Один з чернівецьких лідерів-перевізників Микола Альбота розповів про шляхи вирішення проблеми соціального проїзного(ексклюзивне інтерв’ю)

Микола Альбота на передачі “Суть речей”

     Розмовляла Альона Чорна

У зв’язку із питанням соціальних проїзних виникла трохи хибна медійна ситуація. Так ніби то перевізники заздалегідь погані. Насправді і перевізники у нас гідні   подяки за  те, що вони робили і роблять. І їхня точка зору, це точно, не залишиться без уваги. Їхній інтерес буде враховано. Але наші пенсіонери заслуговують на те, щоб питання соціального проїзного у такий складний час було вирішено позитивно. Це треба розуміти. Долар підскочив, уряд взяв зобов’язання перед МВФ заморозити соціальні виплати та пенсії. У МВФ свої «заморочки», але ми розуміємо, що і у громади є свій інтерес. І у наших старих – одне життя.  Сьогодні спілкуємося  із директором однієї з фірм-перевізників Миколою Альбота, де він пропонує своє бачення ситуації і виходи з неї.

Фактично  історія(точніше її новий виток) із соціальними проїзними, якщо говорити про медійну її складову, почалася у березні, коли газета «Молодий буковинець» надрукувала наступний матеріал. Цитата:

«У маршрутках вивісили оголошення, що дія соціальних квитків буде припинена, але конкретної дати ще не зазначили, – розповідає Микола Альбота. – Пояснили пасажирам, що відшкодування за таке перевезення ми не мали і наше терпіння закінчилося. Про це ж листом попередили міську раду. З 24 березня водії будуть попереджати пасажирів про відміну проїзних. Ще будемо возити таких пасажирів, але будемо дуже прискіпливо до цього ставитися. Зокрема ті, хто буде показувати соціальний проїзний, повинен також показати документи, що є малозабезпечною особою. Таких налічується приблизно 1,5 тисячі осіб. Пенсіонери під цю категорію не підпадають. Тому водії можуть відмовити їм у безкоштовному проїзді за соціальним проїзним».

З тих часів і понеслося.

Микола Альбота розповів «Чернівці Таймс», які труднощі є у фірм-перевізників у зв’язку із пільговиками.   Пряма мова:

 – І ніхто й подякувати не збирається за те, що ми робили, за те, що ми робимо. Ніхто не хоче нас почути, що це є порушенням законодавства. Ніхто не хоче почути, що це тягне за собою відповідні штрафні санкції з боку податкової. Нам говорили, що гроші знайдуть і виплатять відшкодування. В результаті гроші не знайшли. А податкова, якщо прийде, вона буде діяти відповідно до законодавства.Читав, як мене кляли. А за що власне кажучи? За те, що я надавав пільги? За те, що я возив безкоштовно?

Ще раз вам говорю:  я не кум Федорука. Хоча, якби й був кумом Федорука, я б не відмовлявся. Тому що я не вважаю, що Федорук це та людина, від якої треба відсахнутися, чи як від прокаженого тікати.(Микола Альбота був радником Миколи Федорука – ред). 

–         Як в цій ситуації будете діяти? Можливо будете об’єднуватися з іншими підприємцями?

Те, що з підприємцями будемо об’єднуватися, тут навіть бесіди нема. Тому що всі потрапили в однокові умови. Ми вже вибрали всі свої резерви. Планували закупити новий транспорт, але його вже не буде. Контракт розірваний. Дякувати Богу, що на «Богдані» пішли нам на зустріч, не наклали штрафні санкції і повернули нам кошти, які були внесені. Ми пояснили, нас зрозуміли. Вже закінчуються ті кошти, які ми кидали в резерв. Підприємство, яке має 10-12 автомобілів спалює близько 20 тонн солярки в місяць. А тепер помножте будь ласка. Якщо 6 грн. різниця в ціні складає. 6х20 тонн – це 120 тисяч гривень. Де такі гроші заробляли на підприємстві? А говорять, що ми жируємо! Мені кажуть: чого ви машини не продасте? Я сьогодні сказав під міською радою, що створював робочі місця і якби в мене стояли тільки одні машини, повірте, уже давно б їх не було. Але за мною стоять люди, які працюють уже по 17 років на підприємстві. І в них є діти, які так само хочуть їсти як і всі інші. Я біля міської ради наслухався, коли стоїть молода людина і каже мені: «Ви мою маму маєте возити безкоштовно!» Я питаю цю людину: «Що ви робите, зараз, тут? Де ви працюєте?»

