МОНСТРИ У ДЗЕРКАЛАХ( Вечірній Таймс)

НА цих фото Михайло Булгаков та його ворог Віктор Шкловський.

Ці люди, очевидно, вперше зустрілися у Чернівцях. А продовжили своє неприємне знайомство у Києві. У романі Булгакова «Біла гвардія» є такий собі персонаж: поет, предтеча антихріста, людиноподібний монстр, диверсант , агент впливу, революційний провокатор Шполянський.
Прообразом Шполянського був геній філології (він ним став пізніше) Віктор Шкловський, це загальновідомий факт у літературознавстві. У романі Булгаков прямо натякає, що вони не поділили жінку, батьківщину і ще багато чого, У громадянській війні вони були з різних боків і ненавиділи одне одного.
Але до громадянської війни, під час Першої світової, Булгаков працював у чернівецькому шпиталі, а Шкловський у ньому лікувався. Могли й зустрітися тут. У Чернівцях, до речі, Шкловський також пробував робити революцію. Неподалік у Карпатах його поранили. Куля пробила його навиліт, влучивши в живіт(!), але дивним чином Шкловський вижив без операції.
Булгаков у романі описує Шкловського(вже києвського періоду) чужими словами: як “антихриста людину з очима змії і з чорними баками, який привів полчища демонів”.
Цікаво, що Шкловський також написав свої спогади по гарячих слідах світової та громадянської, які іронічно назвав « Сентиментальна подорож». В тому числі є там про « чернівецький період».
Його поранило двічі: один раз кулею навиліт, інший – 18 осколків від гранати, що розірвалася просто у руках. Тим не менш він став вченим із світовим ім’ям і прожив 91 рік. Булгаков, до речі, був вражений нелюдською живучістю та витривалістю Шкловського(Шполянського). Він вважав це ще одним підтвердженням звязку із темними силами. Він описує стиль життя Шкловського ( вже після поранень) у Києві так:
»Шполянський прославився, як чудовий читець в клубі “Прах” своїх власних віршів . Не мав собі рівних, як оратор, крім того, керував машинами, крім того, утримував балерину оперного театру Мусю Форд і ще одну даму, імені якої Шполянський, як джентльмен, нікому не відкривав, мав дуже багато грошей і щедро роздавав їх у борг, пив біле вино, грав у «жєлєзку», вночі жив на Хрещатику, вранці в кафе “Більбоке”, вдень – у своєму затишному номері кращого готелю “Континенталь”, ввечері – в клубі “Прах”, на світанку писав наукову працю “Інтуїтивне у Гоголя”.
Тепер, власне заради чого про них згадав. Отже, Булгакову Шкловський здавався монстром, людиною, яка штовхає країну до безодні, непоборним носієм зла. А Шкловський в свою чергу сприймав подібних до монархіста Булгакова, також як виплодків зла. І писав, яким уразливим він почувався, як важко йому було, як переслідували його білогвардійські диверсанти і шпигуни, як довелося йому неодноразово бути на крок від смерті І зло здавалося непереможним.
Виявляється ці люди дивилися одне на одного, як у дзеркало. На війнах тільки так і буває.
А потім з’ясувалося, що це два генії.
Сергій Воронцов