“Прєстіж крєпчаєт”, або чому зіпсувався окомір Стецевича

Престіж крєпчаєт. Мощно возрастаєт дєнь ото дня

процент жиров у маслі. Довольні хами, ситі в них *бала

 Лесь Подерв’янський

Автор: Захар Подкидишев

Цікаві часи настали. Всі усім задоволені.  Такої задоволеності, мабуть, з часів якого-небудь анахронічного  радянського часу не знали.   Якщо десь і проскакує критика дій Каспрука та його «молодої» команди, то вона ще більш невинна, ніж першокласниця з букетиком айстр на першому дзвонику.  А усі  завали чільників Ратуші списують на війну, порожній бюджетний холодильник у якому миша завішалася, ну і, звісно, «папєрєдніків».

Вічно «Молодий Буковинець» поступово перетворюється на газету ж «Молодий Буковинець»… але тридцятирічної давнини, а телеканал «ТВА» досить швидко став аналогом якихсь випусків теленовин від радянського інформбюро. Якщо телеведучі почнуть носити якісь шиньйони модні у радянські часи і стануть відповідно одягатися – ілюзія буде повною.   Чи подають їм знаки із Ратуші, чи це їхня чуйка і генетична пам’ять  керує ними розбиратися не будемо.  Решта теж не відстають. Якщо їх усіх щодня читати, дивитися та слухати, то складається враження що за мудрого керівництва Леоніда Ілліча Каспрука у Чернівцях  ” престиж крєпчає..”(і далі по тексту) А ” чувство глубокого удовлєтворєнія”, яким славні ті часи, накриває нині чернівчан із головою.  Опозиційні журналісти не зчулися, як стали радянськими журналістами. Однак, Радянській Союз в окремо взятих Чернівцях меру  поки що побудувати не вдалося, і опозиційні до його режиму ЗМІ у нас все ще є. Але з ними поступово наводить лад  по-своєму.

Приміром, минулої п’ятниці на засідання виконкому не пустили знімальну групу телеканалу «Чернівецькій промінь».

Секретар виконкому сивочолий Олег Стецевич мотивував це просто, а відтак, майже геніально: мовляв, зала маленька, і якщо усі захочуть знімати, то буде не комільфо.

Мабуть треба нагадати, що засідання виконкому є відкритими, і, як мінімум, журналісти мають право на них перебувати та фіксувати як члени виконкому дебатують, голосують, куняють та копирсаються у носі…

Невідомо чому, але у п. Стецевича страшенно зіпсувався окомір, треба до окуліста, каже: зала маленька.  У ній спокійно можуть розміститися до 40 осіб. А членів виконкому у нас всього 11.  Звісно,   Олексій Павлович  займає трохи більше місця, але не настільки же.  І  не до такого ступеня, щоб виганяти журналістів. До того ж, при сучасних технологіях, для того, щоб вести пряму трансляцію, не треба громіздкого обладнання – достатньо всього лише мобільного телефону, планшету.

У контексті цієї історії згадався випадок трирічної давнини. Тоді на сесії міської ради проводив зйомку оператор Іван Мітрік, який представився співробітником МТРК «Чернівці». Досить швидко зясувалося, що на цьому телеканалі він вже не працює. Після чого окремі гарячі депутатські голови з фракції Партії Регіонів намагалися відібрати у Мітріка касету, а його самого виштовхати із зали.  Це було неправильно. Дуже неправильно.

Наступного дня піднявся рейвах. Першим на боротьбу за права трудящих (і не дуже) журналістів піднявся, нині,  медіа-профспілковий діяч Вадим Пелех. Незвичну для себе активність проявив, вічно спокійний, як удав у затяжній сплячці, голова обласної Спілки журналістів Юрій Тирон. Який скликав засідання, на якому, у якості радника Михайлішина з питань зв’язків з громадськістю  побував і я.

У якійсь момент, хтось із ентузіазмом почав доводити, що будь який публічно анонсований захід міської ради є загальнодоступним, і на нього можуть приходити не те, що журналісти, а й навіть прості люди.

Я з цим повністю погодився, але зробив застереження, що коли коридорами Ратуші будуть вештатися усі кому не лінь, то вони будуть заважати роботі депутатів, членів виконкому і простих чиновників, тому необхідно розробити певні правила.

У«МБ» перекрутила зміст моїх фраз, і, з  слів, виходило мало не так, що тодішня влада мала намір обкласти Ратушу мішками з піском і запускати людей лише за паролем)))

Хіба  нинішній конфлікт із не допуском журналістів на засідання виконкому, по-суті, майже ідентичний описаній мною ситуації трирічної давнини. Але ще більш показовий. Адже цього разу йдеться про офіційних представників телеканалу. А не про просто громадянина.  Виникає логічне питання: де Пелех, де Тирон, де Кобевко, де інша прогресивна журналістська громадськість???

Самі собі ганчірку у рота запхали, і мовчать. Мовчати не схотіла громадська активістка Надія Бабинська, яка у соцмережах розкрутила це питання. І, о диво, Каспрук їй навіть відповів. Щоправда, у звичному для себе федоруківському стилі : з прикристю дізнався, недоліки усунемо, ЗМІ для мене «фсьо».

Олексій Павлович, ви б ще (як це ви любите) комісію створили з розгляду цього питання. А, насправді, краще б дисциплінарно покарали людей, які нагло перешкоджають роботі журналістів.

Та ви цього не зробите…

Захар ПОДКИДИШЕВ