Коломієць. Правда – для офшорів, лукавство – для батьківщини

Як відомо, Олексію Коломійцю було оголошено про підозру у вчинені злочину передбаченого статтею 341 Кримінального кодексу України (Захоплення державних, або громадських будівель чи споруд) – мова йде про блокування роботи Чернівецької міської ради 2 грудня минулого року.Наприкінці січні відбувся суд, на підставі Закону про амністію, кримінальне провадження стосовно Коломійця було закрите. Здавалося би інцидент вичерпано, і всі мають бути задоволені.

 Однак, виявилося, що Коломієць не погоджується із рішенням суду. Зокрема, на прес-конференції, присвяченій створенню обласного страйкому, він обурювався, що до нього застосували цей закон про амністію, адже нічого такого він не зробив, на його думку.  Він розповів журналістам, що виголосив у суді промову і наполягав, щоб справу закрили за політичними мотивами. Далі розповів про те,  у якій країні хоче прокинутися Коломієць. Мабуть у країні, де не брешуть?

 Зауважте, як спокійно, як впевнено говорить. “Героїзму” Коломійця можна лише позаздрити. Але одразу ж виникає логічне питання – чому Коломієць не подав апеляцію, або не сказав, що збирається? Диявол, як відомо, криється у деталях. І для того, щоб зрозуміти  ситуацію Коломійця і його самого варто  прочитати ухвалу суду.

( http://reyestr.court.gov.ua/Review/36816680 – повний текст ухвали).

А в ухвалі чорним по білому написано, що «В судовому засіданні ОСОБА_2 не заперечував щодо застосування відносно нього ЗУ «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань».

І, власне, все так. Якщо йдеться про риторику. Коломієць не любить корупції і фінансових шахерів-махерів, але не розповідає про свої стосунки із офшорами. Мабуть, це не цікаво. Він запевняє студентів, що влада – зло, але, ще кілька місяців тому, він і був владою. Він каже про чисті руки і гаряче серце опозиції,  але  його заступником у Автомайдані стає Жижиян, який тільки відкараскався від кримінальних справ, які ніяк не пов’язані із політикою(показова кадрова логіка). Перед  телекамерами Коломієць «проти»  амністії, а у суді – не заперечує. 

Цікаво, що згідно згаданої ухвали «Суд вважає, що дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ст.ст. 27 ч. 4, 341 КК України, оскільки він скоїв підбурювання невстановлених слідством осіб до вчинення ними дій направлених на захоплення будівлі, що забезпечує діяльність органів місцевого самоврядування, з метою перешкодити нормальній роботі організації».

Тобто, своїм «не запереченням», Коломієць визнав, що він не вважає блокування мирним мітингом і сам.  Звісно, в цьому легко переконати  аудиторію деяких ЗМІ, але навряд чи суд. Який, до речі, може дійти до Європейського не тільки щодо влади(про це говорять часто), але й щодо революціонерів(про що не кажуть зовсім).  Що було б цікавим експериментом. Цікаво, яку оцінку б дали там? 

 Андрій Струм