Ніна Матвієнко: ми із кров’ю своєю воюємо. Про АТО, олігархів та Україну(інша думка)

04.12.2014

Цікаво у нас якось повелося останній рік – змішувати із брудом усіх, хто думає інакше. У “тиранічні ” часи не змішували, а зараз із натхненням і задовленням – змішують. Але люди все одно думають інакше. Все одно.
А між іншим, головна революція це мабуть те, коли ти маєш право думати інакше.
Відома співачка Ніна Матвієнко висловилася щодо подій, які усіх нас безмежно хвилюють:

Коментарі

  • Хорошо сказала про Бога, как он смотрит на эту войну и плачет, все это знают и понимают. Люди остановитесь!!!!!!!!!! Хватит ненависти, крови и смертей!!!!!!! Ни один нормальный человек не может радоваться горю, смерти!!!! И не важно чья это смерть.

    Відповісти

  • а у нас нормальных немного осталось. Особенно среди интеллигенции. Простые люди нормальнее

    Відповісти

  • Прості люди в політиці слабо розбираються,
    зато в житті – добре. Вони кажуть : ми тут жили
    дружньо з любими націями , не розуміємо, що це зробилося. Нам цього не потрібно.

    Відповісти

  • От сказала , хапає за серце , хлопці гинуть,
    дівчата не вінчани, діти ненароджені , за що,
    отець небесний нас не простить.

    Відповісти

  • Люди , слухайте всі цю велику жінку .
    Слухайте і вірте ій , бо це слова мудрої людини ,
    патріотки, матері, яка любить УКраіну , украінців.

    Відповісти

  • Она советская женщина, потому и добрая. В те времена мы даже не знали, кто украинец, а кто русский: никаких межнациональных проблем, а тем более рек крови, как сейчас.

    Відповісти

  • Спасибо, Нина! Как хорошо, что у нас еще остались такие ЛЮДИ, как ВЫ! Дай Бог, чтобы Вас услышали и поняли остальные.

    Відповісти

  • “Ти сина перевернула в темного хахла” — Дмитро Павличко Ніні Матвієнко
    Відомий поет і політичний діяч Дмитро Павличко не витримав двоїстості наших деяких відомих українців, що так голосять за мовою, а служать чужим.

    У “Літературній Україні” (№ 3 за 17 січня) він опублікував вірша, де без вказування адресата, фактично пише відомій і талановитій спіівачці Ніні Матвієнко — у київському навкололітературному середовищі такі секрети приховати важко. Але й сказати вголос не наважуються…

    “Не вчи мене любити Україну,
    Якщо ти свого сина віддала
    Московській церкві, золоту дитину
    Перевернула в темного хахла.

    Не чує він тепер твоєї мови,
    Ненавидить свого дитинства сни,
    Не молиться до Божої Покрови
    За Україну, що встає з труни.

    Ти сина в монастир чужий сховала,
    Закрила мудро від страшних загроз;
    Душа твоя від страху приневпала,
    Але не бійсь! Він — славний малорос.

    Він молиться до імперського бога,
    Цілує руку п’яного попа,
    Ховається од світла, як стонога,
    Його душа — безпам’ятна й сліпа.

    Він дивиться в царів жорстокі лиця,
    Та бачить янголів, а не катюг;
    Він — не слуга Господній, він — мокриця,
    Диявола пахолок, рабський дух!

    …А твій синок до твого серця й дому
    Не вернеться із підкремлівських зір,
    Він на землі Гоморри і Содому
    Відновлює кривавий “русский мір”!”

    Залишається нагадати слова Джавахарлала Неру про велику біду для нації, інтелігенцію якої виховали колонізатори. При всій повазі до чудесного співу Ніни Матвієнко…

    Василь ЧЕПУРНИЙ

    Відповісти

    • Чепурний свидомит махровый. Такие, как он, опасны для страны 404. С такими, как он, все будет рушиться еще больше. Хотя.. куда уж больше. За год скачек похерить все – много ума не надо.

      Відповісти

  • Наши дети имеют право жить там , где им нравится.
    Нина призывает всех с одной и другой стороны
    прекратить уничтожать друг друга.
    Она просто как мать для всех украинцев.

    Відповісти

  • Нина Матвиенко:

    А как выглядит ваша семья сейчас, чем она живет?

    — Любая семья — это всегда проблемы. Были дети маленькими — были маленькие проблемы, стали большими — задачи уже иного масштаба. Вот вышла я на пенсию и стала… поварихой, уже руки болят. Потому что в доме проживают пять душ, и все при этом хотят и позавтракать, и пообедать, а никаких домработниц я не нанимаю. Сын Андрей с работы забегает — он художник, расписывает Успенский собор в Лавре. Второй сын, Иван, временно вернулся домой из монастыря — пока неизвестно, как сложится у него жизнь. Он узнал, что при его обители в Бахчисарайском монастыре готовили сепаратистов для войны на Востоке. Он ведь украинец — не смог на это смотреть, а тем более принимать участие. Все священники об этом знали и ничего не скрывали. Сын говорит, что они как зазомбированы — не понимают, что происходит.

    Відповісти

    • Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

    Щоб додати фото у коментар, необхідно в текст вставити ссилку на фото.

    Як вигадують кримінальні справи

    Останні новини