Незалежна медіа-профспілка виклала пам’ятку працівникам ЗМІ. Вершини блюзнірства взяті(((

 Незалежна медіа-профспілка опублікувала памятку, де  пропонує діяти українським журналістам таким чином. Вказуючи, що їхні настанови допоможуть “мінімізувати втрати” і  наблизити “найшвидше закінчення війни з мінімальними втратами”. З деякими пунктами можна цілком погодитися, але деякі просто вражають не  щоб якоюсь непрофесійністю.  А тим, що це воістину шлях в нікуди: давайте не будемо показувати правду.  Це документ будуть памятати довго.  Дуже довго. Отже такі пункти: 

“Уникайте показу трупів людей. По можливості не вживайте навіть слово «труп», замінюючи його на «загиблих», «вбитих» або «тіла». Деморалізуючий вплив вигляду покійників може дестабілізувати якщо не військових, то їхніх батьків, які зроблять все, щоб їх син не потрапив на фронт;”

 А ви хотіли, щоб вони думали, що це святкова прогулянка? Щоб молоді пацани на хвилі йшли, не подумавши. Ну не гидота ви? Доброволець є доброволець. Його виглядом трупів не зупиниш. Так само і професіонал. А ось зелені хлопчаки...Їх треба зупиняти
“Якщо це можливо, не завершуйте репортажів навіть про поразки – безнадією. Використовуйте контрапункт. Навіть в тих, хто загинув можуть бути діти і пам`ять про їхній подвиг залишиться в поколіннях нащадків, які пишатимуться своїми батьками;
Не показуйте відео, яке в youtube викладає ворожа сторона. В Росії цим займаються професійні пропагандисти.

Якщо відео наших полонених чи їхніх дзвінків додому з полону з`являється у мережі – розрахунок на повну деморалізацію тих, хто може чинити опір в Україні. Якщо ж ви робите репортаж про полонених, шукайте офіційний коментар особи, яка буде вести переговори з терористами. Люди не мають думати, що проблема визволення з полону повністю лягає на плечі рідні;”

(Ми ще не бачили жодного репортажу. який би завершувався безнадією. Репортаж,  це репортаж. Це слідування фактам і все. Головне, щоб не було огидної політизації. Щоб факти не доходили викривленими. Так здається? Тому що на війні найбільше не вистачає правди. Не про розташування військових частин. А про те, що відбувається, як сприймають це люди. Чи не так? Нещодавно буковинський інформпростір оприлюднив відео “Лайфньюс”, де показують буковинця Грігор’єва, кий потрапив у полон, його близькі думали, що він загинув. Це пропонують не показувати, тому що це відео не звідти????  -редакція). Далі:
“Якщо ви викрили проблему, пов`язану із забезпеченням бойових дій, не давайте репортаж в ефір доти, доки не зможете розповісти про те, як цю проблему почали вирішувати або хоча б пообіцяли це оперативно зробити;
На час бойових дій не давайте матеріалів про партійні розбіжності та чвари. Для ворога ми всі українці – «бандерівці і націоналісти». Незалежно від того, хто має яке закінчення прізвища, мову чи навіть партійність. І якщо вам пропонують гроші, щоб облити брудом партію опонента, опозицію або владу, – порадьте витратити ті кошти на допомогу пораненим чи військам;”
“Не зловживайте показом похоронів тих, хто загинув, якщо це не публічно резонансна особа, або похорон. Ми дуже співчуваємо, але якщо не можемо нічим вже допомогти і репортаж не дає надії – замисліться, чи варто його давати на шпальти газети чи у ефір?”

 Про цей пункт взагалі помовчимо. У СРСР хоронили афганців кулуарно. Від цього наблизилася перемога? Зменшилися втрати? Нам взагалі  туди?