Каток для Кушнірика і Михайлішина. Завтра на сесії.

   Вже зрозуміло, що на завтрашній сесії Чернівецької міської ради опозиція, натхнена «вдалим» штурмом будинку з левами, спробує реалізувати сценарій, якій не вдався 2 грудня минулого року. Тоді, нагадаємо, під полум’яні заклики депутатів(які, крім того, що  революціонери, є штатними обслуговувачами різноманітних бізнес-груп), Ратушу взяли. Втім, двері міськради, завдяки охороні, яка дбайливо береже власність громади, і просто відкрила їх – збереглися.  Гарячі хлопці, а особливо дівчата ж на сесії 2 грудня раптом забажали, того ж, про що снив пан Каспрук   – зняти секретаря Михайлішина(хоча не всі знали, хто він).Пан Каспрук сам дивувався такому збігу. І досі не знає, як воно так співпало. Щоправда, є відео, як депутати його фракції активно спілкується із студентами і студентками.  Ну так хто ж не хоче поспілкуватися із студентками. 

Тоді, однак, відбулася цікава суперечка, Михайлішин спитав у Каспрука: чи є у опозиції кандидатура на посаду секретаря міськради? Каспрук спасував, як і спасували інші опозиціонери – ніхто з них не захотів брати на себе відповідальність за стан справ у місті. Руйнувати ілюзії до виборів? Дурних нема.  Тож не так вже й наполягали на своєму. Очевидно , що навіть у випадку, якщо б дійшло до голосування,  Михайлішин тоді просто підтвердив свої повноваження. І, можливо, йому так  і треба було зробити.  До того ж сесія перебігала у такій сумнівній обстановці, що жоден з притомних судів не затвердив би, якщо б щось пішло не так, як хотілося би йому..

 Зробивши одну дурну спробу, міська опозиція  вирішила удосконалити свій сценарій.  

Під час новорічно-різдвяних свят чернівецькі опозиціонери не тільки їли салат «Олівє», а ще й вели, так би мовити, плідні переговори, які, звісно, далися взнаки.  Вже відомо,  що знайшовся майже ідеальний кандидат – Ярослав Кушнірик.

Тривалий час відповідав за комунальне господарство міста. «Вчасно» засудив перший розгін Євромайдану, і навіть вийшов з Фракції ПР у міській раді. Одним словом, став на шлях виправлення.. І тим дорожчий для опозиції.  Вона любить всіх хто почав виправлятися. В їхній бік. Кажуть добрі язики, що останніми днями Кушнірик активно спілкувався з колишнім мером, а нині нардепом від опозиції, Миколою Федоруком. І саме екс-мер Федорук(за сумісництвом  співавтор геніальної схеми продажу контейнерів на Калинівському без аукционів)  переконав Ярослава Денисовича,  треба йти ва-банк.

Ресурси є. Підтримка опозицій буде гарячою.  Скільки подушок проплакано, скільки снів побачено про те…  А тут ще для Кушнірика можлива підтримка із рідної колись партії.  Ображений майстер земельних  гешефтів Ніконов,  та й ще кілька  людей, які не зовсім розуміють наскільки вони потрібні на чужих політичних човнах.

Те, що Кушнірик згодився на пропозицію стати керманичем –  зрозуміло. Занадто довго він знаходився в тіні. При очевидних здібностях.  Та чи розуміє він, що стає заручником бізнес-інтересів Яценюка, і йому доведеться робити кроки, яких від нього просто вимагатимуть ті, чиєю підтримкою він заручився.  Рятувати їх бізнеса від судових рішень, повертати схеми часів Федорука. І насильно заганяти місто туди, де воно вже було.   Чи додасть це йому популярності?  В чому ж тоді оновлення? Чи можна взагалі на таких умовах бути самостійною фігурою?  

 І чи розуміють лідери опозиції, що, висуваючи Кушнірика, вони вкотре розписуються у своїй політичній безпорадності?… Навіть зараз вони не можуть взяти на себе відповідальність, знайти кандидата, а просто кидають  Кушнірика під каток теперішніх дуже непростих реалій. Вони знов «не при справах». Вони ще почекають.  Вони готові ризикувати іншими, але не собою. Як це стандартно…

 І, до речі, цікаво, чим закінчиться друга спроба опозиції? Друга поразка болісніше, аніж перша. Чому при міськраді не зроблять букмекерську контору?

 Автор: Андрій Струм