Життя після революції, або куди подівся активіст Артем Маловажний(інтерв’ю)

Спілкувалася Альона ЧОРНА

Чернівчанин Артем Маловажний відомий громаді як активіст Євромайдану, організатор різних флешмобів, «ультрас», а також як людина, яку звинувачували у захопленні будівлі Чернівецької ОДА під час буремних подій революції.

Зустрічаю Артема на Театральній площі.  Вперше після революції. Дещо незвично бачити його без рупора, камуфляжа і мітингарів.  Чи дійсно ця людина кілька місяців тому була в числі найактивніших борців чернівецького Євромайдану, вимагала кадрових «чисток» і озвучувала моральні настанови для посадовців. Ще тоді спостерігаючи за активною громадською позицією Артема Маловажного, багато хто думав, що він прагне в політику. До кормушки, до влади. Революція стихла та ясноокий «ультрас» не засвітився у «новій політиці», стало дивно – чому ж?  Адже «Правий сектор» став партією і вочевидь є поле для реалізації.  Про життя після революції, політику і гроші  розповідає він сам  

Вплив революції на життя

Все починалося з того що ми є провокаторами. Потім ми є героями, потім – бандитами. Як вплинула на життя? Ледь не посадили, але добре, що вже навіть реабілітували повністю. Отримав кілька куль в січні на Грушевського. Але все обійшлося без значних травм. Тільки забої, з щелепою були проблеми.  Змінило життя докорінно. Поставили деякі ідеї на перший план, які були на другому плані. Багато чого змінилося, як у мене, так і в суспільстві. Люди почали читати інші джерела. Стали сподіватися на краще України. І лозунги «Слава Україні!» «Героям слава!» уже є повсякденними. А починаючи з 2010 року нас за це ловили, закривали. Казали, що ми фашисти, бандерівці. Це не було так розповсюджено. А ще раніше моїх побратимів з УНСО  за клич «Слава нації» ледь не стріляли. Змінилося багато чого, та ще не все в головах людей змінилося. До цього ще дійде. Може з часом ще одна революція буде. А ця революція, вона трошки захлинулася. Але я сподіваюся, що як буде нова хвиля, то будуть більш адекватні дії.

Всі пройшли це і знають як воно, як воно діється, які будуть наслідки. Навіть зараз, якщо людям щось не подобається вони висловлюють  свою думку. Міліція стала більш лояльною. Вона уже не відчуває такої влади над людьми, яка була раніше. Теж саме з суддями. Навіть у навчальних закладах. Люди навіть бояться брати взятки. Але все одно це ще є. І щоб це викорінити, необхідно ще багато часу і зусиль.

Революція – це досвід і я гадаю, якщо буде ще революція, то вона вже буде вдала. Я б не сказав, що ця революція є дуже вдалою. Але багато дуже плюсів. Ми показали всьому світу, що ми є нація і що ми не та нація, яка буде здаватися. Люди незламні, вони показали свій характер.

Які ідеї стали першими?

Я  б не сказав, що це націонал-соціалізм. Я не є прихильником великого Гітлера, чи когось такого. Але в мене це були ідеї націонал-соціалізму або ж іншими словами консерватизму . Вони трішки переродилися в соціал-націоналізм. Це є майже у всіх людей. Скажімо національна ідея. Так склалося у нашому житті. Люди зрозуміли, що у нас не може бути такої великої диктатури,  та й демократії такої великої у нас не побудуєш. А те, що у нас побудуєш – це соціал-націоналізм, в якому є багато демократичних сторін. А влада – це  народ і він керує своєю країною.  

Відносини з «Правим сектором»  і В. Рясовим

Я  Рясова давно не бачив. Він більше за політичний блок відповідає. В силовий блок він ніколи не пхався і через це ми бачилися рідко. Я б не сказав, що щось змінилося. Він був на своїй темі, ми на своїй. І дуже рідко пересікалися. Є своя тема, в яку ми не ліземо, тобто політика. Є силовий блок, куди він не має права пхатися. Ось і все. Тут поділено строго. 