–         – Яка різниця. Я маю можливість піти, – каже він.

–         –А може краще ви б посиділи на роботі та допомогли своїй мамі, як я допомагав своїй?

Але він ж стоїть на своєму: «Ви маєте возити!» А що каже Закон? «Безкоштовно надані послуги за виконані роботи включаються до валових доходів підприємства і з цього сплачується податок з прибутку». Так от я вам скажу, що коли проїзд був 40 копійок, у 1997 році Альбота був перший в Україні, хто придумав два пільгових місця. І я цим гордився. Я думав, що роблю гарну послугу. Міг допомогти тим, хто в цьому мав потребу. А коли у 2000 році прийшла перевірка з податкової і питають мене, чи я перевозив пільговиків (два місця). Я кажу з гордістю: «Звичайно!» . Мені дали почитати закон, який я тільки що вам процитував. Тоді мені було нараховано 4700 грн. штрафу, пеню, і на мене було відкрито кримінальну справу за ухилення від податків. Тоді ми сплатили штраф, пеню, а справа була закрита за відсутністю складу злочину. Так це був проїзд по 40 копійок! А тепер помножте 2,50 грн. і не на два місця, а на необмежену кількість. А ще враховуючи кількість автобусів і рейсів. І якщо прийде податкова, ви більше ні про одне транспортне підприємство у Чернівцях не почуєте. Бо жодне не зможе заплатити такий штраф. А що ви б робили на моєму місці?

–         – Вважаю, треба все вирішувати в правому полі.

– Так, була рекомендація прокуратури про припинення соціальних проїзних, а потім другий лист – вимога прокуратури. І ці документи є в міській раді. А ми на цю тему дискутуємо. Мене питають, що я можу запропонувати для вирішення цього питання? Для виходу з цієї ситуації я можу запропонувати тільки два моменти. Перший: міська рада знаходить кошти, щоб відшкодувати соціальні проїзні. Це ж вона придумала. Значить вона повинна мати на цю послугу кошти. Або Бешлей, Чесанов, та інші депутати збираються коштами, викуповують у нас квитки і видають пільговикам. І пишуть там свою рекламу. Другий вихід: ми виготовляємо власні контрамарки. До нас на підприємство приходить та людина, які потрібна допомога. Ми робимо пільгову ціну: 30% -50% від вартості, просимо у міської ради допомоги про те, щоб вони прийняли відповідне рішення. Ці квитки продаємо малозабезпеченим і вони користуються послугою. Але коли громадянин сідає до автобуса, він відриває одну їздку і віддає водію. Відтак водій перед бухгалтерією звітує. І тоді, коли прийде податкова, я повідомлю, що перевіз таку-то кількість людей, заробив таку-то суму грошей і з цього заплатив таку-то суму податків. Це буде законно. Я хочу працювати в законному руслі.

І ще суттєво, давайте відхилимося зараз від перевезень. Уявіть собі ситуацію, що хлібозаводу сказали, аби з 10-ї до 15 години вони видавали хліб безкоштовно. Все одно ж його спекли! Але цього ніхто не робить, або в готелі. Приміром у Чинуша. От будь ласка, виділи 5 номерів і віддавай їх безкоштовно. Ну чому цього ніхто не робить?  

 Я спілкувався сьогодні з В. Михайлішиним. Кажу, що рішення про соціальні квитки було прийнято у 2012 році. Спочатку мова йшла про малозабезпечені і багатодітні сім’ї. Це було 1,5 тис. Потім підняли до 9 тис. Потім в меморандумі було вказано про 14 тис. А знаєте скільки сьогодні є так званих проїзних? 24 тис. видали офіційно. А скільки є неофіційних, я вже замучився їх збирати.

–         Тобто є підроблені проїзні?

Так, звичайно. Я вже у СБУ, і Кушнірику, і Сірману їх віддавав. Є випадки, коли дівчинка в одній руці тримає «айфон», а другою рукою показує посвідчення на соціальний проїзд.

–         І на завершення, які конкретні кроки будуть з боку перевізників?

Ви їх побачите. Обов’язково.

Постскріптум. Підприємець Микола Альбота вважає, що депутати вбивають клин між перевізником і пасажирами. Не думаємо, що це є метою.  Насправді йде важкий пошук . Україна – молода держава. Соціальний захист, соціальні гарантії – це ще невідпрацьований механізм. А наші люди варті цього захисту й уваги. Певні кризи трапляються. Мабуть для того, щоб їх вирішити. Вирішити.