22 серпня в історії

День пам’яті працівників органів внутрішніх справ, загиблих при виконанні службових обов’язків. Щороку 22 серпня співробітники органів внутрішніх справ України та пересічні громадяни вшановують пам’ять правоохоронців, які загинули під час виконання службових обов’язків

Події дня:

150 років тому (1864) представники 12 держав підписали Женевську конвенцію про догляд за пораненими солдатами воюючих армій. Конвенція гарантувала недоторканість медиків. Як захисний знак затверджено червоний хрест на білому тлі.

70 років тому (1944) вийшов друком перший номер французької газети «Паризьєн» (Le Parisien («Парижанин»)). На сьогоднішній день – одна з найпопулярніших і наймасовіших щоденних газет Франції. Виходить загальним накладом 530 тисяч примірників, коштує 1 євро.

Ювілеї дня:

250 років від дня народження Шарля Персьє (1764–1838), французького архітектора.

170 років від дня народження Джорджа Вашингтона Де-Лонга (1844–1881), американського полярного дослідника.

140 років від дня народження Івана Никаноровича Розанова (1874–1959), російського літературознавця, книгознавця.

140 років від дня народження Макса Шелера (1874–1928), німецького філософа, одного з основоположників філософської антропології, аксіології, соціології пізнання. Автор праці «Про місце людини в космосі».

110 років від дня народження Ден Сяопіна (1904–1997), політичного і державного діяча КНР, патріарха китайських реформ.

Роковини смерті:

430 років із дня смерті Яна Кохановського (1530-1584), видатного польського поета, одного з основоположників польської національної літератури.

25 років із дня смерті Олександра Сергійовича Яковлєва (1906–1989), радянського авіаконструктора, генерал-полковника-інженера, академіка АН СРСР. Створив ряд літаків різного призначення, зокрема винищувачі Як-1, Як-7, Як-9, Як-3. Один із засновників реактивної авіації. Семиразовий лауреат Державної премії СРСР (1941, 1942, 1943, 1946, 1947, 1948, 1977).

15 років із дня смерті Олександра Сергійовича Дем’яненка (1937–1999), російського актора театру і кіно, майстра дубляжу, народного артиста Росії. Знімався у кіно з 1959 року. Відомим став після виходу на широкий екран кінофільмів «Операція «И» та інші пригоди Шурика», «Кавказька полонянка», «Іван Васильович змінює професію». Грав в українських фільмах: «Катя-Катюша», «Мовчать тільки статуї», «На вістрі меча», «Світла особистість». З 1988 року актор працював в Академічному театрі комедії ім. М. Акімова, з 1996 – у Санкт-Петербурзькому державному драматичному театрі «Притулок комедіанта».