Заняття в силовому блоці

Зараз у нас зробили базу територіальної оборони в селі Панка. І наші хлопці проходять там підготовку. Раніше ми їздили країною на різні вишколи. Зараз зробили стаціонар, де на постійні основі є тренерський штаб. І вони вчать не тільки «Правий сектор», а взагалі  будь-кого, хто має відношення до національного впливу.

Про новообраного президента

Люди напевно зробили неправильний вибір у виборі президента. Це моя позиція. Думаю це була грамотна піар-кампанія.  Як говорив  Едгар По «Думка більшості є не вірною». Люди як стадо голосують за одного. Просто  повелись на наведені рейтинги і думали: «Я за нього, а інший все одно не пройде». Треба було дати новим кандидатам дорогу. От і все.

Політики до яких є довіра

Я б не сказав, що я дуже великий прихильник політики. Я більше менш довіряю… Ну Ляшко, якщо повірити, що відео 1993 року неправдиве, то можна йому довіряти. Але те відео мені не сподобалося. Розумієте про що я 🙂.

Дмитро Ярош. Але я б не сказав, що він великий політик. Він більше є такий силовий блок, але все ж таки. Гриценко теж непоганий кандидат. Україні потрібна сильна рука, а не олігархічна. Я бачив би на пості Президента, як мінімум Гриценка. Як прем’єр-міністр в самий раз був би Ляшко. Ярош – міністр оборони. Якось так.

ЗМІ

Я більш менш довіряю ТСН; 5-канал від маленького відсотка; громадське-тв;  «Чернівці Таймс» читав кілька статей. Висвітлено з двох боків: як незалежна критика, але з іншого боку вона тягне на якийсь один блок, один бік.  Я читав про себе. Не сказав би, що то все правда, але є доля правди, яку не висвітлювали інші. Зараз дуже мало ЗМІ, які пишуть суб’єктивні речі. В наш час побачити суб’єктивні (певно, обмовка, малося на увазі  – об’єктивні -ред) ЗМІ – рідкість.

Завершення судової справи

Закінчилося так: спочатку мені дали мені особисте доручення – підписку про невиїзд. 18 березня була амністія. Після чого повернули комп’ютер. Нічого не зламали. Потім я прийшов на суд, сказали, що справу закрито. І 8 квітня викликали в Апеляційний суд. Там згідно нового законодавства мене реабілітували. Хоча й змусили все ж таки сказати, що я був біля ОДА з 10-ї ранку. Насправді я був з 12.00 і нічого не крошив, як мені  інкримінували. Але вже не хотів тієї волокнини, яка би ще була. А в той день (захоплення Чернівецької ОДА, – примітка авт.) найбільшою мірою винуваті були міліціонери. Якби вони не барикадувалися майном ОДА, нічого і не було б.

Подарунок від Бурбака

Особисто Максима Бурбака не знаю. Так десь разів 5 бачив і все. Він мені адвоката оплатив. Я не знаю як, скільки, але він  домовився. Проте адвокат був якраз нікчемний, такий безхребетний парень. Строїв з себе великого. Але коли казали: «От є свідчення міліціонера», журналіст кричить, що це є зацікавлена особа, а адвокат кліпає очима і нічого не може сказати.

Загалом все що роблять політики це є піар. Люди, які роблять безкорисно – вони в тіні. Є дуже багато людей, які залишилися в тіні, але вони зробили набагато більше ніж ті, яких ставлять на перший план.  

«Політика – це гнила тема. Я  в неї ніколи не хочу пхатися.»

Я навчаюся в ЧНУ на географічному факультеті. Залишився ще один курс. Перший період семестру я дуже мало ходив на пари, бо в мене не було можливості. Але викладачі з розумінням поставилися. Зараз сесія, але я б не сказав, що в мене великі накладки.

Раніше у 2011-2012 році може були якісь ідеї з приводу політичної діяльності. Але я зрозумів, що це все гнила тема і там треба переступати через свої принципи та ідеали. Я не можу так.

Це була суто моя ідея. Я перебував ще 1 грудня на Банковій, коли був перший штурм. Після цього я приїхав в Чернівці і виступив на площі. Тоді сказав, що цю революцію не можна мирно провести. Мене назвали провокатором, що я такий от радикал і що все це мирно буде. Як почалася нова хвиля, тоді згадали. А коли пішла тема з ОДА, то взагалі – національний герой. І ледь не посадили. Суспільство зараз однієї думки, а завтра буде іншої думки. Тобто сформованого суспільства у нас дуже важко дотримуватися. Це дуже маленький відсоток, а все сіре стадо, якому як скажеш так і піде. Треба зараз цим стадом правильно керувати. Доносити до них, що треба читати літературу, історію.

