Диктатура няньок. Хто насправді править Чернівцями?

Коли тебе тримає за пухку ручку головний політик міста Микола Федорук( в масах – Брєжнєв) , то твій життєвий шлях, звісно, може здаватися важким лише у твоїй же розбурханій уяві. Саме такий дивний кар’єрний шлях і пройшов теперішній міський голова Олексій Павлович Каспрук. Позаздрити цьому можна лише на перший погляд.

Адже самостійність це така річ, яка не набувається, коли тебе весь час проштовхують, а швидше, коли тебе весь час виштовхують. А Олексія Павловича проштовхували. Така от біда. Коли  Дід Мороз приносить під ялинку мерський ланц, ковбойського капелюха ну й ще багато чого, то якось  звикаєш. А жити з опікуном – це погана звичка. Бо навіть не знаєш, що це – НЕНОРМАЛЬНО. А по-іншому вже не можеш.

Персональний Санта Клаус (Трохимович) Олексія Павловича наразі далеко у Києві.   Та й вже, мабуть, трохи притомився опікуватися.  А святе місце порожнім не буває.

Тож, на містечковому рівні розгорнулася боротьба за максимально близький доступ до колиски з тілом немовля-мера. Щоб стати опікуном, нянькою, якщо хочете. Змагання  логічно, виграли представниці слабкої статі, які, нібито, потурають усім його примхам, а насправді керують Ратушею.

Аби жодну з них не образити, розповідати про них будемо в алфавітному порядку.

Карімова Ірина

Доглядальниця(була б чоловіком, назвали б “смотрящім”) за Каспруком від Федорука. Вірна соратниця Миколи Трохимовича, яка відповідала за його стосунки з медіа. Практично одразу, після обрання Каспрука мером, стала його радником, і формально так само відповідає за медійну сферу.  Досвідчений комсомольский працівник.Тому не дивно, що розвинутий федорукізм імені памяті Леоніда Ілліча запанував у Ратуші вже у перший місяць роботи Олексія Павловича на відповідальній посаді.

Прес-конференції  поступово зникають.  А про те, що мер взагалі є і навіть щось робить громада здебільшого дізнається з переможних реляцій рупорів правди “Молодого буковинця” ІА “ЗІК” (Карімова є власкором на Буковині) та програм “ТВА”.

Ну так звикли працювати у вісімдесяті. Кращі рецепти – старі рецепти.

Олексій Павлович, який у переможній ейфорії наговорив колись багато зайвого, і наобіцяв усім золоті гори тепер обходиться без експромтів та вільнодумства. Говорить все, як темник в есемесках пише)))

Подейкують, що тепер навіть активність мера у фейсбуці під ковпаком у Ірини Ігорівни. Яка, судячи з усього, намагається контролювати кожен чих Каспрука не тільки у Ратуші…

Козлова Наталя

До міської ради потрапила у квітні 2011 року після відставки Федорука за партійними списком “Батьківщини” замість Петра Ротара. Однак, досить швидко покинула  чи кинула однопартійців і влилася у стрункі ряди прихильників Каспрука. Наталя Володимирівна постійно претендувала на провідні ролі у фракції “За Батьківщину”(колишній “Фронт змін”). Особливо її амбіції проявилися, коли Каспрук став мером і місце голови фракції залишилося вакантним.  Щоправда, саме у цей момент їх відносини дещо охололи. Той, кого нянькали, образився мабуть. Та ненадовго.

За чутками, саме Наталя Володимирівна нині впливає на кадрову політику Ратуші.  Наприклад. подейкують, що саме змусила Каспрука звільнити з посади начальника Відділу опіки та піклування Валерія Гайсенюка. І проштовхувала на його місце молодого (не за віком, а за каденцією) депутата Олександра Мадея. Поки що не вдалося.

Амбітність Козлової муляє очі. А це така річ, яка ніколи нікуди не зникає. Тож свій вплив вона намагатиметься зміцнити. Жінки в червоному з інших міркувань не нянькаються.

Порчук Марія

Потрапила до міської ради за списком «Фронту змін». Нині заступник Каспрука з економічних та інвестиційних питань.  Ніколи не вирізнялася голослівністю на сесіях, а віддавала перевагу практичній економічній діяльності. Через високий фаховий рівень і наявність здорового глузду здобула пошану, навіть, серед опонентів.

Під час майданних подій річної давнини не дуже світилася. Що для людини швидше плюс, аніж минус, насправді. Якщо згадати, ХТО саме у нас світився. Та зрештою, за свою вірність Каспруку отримала посаду заступника з відремонтованим кабінетом.

Її прагнення розвивати наше місто є, судячи з усього,  щирим. Адже цим вона займалася багато років, працюючи у громадському секторі. Вражає ще одна річ, навіть зараз (на відміну від Ірини Ігорівни та Наталії Володимирівні) вона не грається у велику політику.

Але звісно приймати правила гри мусить… І гойдати колиску мера на рівні зі своїми партнерками…

Кушнірик на роль няньки, із зрозумілих причин кастинг не пройшов. Там, судячи з усього,  дещо інша роль. У Олексія Павловича проблеми із комунікацією із людьми. Без Кушнірика вони б ще більше загострилися. Той принаймні вміє домовлятися, і рівень пихи на порядок нижче.

У цій ситуації цікаво от що – наскільки усі три няньки Каспрука єдині у своїх думках. І чи вони не є конкурентками одна одній? Від цього залежить, що буде далі. Коротше, таємниці Мадридського двору.

З цього всього, на жаль,  чернівчанам залишається вивчити лише прислів’я: ” У семи няньок, дитя – Каспрук”

Захар Подкидишев, Андрій Струм