Люстрація на Буковині. Хто буде трісками, а хто – лісорубами?

 Коментують Я. КУШНІРИК, Г. ГАЛИЦЬ, Б. РУСНАК, О. КАЛМИКОВА, М. ПАВЛЮК

Спілкувалася Альона Чорна

Серед вимог Майдану та  одним із першочергових завдань, є проведення люстрації. Термін новий для України,  а отже охочих стати першими і визначними люстраторами чимало. Зважаючи на відсутність законодавчої бази, українська люстрація набула імпровізаційної форми. За очищення активно взялися всі кому не ліньки.  

Тим часом, ми вирішили поцікавитися у представників різних політичних сил у Чернівцях, яке в них ставлення до люстрації, її законності та доцільності проведення? 

Ярослав Кушнірик, секретар Чернівецької міської ради

Треба розглядати законодавче поле. Має бути прийнятий Закон по якому працювати. Зараз  кожен трактує слово «люстрація» так як бажає. Буде Закон, тоді по Закону можна працювати. А все інше те, що є – це суцільні емоції. Мене ця люстрація не обходить. Я можу вийти і сказати всім, що я думаю. Будь ласка, можете мене перевіряти! Я люстрації не боюся. За мною немає нічого такого, за що мені боятися чи соромитися

—————————————————————————————————

————————————————————————————————–

Олена Калмикова, депутат Чернівецької міської ради від Всеукраїнського об’єднання “Свобода”

На мою думку, люстрацію в Україні не повинна проводити жодна українська сила. Жодна. Чому? Не гарантія, що хтось не буде зацікавлений в тому, щоб перегнути палку, в тому, щоб помститися. З іншого боку, досвід люстрації має Польща, Німеччина, Прибалтика. Достатньо за ті самі гроші, запросити з цих держав  фахівців з проведення люстрації . Офіційно держава проплатить їм рік роботи. Року я думаю їм буде достатньо, щоб передивитися все:  майно, минуле, хто де був, хто чим займався. Тобто це мають бути не зацікавлені люди в місцевих якихось розборках.  Якщо ми хочемо результату, ми мусимо працювати на результат. Всі мають ризикнути. Даруйте, я дивлюся на наш антикорупційний комітет Буковини. То там половина корупціонерів сидить. Принаймні, хай спочатку ті люди прозвітують, хто вони звідки, де працювали, їхні статки, їхнє майно, їхній досвід. І ми поставимо їм питання: чи всі там мають бути?

Якщо ми хочемо фахово вирішити питання, тоді малюється система координат і всі починають жити по тій системі. Хто виходить за неї – карається законом. І знає про це наперед. І знає, які міри будуть до нього застосовані. Законом прописати і всі починають жити за правилами.

Тому треба долучити третіх осіб, які зацікавлені тільки в проведенні в законній площині люстрації. Нам оприлюднити, а ми вже відповідно робимо висновки. Крапка. Суди, прокуратура офіційно роблять висновки, застосовують міри. Обов’язково мають бути наслідки. Тому що ми 20 років декларуємо, що злочинна влада, корупція у владі, а наслідків жодних. Тільки бла-бла. Мають бути наслідки, бо та кров і ті злидні в яких Україна живе, уже вимагають змін. Тільки так.

Та люстрація, яка зараз відбувається в Україні – це абсолютно хаотичний процес. Як то кажуть: хто ковадлом, хто пером, хто мотузкою. Тобто не керований процес. Він відповідно і дасть такі результати – ніякі. Я знаю, що на рівні Києва, Тетяна Чорновіл очолила комітет по боротьбі з корупцією. Але їй не дали повноважень дотепер. Це опосередковано підтверджує те, що насправді люстрація в Україні людям на горі не потрібна. Бо вони знають, що їм так само доведеться від чогось відмовитися і грати по одних правилах. Жити по одних правилах. Не хочуть. Відій, що не хочуть.

Георгій Галиць, екс-перший заступник голови Чернівецької ОДА, депутат Чернівецької обласної ради. 

Я бачу доцільність в проведенні люстрації . Вважаю, що з одного боку це сприятиме поверненню довіри громадян до влади, з іншого – служитиме пересторогою нинішнім і майбутнім чиновникам. Про законність люстраційного процесу можна буде говорити тоді, коли парламент ухвалить відповідний закон. На моє переконання, ідеологією цього закону має бути відповідальність за скоєння конкретних корупційних чи інших злочинних дій, а не сам факт перебування на посаді.

————————————————————————————————–

————————————————————————————————–

Борис Руснак, заслужений юрист України: 

Якщо є правова держава, то в правовій державі все робиться відповідно до Закону. А ми робимо те, що робимо. Маємо те, що маємо. І ще не відомо, утримаємо Україну як незалежну державу, чи не утримаємо. Я розумію, що треба якусь люстрацію, чистку провести. Але не так, як кому на голову прийде. Колись Сталін казав: «Лес рублят – щепки летят».  Щепки тут – це порядні люди. Постраждають під час отакої безпрєдєльної люстрації скоріше за все чесні, порядні.

