Кіновєд Федорук передає естафету. Доля кінотеатру Миколайчука

Автор: Захар Подкидишев

Нещодавно на своїй сторінці у Фейсбук новий мер Чернівців закликав усіх небайдужих запропонувати рецепти реінкарнації колишнього кінотеатру імені Івана Миколайчука. Що не кажіть, та ініціатива Олексія Павловича виглядає більш ніж похвально. Бо осиротіле приміщення кінотеатру, названого на честь геніального українського кіномитця, з приліпленим до нього сумнівним нічним клубом, виглядає дещо вульгарно.

Останні три роки для міської опозиції, яку очолював Каспрук, цей кінотеатр був одним з пунктів критики Михайлішина та його команди. Критики, скоріш, популістської, аніж конструктивної. Бо за весь цей час ні Каспрук, ні його команда не запропонували жодного свого проекту відродження кінотеатру.Не робіть цього новоспечений мер і зараз. І це трохи дивно для людини, яка «роботу міського голови знає з дитинства». Бо керівник міста  має бути генератором ідей, а не банальним збирачем чужих думок.

А ще Олексій Павлович постійно соромиться говорити, що ж, насправді, відбулося з цим закладом. Ми, у даному випадку, таким почуттям не страждаємо, і відверто скажемо, що початок кінця кінотеатру Миколайчука поклав попередник Каспрука на посаді мера. Ніхто інший, як Микола Федорук. Давайте пригадаємо, що, навіть, у найскрутніші часи, кінотеатр функціонував. Прибутковим, звісно, не був, але на плаву тримався. У кінотеатрі оновили екран та звукову систему. І от 2010 року він різко почав комусь заважати.

На роль руйнівника обрали тодішнього директора закладу Павло Бєлашов (який, до речі, не мав фахової освіти, аби обіймати цю посаду). І з поставленим завданням він чудово впорався. У кінотеатрі досить швидко повністю припинився прокат фільмів, кудись зникли 200 тисяч гривень, виділених на ремонт даху, люди місяцями не отримували зарплату.

Весь цей час Федорук спостерігав за ситуацією зі сторони, хоча мав би втрутитися першим. Та це, мабуть, не входило у його плану. Коли настав потрібний час колишній мер виліз з окопу і кинув у руїну кінотеатру останню каменюку: запропонував місту його позбутися. Спершу пропонував приєднати до кінотеатру «Чернівці», а потім вирішив ліквідувати. Що й зробили депутати у жовтні 2010 року.

Операція по знищенню важливого культурного закладу пройшла швидко і майже безболісно. Зараз можна лише здогадуватися кому з барського плеча Федорука мав дістатися цей ласий шматок нерухомості. Та після місцевих виборів у раді почалося політичне протистояння, і про кінотеатр забули.

Згадали після того, як Федорука зняли. Почалися суперечки, який статус має носити кінотеатр. Відновлювати його коштами бюджету, чи шукати інвесторів. У міській скарбниці коштів не вистачало, інвестори не поспішали. Отож маємо те, що маємо. Нині в приміщенні кінотеатру можна знімати трешові фільми, на тлі руїн інтер’єру.  Свічки за здравіє ставлять екс-меру чернівецькі бомжі, які можуть переночувати у центрі міста у колишньому закладі культури.

Та першопричиною жалюгідного стану приміщення знищеного кінотеатру є саме Микола Федорук. Взагалі, із цими закладами у Миколи Трохимовича якось не склалося.  . Бо за часи його багаторічного «дбайливого» керівництва у Чернівцях з десятка кінотеатрів залишилося всього два. У 2010 році містечковий диктатор Федорук вкотре нагнув чернівчан і практично відібрав у громади кінотеатр Миколайчука. Та диктатор виявився не вічним і задуману справу до кінця не довів. Симптоматично, але у перші з дні свого мерства про кінотеатр згадав наслідник трону Олексій Каспрук. Що ж він буде робити? Поки що заграє з громадою. А як воно буде далі…