 Закиди про проплачену активність

Взимку мені сказали, що я 20 тис. доларів взяв і чого ж не ділюся ні з ким. Такі розмови навіть були. Але насправді цієї зими ми дуже побідували. Коли не було ні роботи, нічого. Мені тільки допомагали мої товариші. А так максимум, що мені допомогли, то з адвокатами і щоб прожити. Було дуже скрутно,  та й зараз не дуже добре, поки це все нормалізується.

Професійні поривання

Думаю, треба вливатися в якийсь бізнес. Але ще не знаю в який. Був сьогодні на співбесіді з приводу страховго бізнесу. В Європі це дуже поширено, а в нас тільки 1,5% застрахованих. Як на перспективу думаю йти у цю справу. За спеціальністю я гідротехнік, але у цій професії себе не бачу.  Можливо пройду конкурс на державну роботу,  піду туди.  

Ціную в людях прямоту, щирість.

 Я ціную вміння контролювати ситуацію. Коли людина на агресії, і може себе стримувати. Тут в мене теж є деякі проблеми. Але за час цієї революції я своє впорядкував.  Коли почалася активна фаза революції, я вже себе більш стримано вів. В товаришах ціную вірність, яку зараз рідко знайдеш. Не люблю пафос, пусті слова.

Гроші

Вони є сьогодні, завтра  їх нема. Я не ціную гроші, як цінують їх люди. Треба навчитися жити так, що в тебе не буде стабільності. Я не жалкую грошей, якщо вони в мене. Живу сьогоднішнім днем. Це з однієї сторони погано, але може одумаюся, коли розпочнеться своя справа, коли прийдеться гроші відкладати, накопичувати. Щоб дати майбутнє своїм дітям. Тоді вже напевно одумаюся. А зараз для мене гроші – це ніщо.

 Життя після відеозвернення до Михайла Папієва

Мені сказали, що моя заслуга в тому, що пішов Папієв. Це говорили різні високопоставлені особи. Казали, що всі боялися  гавкнути в чиюсь сторону. А я такий молодий і не побоявся сказати губернатору те,  що думаю. Я хотів з ним і особисто побесідувати, але не вийшло. Після відеозвернення люди почали впізнавати на вулицях ще більше. До цього мене знали з організації різних флеш-мобів. Але ще більше пішло в маси, що я такий безстрашний. Та не бачу в цьому великого подвигу. Це моя позиція, якої дотримуюся до сьогодні.

Орієнтація на лідерів?

В мене немає ідола. В мене ніколи не було, так як в людей, що вони на когось орієнтуються. Я люблю спорт, займаюся спортом. Але в мене нема ідеалу у спорті.

Можуть мені сказати, що це А. Гітлер. Але – ні. Деякі ідеї з «Майн кампфу» подобаються. Це ідея своєї нації. Мені подобається, що він боровся за свою ідею, не відступаючи ні від чого. Це можна сказати про С. Бандеру, про багатьох людей. Про людей, які воювали на Кавказі проти Росії у 90-х роках. Які не відмовилися від своїх переконань. Я кажу про бойовиків УНСО.

Люблю воєнну літературу.

Але зараз дівчина трохи змушує читати класику. Ремарка. Нещодавно читав сотника Устима, Суворова(Різуна), Булгакова. Я читаю не тільки книги, а й різні вирізки, статті. Я не вважаю себе тупим, але й не вважаю начитаним. Середній рівень, вважаю, у мене є.

Татуювання теж треба прочитувати

Те, що дуже часто називають свастикою на моєму тілі, є всього на всього символом – слов’янським оберегом. На шиї в мене значок Відара. Також є напис мого нікнейму, фраза: «Моє життя – мої правила»; павутиння – вірність своїм ідеалам. Є символ свободи і національний герб, суть якого зрозуміла без пояснень.

Фото надані А. Маловажним