Читали, що Лієва вже призначили заступником гендиректора Національної телекомпанії України?  Ця людина давно повинна бути покарана. Він підставив свого заступника, якого посадили. А він чистенький поїхав. От вам люстрація. Пролюструють таких, як я. А я себе відношу до порядних, чесних, людей. Будуть люструвати таких, як я. Бо я горлопанити не буду. Я буду чесно робити свою роботу. Так от таких вичистять. А горлопани, пристосуванці залишаться. Якщо це буде робитися так, як це робиться на Майданах. У 1919 році Павло Тичина написав вірша. Я зачитаю дві строфи:

«На майдані коло церкви 

революція іде. 

– Хай чабан! – усі гукнули, – 

за отамана буде.»

От ми зараз на Майданах обираємо отаманів. У демократичній державі роблять все відповідно до Конституції, Закону. Що зараз робиться на Сході? Спочатку Захід показав, як не треба робити по Закону. От зараз Схід це використовує, тільки в гіпертрофованій формі. Коли ми це зрозуміємо, то будемо не емоціями керуватися, а розумом. А ми поки що керуємося емоціями. І не думаємо, що нас чекає завтра. Може завтра України не буде. А вони люструють. Ну давайте,  люструйте.

Все має відбуватися в законодавчому полі. Треба підштовхнути Верховну Раду, щоб вона якнайшвидше прийняла Закон про люстрацію. Не молотити невинуватих людей на місцях, а підштовхувати Верховну Раду. Коли народний депутат М. Федорук,  Бурбак вже ні, приїжджають в Чернівці треба вибивати оцінку нам. Федорука питати: «Микола Трохимович, два роки Ви народний депутат. Де Закон про люстрацію? Де інші закони?» Але ви їх не чіпаєте. Вони приїжджають як королі. Отримують шалені гроші і дурака валяють. 450 народних депутатів – по одному закону. Це 450 законів. Є , що й на роботу навіть не ходять. Ніхто їх не шукає, не питає. Шукають, кого тут пролюструвати. Якогось нещасного чиновника, який чесно працював. Ми ж бачимо, що відбувається. Робиться безлад. Не можна цього робити. Ми так вертаємося в Середньовіччя, а може й ще далі. А ми в ХХІ столітті живемо. Цивілізованими шляхами і способами це все треба робити. Тим більше, що ми заявляємо, що хочемо в Європу. Яка Європа з таким підходом?

Михайло Павлюк, депутат  Чернівецької обласної ради, член президії Народної ради.

Із завершенням Євромайдану в Україні, з приходом до влади нових політичних сил, обрання в парламент нової більшості, створення  уряду і призначення в.о. Президента, поклало перед ними першочергові завдання. Серед яких і системне оновлення влади. Порушили питання про зміну не просто облич, але й системи влади. Але крім цього всього наклалася інша проблема – зовнішньополітична. Коли фактично Україна перебувала у стані війни з РФ і ми вимушені  витрачати найбільше часу і зусиль для того, щоб вирішити проблему територіальної цілісності і політичної незалежності. Тут у цій частині першочерговим стає  досвід і професіоналізм. Тому ідея з люстрацією правильна, важлива. Вона дуже важлива для будь-якої пост-комуністичної держави. Але в умовах які є зараз, вона показує слабку ймовірність. Невелика ймовірність реалізації люстрації найближчим часом. Той  законопроект, який підготовлений про люстрацію – «Про заборону комуністичної ідеології в Україні», звісно дуже корисний і потрібний. Це оздоровило б суспільство, за нормальних умов. Коли немає зовнішньої загрози і  немає всередині економічної кризи. Коли в такій ситуації це є, я не впевнений, що буде більшість у парламенті, щоб за це проголосувати. Люстрація обов’язково буде, тому що вже зараз видно паростки, які дозволяють говорити про те, що в принципі очищення влади від скомпрометованих політиків, вчорашніх діячів різних спецслужб, чи вчорашніх активістів провладної Парті Регіонів  вже в суспільстві означено. Тобто це тотальне несприйняття, не підтримка. Якщо говорити про люстрацію – це корисно, потрібно для країни і суспільства. І це все буде. Також нам потрібні технократи, які не працювали на минулу політичну владу і які не були стовпами будь-якого режиму. В тому числі комуністичного. Тобто ті, які просто виконували свою роботу: лікарі, інженери… Якщо ми говоримо про політичну сферу, то її необхідно заповнити активістами, які здобули освіту, можливо десь за кордоном.

 Я в даному випадку реаліст. Я хотів би вірити в краще, але добре розумію, яка зараз ситуацію. Я б не давав ніякого оптимізму тим, хто хоче реваншу. Після того всього, що було зроблено при режимі Януковича ті, хто безпосередньо цим займалися не мають шансу на повернення у велику політику. Це стосується всього керівництва ПР, Януковича  і т.д. Я б не давав їм шансів на повернення. Це вже люстрація, до речі.