15 квітня в історії

Цього дня (1935) у Вашингтоні підписаний Договір про міжнародні норми охорони культурних цінностей (так званий Пакт Реріха) – перший в історії міжнародний договір, що проголошував захист художніх і наукових установ та історичних пам’яток. День 15 квітня відзначається громадськістю багатьох країн як Всесвітній день культури.

Національне свято Корейської Народно-Демократичної Республіки –День Сонця (День народження Кім Ір Сена (1912-1994), засновника соціалістичної Кореї). Відзначається з липня 1997 року за новим «чучхейським літочисленням». Цього дня в КНДР традиційно проводитьсяміжнародний фестиваль мистецтв «Квітнева весна».

Події дня:

140 років тому (1874) в Парижі в майстерні фотографа Надара відкрилась перша групова виставка творів художників, яких згодом почали називати імпресіоністами.

95 років тому (1919) сім’я Набокових на грецькому судні «Надія», що відпливало від кримських берегів, назавжди залишала Росію.

85 років тому (1929) у Радянському Союзі введено пенсійне забезпечення по старості.

25 років тому (1989) на стадіоні «Хіллсборн» у британському місті Шеффілд під час футбольного матчу на трибунах виникла тиснява; трагедія забрала життя 96 чоловік.

Ювілеї дня:

330 років від дня народження Катерини І Олексіївни (1684-1727), російської імператриці з 1725 року. Друга дружина Петра І. Посаджена на престол гвардією на чолі з О.Д. Меншиковим. За Катерини І було відновлено гетьманство на Лівобережній Україні.

205 років від дня народження Германа Гюнтера Грассмана (1809-1877), німецького математика (займався також фізикою і мовознавством). Створив алгебричний апарат (т. з. Алгебру Грассмана) для вивчення багатовимірних геометрій, дав першу систематичну побудову багатовимірного евклідового простору. Алгебру Грассмана застосовують у теорії диференціальних рівнянь, диференціальній геометрії тощо. У фізиці Грассман відомий працями з теорії кольору, електромагнетизму та ін., у мовознавстві – працями з санскриту.

165 років від дня народження Івана Федоровича Шмальгаузена (1849-1894), вітчизняного ботаніка, члена-кореспондента Петербурзької АН. Батько І.І. Шмальгаузена. З 1879 року – професор Київського університету. Один з основоположників вітчизняної палеоботаніки. Вивчав флору України, Середньої та Південної Росії, Криму, Північного Кавказу, а також викопні рослини.

120 років від дня народження Микити Сергійовича Хрущова (1894-1971), радянського державного і партійного діяча. В 1938–1949 рр. (з перервою в квітні-листопаді 1947) – перший секретар ЦК КП(б)У, одночасно в 1944–1947 – голова уряду УРСР. З вересня 1953 по жовтень 1964 року – перший секретар ЦК КПРС. У біографії Микити Сергійовича Хрущова і на сьогоднішній день існують якщо й не загадки, то досить маловідомі речі. Наприклад, чимало біографів і авторів статей у енциклопедичних виданнях вважає, що він народився 17 квітня 1894 року. Втім, українському історику професору Юрію Шаповалу вдалося встановити за метрикою, що справжня дата народження Хрущова – 15 квітня 1894 року. Цей факт невдовзі підтвердили і його нащадки. Політична постать Хрущова та оцінки його державницької діяльності не є однозначними. При ньому цькували Пастернака і громили художників-абстракціоністів, але дозволили надрукувати «Один день Івана Денисовича» Солженіцина; він розвінчав сталінізм, але не змінив сутності режиму, відправляючи до Сибіру та в психлікарні дисидентів. Партійно-бюрократичні кола не змогли пробачити йому реформаторства, інтелігенція – безграмотних оцінок подій громадського і культурного життя (особливо в царині літератури і мистецтва); військові – скорочення видатків на оборонну галузь, зниження пенсій… Михайло Ромм якось сказав про Хрущова: «Мине зовсім небагато часу і забудеться і Манеж, і кукурудза… А люди довго житимуть у його містах. Звільнені ним люди… І зла до нього ніхто не матиме – ні завтра, ні післязавтра. А справжнє значення його для всіх нас ми усвідомимо лише багато років по тому».

100 років від дня народження Вадима Кириловича Стеценка (1914-1984), українського скрипаля, композитора, музикознавця, педагога. Викладав у Київській та Львівській консерваторіях. Автор музики до кінофільмів.

65 років від дня народження Алли Борисівни Пугачової (1949), популярної російської естрадної співачки, народної артистки СРСР. У липні 1982 року Пугачова була на гастролях за кордоном, де зокрема дала й один-єдиний концерт в знаменитій паризькій «Олімпії». «Ее первые песни не вызвали энтузиазма. Сидевшие рядом со мной французские журналисты перешептывались: «Диско» – не новость, а вокально-инструментальный ансамбль, сопровождающий певицу, – не открытие, –  розповідав кореспондент ТАРС і додавав: – Понадобилось минут тридцать, пять-шесть песенок-сценок, чтобы публика «Олимпии» начала сопереживать певице» («Советская Россия», 1982, 4 липня). Наступного дня «Франс суар» писала: «Алла Пугачова була незнайома нам, але двох годин на сцені було достатньо для того, щоб заповнити цю прогалину і підняти радянську співачку до рівня найяскравіших зірок».

Роковини смерті:

70 років з дня смерті Миколи Федоровича Ватутіна (1901-1944), радянського воєначальника, генерала армії, Героя Радянського Союзу (1965, посмертно). В 1941–1942 рр. – начальник штабу Північно-Західного фронту, заступник начальника Генштабу. З 1942 року командував військами Воронезького, Південно-Західного, 1-го Українського фронтів. Брав участь в обороні Воронежа, в Сталінградській і Курській битвах, у визволенні Лівобережної України, Києва, форсуванні Дніпра. 28 лютого 1944 року по дорозі з Рівного на Славуту Ватутіна було поранено в ногу. Півтора місяці він провів у київській лікарні. За два тижні перед його смертю до Києва спеціально приїхав знаменитий хірург Микола Бурденко, ампутував генералові ногу, але це вже не допомогло – 15 квітня він помер. Газети писали, що воєначальника не змогли врятувати (хоча й робили все можливе і неможливе) бо поранення виявилось надто складним. Донька генерала Ватутіна Олена звинувачувала у смерті батька Сталіна – мовляв, саме за його безпосередньою вказівкою лікарі зволікали з лікуванням. А ось як пише про лікування Ватутіна в своїх мемуарах Микита Хрущов: «Врачи сказали: «Это не малярия, это – более серьезное явление, возникло заражение раны». Это всех встревожило. Заражение раны – нагноение, гангрена, ампутация конечности или смерть. Надо было срочно лечить. Врачи считали, что следует применить пенициллин, но они могли, как мне рассказывали, тогда сделать это только с согласия Сталина, а Сталин воспротивился… Мотив выдвигался такой: пенициллин был не советским (у нас его не имелось), а американским, и Сталин считал, что пенициллин может оказаться зараженным: из США могут послать зараженный пенициллин, чтобы ослаблять наши силы, так что лечить таким лекарством такого крупного военного деятеля, как Ватутин, – недопустимый риск… Потом Сталин меня же и упрекал, что мы допустили смерть Ватутина». (З книги М.С. Хрущова «Время, люди, власть»).

15 років тому в автомобільній катастрофі загинув Ніколо Труссарді (1942-1999), італійський дизайнер одягу, засновник популярної сімейної фірми.