Каспрук без паранджі(Великодні пропозиції)

Без п’яти хвилин кандидат у мери  Олексій Павлович Каспрук провів бурхливу Великодню ніч. Чи може бути бурхливою Великодня ніч? У політиків – ТАК. Його появу під час Всеношної зафіксували у чотирьох храмах різноманітних патріархатів і конфесій.  На щастя, у всіх чотирьох п. Каспрук з’явився не одночасно.   Тобто, йдеться не про диво, а про щось інше. Чотири різних храми – це тільки те, про що випадково розповіли, співставили і з’ясували. А мабуть це ж ще не все. Така наполегливість.

 Щоразу, правда, прихожани бачили не помітну, у всіх відношеннях, потилицю Олексія Павловича, яку все ж важко ідентифікувати, а обличчя кандидата у чернівецькі мери. Легким невимушеним рухом пан Каспрук примудрявся засвітити свій лик прихожанам, відвертаючись від іконостасу,  і повертаючись до електорату(якщо можна вжити це слово за таких незвичних обставин). Політика, особливо провінційна, це майже завжди перебір. Така особливість поведінки у храмі була помічена іронічними чернівчанами. Різниця між відвідинами різних храмів подекуди була хвилин п’ятнадцять. Тож можна зробити висновок, що у когось починався Великдень, а у когось – виборча кампанія.

З цього приводу доцільно було б внести незвичну пропозицію для пастирів усіх конфесій на Буковині. Започаткувати такий собі місцевий звичай.  Зобов’язати політиків у великі церковні свята одягати паранджу, щоб вони «не світили» і не торгували  обличчями, замість того, щоб віддаватися роздумам про вічне та суєтне. Цікаво, скільки б відвідав храмів пан Каспрук, якщо б справді його та інших політиків зобов’язали одягнути паранджу і його візити залишилися б непоміченими?

А от якщо б політики  ходили б у храм приблизно так))):

Андрій СТРУМ