизно 1% від загального числа студентів. Але такі випадки регулярно повторюються.

Важливо правильно оцінити свої фінансові можливості. Навіть за мінімальної оплати за навчання або вступі на бюджет є додаткові витрати – реєстрація документів, страховка, оплата гуртожитку на кілька місяців вперед

Також важливо правильно оцінити свої фінансові можливості. Навіть за мінімальної оплати за навчання або вступі на бюджет є додаткові витрати – реєстрація документів, страховка, оплата гуртожитку на кілька місяців вперед. Загалом на вступний період потрібно мати близько € 1.000. Плюс щомісяця на харчування йде € 150-200.

цілий текст на  ТУТ на”Кореспондент”

Коментарі
  • Вот куда наши мозги уплывают.
    Жаль, что наши вузы не могут
    конкурировать с европейскими.

  • А що в Польщі? – “Демографічна криза і
    відтік польських студентів, які воліють
    здобувати освіту не на Батьківщині, а в більш
    розвинених європейських країнах.”

  • Мода на экономистов юристов управленцев прошла
    нужны инженеры, врачи, аграрии – те, кто реально
    поднимает производство.

  • Други мои, кто хочет учиться, тот будет
    получать знания и в маленьком Париже и в
    большом.
    Лекции, беседы, разные практические по
    ИНТЕРНЕТУ так захватывающе интересны, дают
    столько знаний, практически бесплатно.
    Ну, может для понтов. 70% всё равно не
    работают по специальности.
    Учиться и работать надо по призванию,
    в этом вся проблемка

  • Як то кажуть: студентів багато – а хорошого
    спеціаліста знайти дуже дуже тяжко.

  • Знайома закінчила 4 курса університета, поїхала
    вчитись в Польщу, півроку відучилась,
    взяла академвідпустку і працює в магазині
    перекладає товар.

  • Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

    Щоб додати фото у коментар, необхідно в текст вставити ссилку на фото.

    Як вигадують кримінальні справи

    Останні новини