Скупатися, щоб злетіти – репортаж з купань на Водохреще

                                                                                                                                        Репортаж: Альони Чорної

Традиційно на Водохреще буковинці пірнають у холодні водойми. Хтось вірить у цілющу силу води, інші – впевнено вирішують стати моржами. Дехто просто приходить за компанію і підтримує друзів-відчайдухів. Біля озер, на вулиці Комарова з самого ранку і аж до ночі чергують рятувальники. Кажуть: все для безпеки городян. Серед присутніх найбільше молоді. Катерина Куцак прийшла разом з коханим. Купатися в холодну пору не наважується, але поки хлопець пірнає, наливає йому чаю і готує рушник. – Саша купається вже 5 років в цьому озері. Мені ж якось лячно. Занадто люблю тепло, – каже дівчина.
За кілька хвилин з водойми вибігає Олександр. – Та ти знову пів життя втратила, – каже він Каті. – Це кайф! Справжній здоровий кайф! Це ж як заново на світ народився. Відчуття не передати словами, – емоційно  ділиться чернівчанин.

Наважуюся зайти в воду і я(автор репортажу))))Відчуття такі: Тіло окутує величезна ніжність води. Жодних думок. Залишається тільки тіло і трохи душі. Це величезний, безкоштовний релакс. Забуваєш про все. Є тільки ніжність і холод. Все. Коли вода огортає тебе по шию, відчуваєш невагомість і …. тепло…  Якраз тоді, кажуть, час на берег)))Після повернення на землю відчуваєш ноги і вітер. Закутуєшся в рушник, задоволено посміхаєшся, п’єш чаю))) Далі – легкість птаха, можна злетіти, і повернення в теплий одяг))