21 липня в історії

Події дня:

240 років тому (1774) після 6 років другої війни між Росією і Туреччиною, в якій перемогу здобула Росія, було укладено дуже вигідний для росіян Кючук-Кайнарджійський мирний договір. Саме під час цієї війни Росія захопила Крим. Почала ж війну Туреччина. Причиною слугувала відмова Російської імперії вивести війська з Польщі. Загалом в історії російсько-турецьких відносин було 6 війн. Остання закінчилась Сан-Стефанським миром у 1878 році.

70 років тому (1944) у Дніпропетровську був утворений Дніпровський автомобілебудівний завод для виробництва автомобільних кранів і автомобілів-амфібій (у 1951 році перепрофільований на серійний випуск ракетної техніки). Нині – Державне підприємство «Виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод ім. Макарова» (ПІВДЕНМАШ) – виробничий комплекс світового значення, який здійснює серійне виробництво зразків сучасної ракетно-космічної техніки, а також є основою ракетно-космічної промисловості України.

Ювілеї дня:

2370 років тому народився Александр Македонський (365 р. до н.е. – 323 р. до н.е.), цар Македонії з 336 р. до н.е., один з найвидатніших полководців і державних діячів стародавнього світу. Син Філіппа ІІ. Після підкорення всієї Греції з 334 р. до н. е. вів завойовницькі війни на Сході (підкорив держави Малої Азії, Єгипет, Вавілон, Месапотамію, Персію, Західну Індію та інші країни). Перемоги Александра Македонського біля р. Гранік (334 р. до н.е.), м. Ісса (333 р. до н.е.), близ Гавгамел (331 р. до н.е.) увійшли до історії воєнного мистецтва. Створена Александром Македонським держава, не маючи внутрішніх зв’язків, розпалася після його смерті. Помер у 33-річному віці у Вавілоні (столиці своєї держави), готуючись до чергового походу.

115 років від дня народження Харта Крейна (1899–1932), американського поета. Автор збірки лірики «Білі будівлі» (1926), епіко-символістської поеми «Міст».

115 років від дня народження Ернеста Міллера Гемінґвея (1899–1961), американського письменника, журналіста, лауреата Нобелівської премії з літератури (1954). Автор романів «Прощавай, зброє!», «По кому подзвін», збірок новел «Чоловіки без жінок», повісті-притчі «Старий і море». Історія-притча про старого рибалку Сантьяго перетворилася під пером майстра у справжній шедевр, «поезію, перекладену на мову прози», за його ж таки словами. Один із прототипів твору – рибалка Григоріо Фуентес, котрий жив у присілку Кохімара, на Кубі. Якось, коли рибалка та письменник пливли на шхуні, вони зустріли старого й хлопчика, які боролися з великим марліном. Ця зустріч і стала поштовхом до створення повісті «Старий і море». «Мені ніколи не доводилось вибирати героїв, скоріше, герої вибирали мене. Як і багато моїх попередників, я захоплювався людьми сильними, які підкорюють собі обставини… «Старий і море» – книга, якою я хотів би увінчати працю всього мого життя. Працювати над нею було надзвичайно важко. До мене підкрадалася старість. Утім, мало хто помирає від старості. Майже всі помирають від зневіри, надзвичайної розумової чи фізичної роботи, важких переживань, нещасного випадку. Людина – найпрацездатніша з усіх живих істот. Довге життя часто позбавляє людей оптимізму. Коротке життя краще», – говорив Е. Гемінґвей. Вже після смерті письменника побачила світ книжка мемуарів «Свято, яке завжди з тобою».

105 років від дня народження Золтана Івановича Шолтеса (1909–1990), відомого українського живописця, заслуженого художника УРСР. Художню освіту здобув в Ужгородській художній школі. Його вчителями були Йосип Бокшай і Адальберт Ерделі. Золтан Шолтес – визнаний майстер пейзажу. Серед найвідоміших робіт: «Весна», «Зимовий вечір», «Верховина», «Вид на полонину Рівну» та ін. Роботи майстра знаходяться в багатьох музеях та приватних колекціях Європи, Америки, Азії. Жив і працював в Ужгороді. Син художника – Степан Шолтес – знаний на Закарпатті архітектор.

100 років від дня народження Ісаака Соломоновича Кацмана (1914–1983), українського кінооператора, лауреата Державної премії СРСР за документальний фільм «Квітуча Україна» (1951). Учасник Великої Вітчизняної війни (фронтовий кінооператор). У кіно – з 1929 року. За півстоліття операторської роботи на «Укркінохроніці» зняв понад 80 документальних стрічок, серед яких: «День війни», «За Карпатами», «Дніпрогес», «Роменська мадонна», «Серце солдата», «Микола Бажан», «Набат» та ін. Операторська робота майстра була неодноразово відзначена на численних професійних конкурсах та фестивалях.

35 років від дня народження Андрія Вікторовича Вороніна (1979), українського футболіста. Грав за юнацьку команду одеського «Чорноморця», згодом був запрошений до «Боруссії». Грав також за «Баєр», «Ліверпуль». Нині – нападник московського «Динамо».