Міністру інфраструктури чернівчани пишуть прямо на сторінку Фейсбук. Що саме?
Справа футбольного майданчику із штучним покриттям, який було встановлено у гімназії №4 раптом набуло несподіваний ракурс. сучасний майданчик, по-перше, нагадав сусіднім мешканцям, що все навколо майданчику близько не відповідає ні європейським, ні радянським , взагалі ніяким стандартам. Вулиці у жахливому стані. По-друге, модерний майданчик не додав сусіднім мешканцям нових можливостей, а , як не дивно, забрав й ті, що були. Ми підтримуємо будь-які красиві жести, але неможливо не погодитися, що дописувачі чернівчани, по-перше – щирі. по-друге – багато в чому праві. Розкіш серед занедбаності, ще сильніше нагадує про занедбаність.Що й вилилося у це обговрення. Бурбака захищали, але й звинувачували гостро. Кілька цитат, які, гадаємо будуть цікаві і в мерії. попрацюйте, хлопці, ви ж обіцяли чути голос народу)))
Отже, уривок обговорення з Фейсбук-сторінки Максима Бурбака
-
Maria Frunchak Максиме, нове покриття – то дуже добре. А тепер давайте поміркуємо про якість вулиць навколо школи, про стихійне паркування на розі 28-го Червня-Богуна-Даравіна-Щепкіна… Давайте відзначимо той факт, що майданчик тепер постійно закритий(!!!!!) і тим дітям, і зрештою дорослим теж, хто поколіннями грали у футбол або просто робили вранішні-вечірні пробіжки тепер бігати елементарно немає де! Це діти з усіх навколишніх вулиць, які тепер мають тільки один варіант – сидіть вдома за компом, бо у парк Шевченка за Резиденцією ходити нині страшно – занедбаність перейшла усі межі, а сквер біля універу – це притон, окрім того, у жодному з цих місць вже остаточно не зберіглось навіть натяку на культурне оснащення прогулянкових дорідок. Простими словами – асфальту й слід загув!
Що скажете на це все?
що скаже на це все Ваша шановна мама і решта родини, що живуть на, пробачте, розлдовбаній вщент і практично непроїздній вулиці в 100 метрах від такої шанованої Вами гімназії? – зазначте, я не називаю Вашу адресу, бо шаную Ваше приватне життя, а більше – Вашу родину.
Максиме, Ваш популізм неприйнятний – довкола жахливий стан міста, вулиці практично приходять в стан грунтівок, а ви влаштовуєте піар…
Ви краще спитайте у Солтисіка, куди він подів сотні тисяч гривень, які систематично дисятиліттями здерали з бітьків учнів гімназії – Ви про це знаєте не гірше мене.
І хоча-б спробуйте зробити хоч щось із вулицею Б.Хмельницького – я навмисле про це не згадувала на початку посту – але під кінець усе ж згадала – Вам персонально це має стати справою честі, Максиме.
Дуже сподіваюсь, що Ви прочитаєте мій коментар!
З повагою,
Ваша сусідка, дочка однокурсниці Вашої велимишанованої мами та одномістянка. -
Андрій Романчишин Максим Юрійович супер! Так тримати….Наталья Жилина Маю щастя-а може велике нещастя?-проживати в будинку №3 по вулиці Дарвіна, якраз навпроти цього так гарно пропіареного майданчика. Нещастя -тому що ані підійти, ані під”єхати нормально до свого будинку не можемо. Тротуари…я не могу сказати, що вони вщент розбиті. Їх просто немає. Дороги…Їх теж немає. Проїхати машиною по вулиці Дарвіна або по вулиці Щепкіна під силу тільки водіям найвищої квалифікаціє, але коштує це дуже дорого не тідьки для машини (ремонт бо ж автомобілів не просто дорогий, він вже стає недоступним власникам авто), але й для здоровья водіїв.Олена Гламазда Для авторок двох останніх гнівливих кометарів: перш ніж звинувачувати когось у бездіяльності – розкажіть, що саме ви зробили для того, щоб поблизу вашого будинку було зручно паруватись катафалкам і швидким? І ще, для інформації: дороги місцевого значення або так звані комунальні дороги – це юрисдикція місцевих органів влади. Запитайте у своїх депутатів, яких ви усім містом і обрали – де “вулиці, яких немає”?
-
Наталья Маловичко Дякуємо!)
-
Руслана Вишневська нарешті хоч ХТОСЬ і ШОСЬ зробив…
-
Maria Frunchak Автори коментів що дуже сильно захищають начальство по атавістичній совковій енерційній звичці – вам відповідаю: я сплачую справно податки в бюджет своєї держави. Приймаю участь у вибарах та обираю – тепер читаємо написане великими буквами – НАЙМАНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ, ЩО ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ ВИКОНУВАТИ ПОЕКЛАДЕНІ НА НЬОГО ОБОВ’ЯЗКИ. Я, як работодавець, маю повне право виказати свою критику своєму найманому працівнику. Якщо пані Олена Гламазда та інші цього не розуміють, то мені не дивно. Дивно інше – що ви, пані Олена разом з паном Максимом Бурбаком та усіма іншими чиновниками, що зображають бурхливу діяльність, збираєтесь з вашою рабською психологією робити в Європі? Там цьомкати начальство в усі місця за те, що вони – начальство – не прийнято – це вам для інформації. Тепер стосовно того, що я персонально зробила для того, аби катафалки мали змогу під’їжджати до могу будинку: коли помер мій дідусь – а то було лютою зимою, нам довелося через прокуратуру, що знаходиться через будинок від нас, вирішувати питання щодо виклику грейдера, який би розчистив вулицю, аби той жалобний транспортний засіб міг протиснутись поміж метрових льодових брил. Щось дає мені впевненість, що аргумент “то була попередня злочинна влада” буде недостатньо переконливим – стан інфраструктури міста (NB: згадуємо – міністром чого є пан Максим?) за останній рік ані на копійку, ані на будь-який інший вимір не покращилась.І так далі
-
Коментарі
БРАВО!!!!!!!!!!!
