Гільйотина для «Містобуда». Що далі?

Не встиг Олексій Каспрук приміряти, презентований Миколою Федоруком, мерський ланц та призвичаїтися до крісла головного чернівчанина, як одразу ж дав привід думати про те, що йому треба звернутися до психоаналітика. Йдеться про один цікавий проект рішення, який був прийнятий на вчорашній сесії.

 Вчора, за дбайливого головування Каспрука, депутати  без зайвого галасу ліквідували комунальне підприємство «Містобуд» та приєднали його до «Калинівського ринку». Чи варто згадувати, що ще декілька тижнів тому, на зустрічах з виборцями Олексій Павлович розповідав, що комунальні підприємства треба зберігати, розвивати і робити для них преференції, і раптом такий несподіваний стриб конем. Каспрук, який п’ять років керував «Містобудом» (2006-2011рр.) не сказав жодного слова на його захист. Трох дивно це. Особливо на фоні того, що перед цим депутати дозволили КП «МіськШЕП», з його десятимільйонними боргами, створити дочірнє підприємство, аби з цих боргів вилізти. Для порівняння – кредиторська заборгованість КП «Містобуд» становить приблизно півтора мільйони гривень.То чому, ШЕПу такі привілеї, а «Містобуд» на гільйотину??? 

Все дуже просто. Каспрук намагається не згадувати, що саме він п’ять років керував цим підприємством. Його очі наливаються кров’ю, коли йому нагадують про фонтан на Площі філармонії, який зводив «Містобуд». Для Каспрука «Містобуд» став справжньою фобією. Схоже, саме тому його і знищили. Бо нема підприємства – нема проблеми, і основного приводу для критики новоспеченого богоподібного спадкоємця Федорука.  У Франції казали, гільйотина кращий засіб від головного болю.   

За час свого керування «Містобудом» Каспрук довів, що фонтанні епопеї йому не під силу. Чернівчани чекали більшого, коли заглядали у шпарини багатолітнього паркана на площі Філармонії.. У перший день свого мерства Олексій Павлович дав зрозуміти, що йому не під силу навіть спогади про той фонтанчик, і зробив героїчні зусилля все забути, бо якби, справді дбав про місто та громаду, то запропонував би якійсь реальний шлях збереження цього підприємства. 

Але навіщо робити зайві рухи? Особливо тоді, коли депутати вилікували його фобію таким радикальним шляхом. Цікаво, якщо із містом вийде як із фонтаном? Як вирішуватимуть проблему тоді?

 Автор: Захар Подкидишев