Віче vs Ванзуряк: плани покращення

Автор: Сергій Воронцов фото: Степан Карачко

Недільне віче поблажливо поставилося до нового голови ОДА Романа Ванзуряка. Вже говорено-переговорено, що подальше безголів’я стає просто небезпечним.   Геннадій Москаль висловився відверто: «Подайте нам хоч вуйка з полонини». Український «Камеді клаб» нудьгує без Москаля, в українського Камеді клаб впали рейтинги, тому що там нема генерала.  Подали нам не якогось вуйка, а цілого депутата від партії УДАР під номером тридцять екс-митника, екс-психолога  Романа Ванзуряка. Цікаво,  до свого депутатства Роман Ванзуряк подавав річні декларації, що заробляє близько десяти тисяч гривень на РІК.(!) і є безробітним. Їздить у Мерседесі 1994 року (це в декларації 2011 року), який у 2012 році кудись таємниче зникає, а замість нього так само таємниче з’являється вантажний Мерседес 2000 року. Крутився, одне слово, чоловік, як міг. Так що депутатство стало у нагоді Роману Степановичу. Все ж таки вірний кусень хліба.  Але з мандатом нині він прощається, щоб стати головою ОДА.

Про все це і говорили на недільному віче у Чернівцях. І про план дій нового голови ОДА. Виступили лідери і володарі дум теперішніх чернівчан мабуть, тому що тільки цих людей й бачиш на мітингах: Юрій Івашин, Юрій Скорейко, Петро Кобевко, Степан Терновецький. Треба відзначити, що фаховість Скорейка, як мітинг-шефа зростає на очах. Поставлений голос, миттєва реакція. Його треба замовляти вже в інші області. Цей склад мітингарів цікавий, до нього треба придивитися. Тому що, які провідники у майбутнє, таке й майбутнє.  Наше майбутнє з кобевковим обличчям? Час покаже)))

Втім, сам Ванзуряк виглядав зваженішим, аніж ті, хто його представив. Можливо, вибір непоганий. Можливо. Про що хотілося б сказати, так це про декларації намірів на мітингу. Ми живемо нині деклараціями. Багато хто хоче, щоб життя їм відповідало. А життя не жлоб – і деклараціями не живе. 

Ну, наприклад. Обіцяли за тиждень оновити ключовий склад адміністрації, Петро Кобевко запропонував припинити рубку лісу взагалі, бо за його словами, якщо шось, нема куди в «партизанку» йти, Ванзуряк обіцяв провести тотальну люстрацію тощо. І все якби одним махом.  І всі слухачі дуже задоволені були.  

Ось це і лякає. Тому що розібратися у ситуації за тиждень настільки, щоб оновити склад навряд чи можна. Чи можна? Тут журналіста не знайдеш для «Таймс» за місяць, а керівника департаменту – за тиждень? 

Та й ті, хто прийшов на чиновницькі посади, де отримують до 3-4 тисяч гривень на місяць, навряд чи будуть зацікавлені у тому, щоб не приймати, м’яко  скажімо, несподіваних рішень, які досить дорого коштують.  Ми говоримо, що люди, які нині працюють у нас чиновниками – суто паскудні корупціонери. Насправді досить часто це фахівці, які потрапили у систему. Вони увійшли туди чистими, а виходять – багатими. Але треба розуміти, що це були звичайні  люди, а не демони. Якщо ти сидиш на зарплаті 3 тисячі, а для сімейнних це не зарплата, і вирішуєш питання на сотні тисяч і мільйони – закінчується це однаково майже для всіх(за рідкісним винятком).  Якоїсь зміни системи Ванзуряк обіцяти не може. Це питання столиці.  Бізнес за допомогою корупції утримує нині, фактично, державний апарат, на який не хоче витрачатися сама держава. І стогне бізнес. Але готова держава витрачатися нині на державний апарат? Ні. Але хіба це скажеш на мітингу?  Це просто легкий рух думок. Без особливого заглиблення. Але декларації виглядають спокусливо. Люди аплодують. Кричать «Ганьба», і «Слава». 

Ну ще одну проблему візьмемо,- ліс, про яку говорили на віче. Пропонували заборонити рубку.  Цікава проблема.  Тут же пригадується недавня кампанія Папієва за те, щоб усе що пов’язане із лісом підпорядковувалося обласній владі. Причому багато хто підозрював, що Папієв хоче підпорядкувати собі цю галузь.  Нині історія повторюється? Більшість працівників лісу підпорядковуються безпосередньо Києву. Але і контролер підпорядковуються безпосередньо Києву.  І Ванзуряк  на них може впливати лише опосередковано.

Є, до речі, вкрай неприємна річ, що ліс рубають у 20-кілометровій зоні навколо міста(що було заборонено у радянські часи). По дорозі на Глибоку, яку Ванзуряк мабуть добре знає, просто чудова ілюстрація того, як за кілька років може все змінитися наголо.  Варто тільки відступити кілька кроків від дороги.

Більшість же приміських лісів належать Чернівецькому регіональному ландшафтному паркові(який є заповідним об’єктом),  у якому, увага, немає штату, працівників(принаймні донедавна не було). Тому ці ліси безгосподарні фактично.

Щодо заборони, будь-який еколог скаже, що ліс рубати необхідно, але це має бути дуже впорядкований процес. Тобто, усі ці популістські гасла натякають на одне, – усе зупиниться на популізмі. А якщо не зупиниться, буде ще гірше. Тому що така заборона призведе до падіння сіл, і остаточному переїзду селян до Італії, Португалії тощо. Це реально руйнація родин і маленькі трагедії. Ну якось же по –іншому це вирішується??? Але знов оплески, знов «Слава», знов «Ганьба». Люди кайфують. Люди люблять радикалізм. Чи радикалізм люблять ті, хто ходить на мітинги? А решта людей – його зневажають? Але вирішувати модно на мітингу.

А, до речі,  ті, хто очолював грабування лісів, безперечно благополучно пересидять і революцію, і постреволюцію. І знайдуть ще щось. 

Власне, подібна різниця між промовами мітингарів і реальною ситуацією є завжди. Мітинг – найгірша і найтупіша форма вирішення проблеми. Час це усвідомити. Важко перенести одного дилетанта, якщо обговорюється серйозна проблема, що вже казати, якщо дилетантів більшість, якщо їх натовп і вони впевнені.  Тож варто побажати п. Ванзуряку, щоб його рішення були не мітинговими. А, відповідно, не дешевими, не  спекулятивними, такими, що не подобаються. Відповідно, чесними. Тому що мітинги чесними майже не бувають. Там чесні тільки дурні амбіції тих, хто хоче вирішувати, але не відповідати. Лише, коли  Ванзуряк буде говорити проти мітингу, – можна заспокоїтися. Значить це голова, а не мітингар. Керівник, а не спекулянт настроями.