Особливо сподобалися цьомочки в усі місця начальству))))))))) Так їм, сраколизам!
Бурбак всіх почує
Это как пир во время чумы.
Полностью согласна с Марией Фрунчак.
Во- – первых, мы платим налоги в бюджет, куда идут эти деньги?
У нас же есть люди, которые получают зарплаты
за организацию хозяйства города. Эта зарплата
выплачивается из бюджета.
А нас спрашивают, что мы лично сделали
для ремонта дорог и так далее.
Это – как будто мы позвали водопроводчика ,
заплатили ему, и всё за него сделали.
Где уже та Европа?
майданчик тепер постійно закритий – там не можуть
грати діти і робити пробіжкм дорослі – от що
подарував дітям дядя Бурбак. Це противно і соромно що у нас такі кращі люди.
Maria Frunchak в последнем комментарии отлично изложила как надо относиться к людям, которых допустили к государственному управлению.
Конешно , браво Марии, а у нас привыкли лизать начальство за то , что оно просто начальство, а не за работу.
Такие акции разделяют детей , вызывают у них горькие чувства, мне нельзя то , что моему
товарищу, потому что он побагаче.
Пускай привыкают жить при капитализме.
Понимаешь , это всё правильно, а ты вот знаешь, что в Америке вечером нельзя выйти , страшно.
Это капитализм. А знаешь, почему там стреляют
в школах или на улице подростки ,
студенты , возраст такой , не могут вынести
унижений. Сколько невинных детей гибнет – просто так,
что они попали под руку ранимому молодому
человеку.
Когда делаешь что-то для своего ребёнка – делай и для других,
потому что это безопасность ТВОЕГО ребёнка.
Мария, вы написали с таким отвращением про “совковые привычки”, а знаете ли вы ту жизнь? Как долго вы прожили при СССР?
Так вот, при Союзе весь город был в спортивных площадках, где дети играли без каких-либо разрешений. В мою школу тогда постоянно приходили тренера, которым платило зарплату государство, они набирали школьников в различные секции. Эти тренера иногда месяц проводили в школе, заинтересовывая ребят заниматься, заманивая их в свои спортобщества. Все спортплощадки в городе были заполнены – постоянные игры. Стадион Буковина был набит желающими там заниматься, были даже группы здоровья для старичков. А что принесла так называемая ваша лженезависимость: в военкоматах недобор призывников по здоровью – все хилые, стадионы пустуют, спортинвентаря нет, спортплощадки заброшены, подростки никого не интересуют, они почти поголовно, в той или иной степени, наркоманят, в ночных клубах идет торговля наркотиками, в тренажерных залах владельцы подпольно торгуют вреднейшими для здоровья стероидами под видом спортивного питания. Вы пишете про “совковую привычку защищать начальство”. Тогда подчиненные могли снять почти любого начальника за аморалку или злоупотребления, написав анонимку высшему руководству, или в газеты, или в ОБХСС: приезжали комиссии, снимали должностных лиц, садили их в тюрьму, а некоторых даже расстреляли за воровство госсредств в особо крупных размерах. А сейчас что? Любой начальник имеет в разных позах своих наемных работников-рабов и морально, и физически. Девушки иногда отдаются работодателям еще на стадии приема на работу, знаю такие факты. А что говорить про ситуацию потом, когда красивой девушке на работе начнут платить зарплату эквивалентом в пару жалких сотен долларов? И это свобода?
Еще “совковые привычки”, помимо занятий спортом: иногда не закрывать двери на ночь (у нас в семье такое не раз бывало), приглашать на праздники соседей, реальный интернационализм, оптимизм, взаимовыручка (постоянно одалживали друг у друга деньги). А сейчас что? Ненависть, нищета, постоянные эпидемии из-за отсутствия медицины как таковой, псевдообразование за взятки, ужасные дороги, разбитые тротуары, закаливающая преступность, и на закуску – гражданская война, которую слабая антинародная власть олигархов подает через СМИ исключительно как агрессию РФ, чтобы снять с себя какую-либо ответственность за это.
Ниче так ваша свобода и независимость в противовес “совковым привычкам”!
+100500
//Bod
Было это при СОВКЕ. В Черновцы приехали
гости из Франции и других капстран.
Ефим Николаевич (историк . политолог) водил их
по городу , им очень нравился город , и они
гуляли всю ночь.
Потом они с грустью сказали : у нас это невозможно вот так ходить ночью по городу.
” у нас это невозможно вот так ходить ночью по городу” … оце маразм написав,так написав!
маразм вищого гатунку
Про французов, которые были в Черновцах в советское время, не я написал. Но скажу про Германию.
Был недавно в одном из небольших тихих городов западной Германии, населения там как в Черновцах. Вышли с приятелем-немцем вечером прогуляться в парк, а он берет с собой небольшую дубинку. Удивленно спрашиваю: зачем? Отвечает: так надежней. Вот такие дела, а ты говоришь “маразм”…
Это не маразм, это и сейчас есть в Америке,
Франции, Германии и т. д.
А Ефим Николаевич сейчас живёт в Изравиле,
когда -то в Черновцах он отлично читал
лекции – беседы .
Маразм в том , что не замечать этого , а
строить какие-то иллюзии относительно
других стран.