Про більшовицькі практики сучасної України. Два пости Костя Бондаренка

Відомий політолог( наприкінці вісімдесятих студент Чернівецького Національного університету)  продовжує офігівати від дійсності. Тексти з Фейсбук-сторінки Костянтина Бондаренка

Про відроджений більшовизм

“Заборонити комунізм (як і будь-яку ідеологію) неможливо. Заборони лише підсилюють інтерес – особливо це стосується молодіжного середовища. Заборона ідеології одним поколінням політиків означає те, що наступне покоління, бунтуючи проти політичних “батьків”, обов’язково відродить заборонену ідеологію – та ще й з префіксом “нео-“, “пост-” і т.д. Циркуляри і заборони лише продовжують життя ідеї, час якої давно пройшов. І призводять до мутації цієї ідеї у потворні форми. Боротися потрібно не з комунізмом як ідеєю, а з більшовизмом як практикою. На жаль, ті, хто сьогодні намагаються засудити комунізм, самі за своєю природою і практичною діяльністю є необільшовиками – які би прозахідні гасла і принципи вони не декларували. Бо більшовизм – позаідеологічний. Він – ментальний. І сьогодні на прикладі радикалів в українській політиці ми спостерігаємо, як відроджений більшовизм намагається очиститися від комунізму – точнісінько так само, як гадюка повесні очищається від старої шкіри”.

Відновлення Голяків

“Тут багато хто обурюється тим, що українські депутати хочуть перейменувати Кіровоград. Все правильно! Просто фахівці з Інституту національної пам’яті після ретельного вивчення енциклопедії дізналися, що справжнє прізвище Сергія Мироновича Кірова – Костриков. І тепер місто буде перейменовано – щоправда, як саме (Кострикове, Костриківщина, Костриковград), мають вирішити самі жителі міста на місцевому референдумі.
Далі. У Христинівському районі Черкаської області є село Веселівка, яке до встановлення Радянської влади носило назву Голяки. В процесі боротьби з наслідками тоталітарного режиму потрібно повернути Голякам історичну назву – тим більше, що соціально-економічна ситуація в Україні максимально сприяє тому, аби назва Голяки поступово стала не лише назвою села, а й усієї країни.
Ну і чекаємо на подальші перейменування. Потрібно братися за календар. скільки будемо терпіти тоталітарні “січні”, “люті” та “жовтні”? пора інтегруватися в Європу! Звикайте до нових назв: Преріаль, Жерміналь, Термідор, Брюмер.”