27 серпня в історії

День Незалежності Республіки Молдова (1991). Національне свято.27 серпня 1991 року Великі національні збори громадян республіки (парламент) прийняли Декларацію про незалежність Молдови.

Події дня:

225 років тому (1789; за нов. стилем – 7 вересня) за наказом генерал-губернатора Новоросійського краю князя Г.О Потьомкіна суднобудівну верф, яка була закладена 21 липня 1788 року на лівому березі Бузького лиману Чорного моря, почали іменувати Миколаєвом – на пам’ять про взяття російськими військами турецької фортеці Очаків 6 грудня 1788 року в день святого Миколи, який вважався покровителем моряків. Першими спорудами майбутнього міста були кузня і житловий будинок запорожців біля паромної переправи через гирло Інгулу, а також риболовні поселення і хутір купця Фабра. Нині Миколаїв – один з центрів суднобудування України, морський і річковий торговельний порт.

155 років тому (1859) американець Едвін Л. Дрейк на прізвисько «Полковник» відкрив у Пенсільванії перше родовище нафти і пробурив першу свердловину за допомогою паросилової установки. Початок нафтової промисловості США.

115 років тому (1899) російський письменник Антон Павлович Чехов приїхав у Ялту, де оселився у флігелі ще недобудованого будинку, який отримає невдовзі назву Біла дача (нині – Будинок-музей А.П. Чехова). Останні п’ять років свого життя Чехов провів у Ялті. Тут були написані «Дама з собачкою», «Три сестри», «Вишневий сад».

75 років тому (1939) здійснено перший у світі політ турбореактивного літака Хейнкель Не-178 (Німеччина).

55 років тому (1959) Рада Міністрів СРСР прийняла ухвалу про нагородження медалями учнів, які закінчили середні загальноосвітні школи на «відмінно».

Ювілеї дня:

240 років від дня народження Павла Павловича Білецького-Носенка (1774–1856), українського письменника, критика, мовознавця, педагога. Автор 4-томного видання байок. Його вважають першим автором літературної казки. Багато років працював над словником і граматикою української мови, описав близько 20 тисяч слів.

165 років тому народився Мануель Акунья (1849–1873), мексиканський поет-романтик.

158 років від дня народження Івана Яковича Франка (1856-1916), українського письменника, вченого, громадського діяча, мислителя. У творах Франка, передмовах до них, в його листах вражає не тільки гострота думки – про що б він не писав, якої б теми не торкався, він завжди дивиться в корінь, осягає проблему цілком і повністю, а також діапазон висловлювань – від національного питання, теми жіночої емансипації – до найтонших ліричних нюансів «Зів’ялого листя», що є, безумовно, свідченням непересічного розуму і величезної сили його таланту. Ось деякі цитати з Франка: «Бували часи мертвіші й глухіші. Та нинішній час тим, власне, сумний і скандальний, що в ньому переважну рухову силу виявляє назадництво, погорда до власного народу і його думок та ідеалів. Також – лакейське прислужництво, що без сорому виступає в масці політичного bon sensa, політичної практичності. Або бліда безхарактерність, що мов соняшник до сонця, тягнеться до посад і авансів»; «Признаюсь у ще більшому гріху: навіть нашої Русі не люблю так і в такій мірі, як це роблять, або вдають, що роблять, патентовані патріоти. Що в ній маю любити? Аби любити її як географічне поняття, для цього я занадто великий ворог порожній фраз, забагато бачив світу, щоб запевнити, що ніде нема такої гарної природи, як на Русі. Щоб любити її історію, для цього досить добре її знаю, аби не відчувати, як мало в історії Русі прикладів справжнього громадянського духу, справжньої самопожертви, справжньої любові. Ні, любити цю історію дуже тяжко, бо майже на кожному кроці треба б хіба плакати над нею. Чи, може, маю любити Русь як расу – цю расу обважнілу, незграбну, сентиментальну, позбавлену гарту й сили волі, так мало здатну до політичного життя на власному смітнику, а таку плідну на перевертнів найрізнороднішого сорту? Чи, може, маю любити світлу будущину тієї Русі, коли тої будущини не знаю і для світлості її не бачу ніяких основ?»; «Жінка – усе жінка. Не один дурник думає собі: а, це новий тип, це женщина самостійна, майстриня своєї долі, живе власною працею! А він і не знає, що цій майстрині зовсім чого іншого хочеться. Все мода та й годі! Була мода на криноліни, потім на пуфи, потім на капелюшки з пташками, на тюрнюри – настала мода й на емансипацію, на рівноправ’я, здобування будуччини власною працею. А то все – зовсім одне і те саме: і криноліни, і пуфи, і тюрнюри, й емансипація! Усе має тільки одну мету – здобувати серця мужчин, полювати на мужів, уловляти вселенную з вусами».

