Війна війною, а комфорт за розкладом. Буковино-депутатський підхід

Які б катаклізми не траплялися у нашій країні, народні обранці ніколи не забудуть про те, що їм треба добре жити, смачно їсти. солодко спати. І то пусте, що в країні війна, і держава не в змозі забезпечити хлопців на передовій найнеобхіднішим.Але як без того, щоб  запхати свою волохату руку у, і без того, майже, спорожнілу казну. І одна справа, коли це волохата рука, так би мовити, недобитків колишньої «бандитської» влади. Іншого і не чекають від них.  І зовсім інакше, коли наші з вами гроші на свої примхи витрачають люди, які продовжують прикриватися ідеалами Майдану.

От «Українська правда» опублікувала список 120 народних депутатів, які у другому кварталі цього року брали компенсацію з держбюджету на ви наймання житла.
Звісно, тішить той факт, що таких депутатів всього 120, а не всі 450. З чого можна зробити висновок, що у більшості наших парламентарів совість таки є. І це не може не тішити.

Та які до болю знайомі прізвища ми бачимо у списку копійчаних “економів”: Фищук, Федорук, Бурбак. Вартові ідеалів демократії, активні учасники революції гідності, розум честь і совість колишньої опозиції та нинішньої влади. І ті не погребували   по 15 тисяч гривень щомісяця у  країни, яка воює, взяти за оренду квартир. А 5гривневі СМС -ки , вони, як наші педагоги, на підтримку війську не посилали?

Максим Бурбак щоправда одразу відказався тим, що він у другому кварталі він був вже не депутатом, а міністром інфраструктури, а тому цих коштів отримувати не міг. Що ж, логіка в його словах є,  цікаво тільки, де і за чий кошт живе міністр зараз?
А що ж Федорук та Фищук? Погодьтеся, не з помийки ж їх обрали депутатами. Люди далеко не бідні (що один, що інший). Деларації у них подекуди бідні, але вони не бідні. А деларації в нашій країні, на жаль, це, швидше, ритуал. Панський цілунок  обдуреному виборцю. Тож не бідні. Могли б у такий скрутний для країни час трохи й вгамувати свої апетити. Та суто буковинське гендлярство живе та процвітає. Як і особлива спритність розуму,  з яким дають пояснення.

Зокрема, у своєму коментарі телеканалу «Чернівецькій промінь» Олександр Фіщук бідкається, що «жити у готелі незручно – туди ні родину не привезеш, ні людей, що хочуть поговорити з депутатом, не запросиш» – http://promin.cv.ua/news/2014/07/28/4223

Хотілося би нагадати Олександру Георгійовичу, що до Верховної Ради його обирали, аби він займався законотворчістю, а не прийомом  усіх своїх родичів до десятого коліна. Це по-перше, а по-друге, із виборцями треба зустрічатися на окрузі, у кабінеті, приймальні, ну багато місць у Верховній Раді, де нещасний буковинський посол голову може прихилити.
А от Микола Федорук поки що відмовчується. Може на відпочинку? Та й справді, навіщо колишньому меру з його скромним річним доходом у майже 140 тисяч гривень виправдовуватися. З такими статками по київським міркам, хіба що малосімейка на лівому березі)))

Ну а те, що жінка Миколи Трохимовича мільйонерка, як свідчить його ж декларація, то з ким не буває.

Яценюк скасовує доплати вчителям, але депутати  Фищук і Федорук отримують свої 15 тисяч компенсації за те, що живуть у походних умовах))) Каспрук скасовує соціальні проїзні для малозабезпечених,  але не забуває отримати собі премію за один день (!) роботи травня місяця. Щось в цьому є. Пізнавальне. Для юних романтиків

Андрій СТРУМ