145 років від дня народження Карл Хаусхофера (1869–1946), німецького вченого-географа, соціолога. Засновник Німецького інституту геополітики (1922), фундатор і головний редактор журналу «Geopolitik» (1924–1944).

140 років від дня народження Карла Боша (1874–1940), німецького хіміка, лауреата Нобелівської премії з хімії (1931).

130 років від дня народження Олександра Віссаріоновича Абашелі (1884-1954), грузинського поета, письменника-фантаста. Автор віршів, першого в грузинській літературі науково-фантастичного твору – роману «Жінка в дзеркалі». Редактор повного зібрання творів Важі Пшавели. Написав вірш «Україні», переклав  декілька віршів Т. Шевченка.

130 років від дня народження Людаса Костянтиновича Гіри (1884–1946), литовського громадського діяча, письменника, перекладача творів Тараса Григоровича Шевченка.

105 років від дня народження Андрія Львовича Пясецького (1909–1942), українського вченого-лісовода.

 85 років тому народився Айра Левін (1929–2007), американський письменник, драматург. Автор містичних трилерів «Поцілунок перед смертю», «Дитина Розмарі», «Степфордські дружини», «Смертельна пастка», «Хлопчики з Бразилії», «Тріска». Майже всі твори письменника були екранізовані, деякі – двічі («Поцілунок перед смертю», «Степфордські дружини»). Найвідомішою (і найскандальнішою) екранізацією була, звичайно, кінострічка Романа Поланського «Дитина Розмарі» (1968) з Міа Ферроу у головній ролі. Письменник є лауреатом премії Едгара По (1953, 1980).

80 років від дня народження Володимира Івановича Лучука (1934–1942), українського поета і перекладача. Писав для дітей («Уставати рано треба», «Я малюю голуба», «Чарівний глобус», «Маленькі друзі» та ін.). Перекладав твори серболужицьких, чеських та білоруських письменників.

75 років від дня народження Василя Тимофійовича Трушковського (1939–2003), українського кінооператора, заслуженого діяча мистецтв України, лауреата Державної премії України ім. Т.Г. Шевченка. Працював на Київській кіностудії ім. О. Довженка. Зняв стрічки: «Осяяння», «Капітан «Пілігрима»», «Самотня жінка бажає познайомитись», «Автопортрет невідомого», «Дама з папугою», «Святе сімейство» та ін.

75 років від дня народження Анатолія Івановича Юрченка (1939–2003), українського кіноактора. Знявся у понад 60 фільмах, граючи переважно ролі другого плану: «Партизанська ніч», «Іванна», «За двома зайцями», «Стежки-доріжки», «Казка про Хлопчиша-Кибальчиша», «Серце Бонівура», «Тачанка з півдня», «Нас водила молодість», «Якщо можеш, прости» та ін.

Роковини смерті:

350 років з дня смерті Франсіско Сурбарана (1598–1664), іспанського живописця. Писав картини на релігійні теми, присвячені житіям святих. Ранні твори художника просякнуті значним впливом Караваджо («Розп’яття», «Святий Лаврентій», «Дитинство Марії»). Писав також портрети і натюрморти.