Ми – у Європу, а вона – до нас?(прес-огляд європейських ЗМІ)

 Цікаво, що пишуть у нас у найближчій Європі у звязку із ймовірним кроком до Євроінтеграції. Це досить нечікуванo. Вирішили зробити кілька публікацій на цю тему. Чернівецькій провінції цікаво  поглянути на ситуацію із європейського боку. Принаймні із польського і румунського. Що чекати? Один з найліберальніших польських тижневиків TygodnikPowszechny, у зв’язку із можливим зближенням України із Європою  опікується несподіваною проблемою. Текст публікації:

Як нам бути із примиренням із Україною?

Я зупинився, і не повірив , що все, чим були  село Ostrówki  на Волині , може перетворитися на поле  мертвих соняшнику, що тягнулося до горизонту»

Польсько – українське примирення повинно спиратися на розуміння того, що у нас різні історична пам’ять. До того ж, українці повинні спочатку дійти згоди із самими

 собою.

Страти розпочалися близько полудня. За даними польських істориків  у  Ostrówkach – нині не існуючому польському селі , яке зникло  під час різанини Волинській – в той день загинуло щонайменше 474 людей, в сусідній Волі не менше 568 осіб.

 Вбивство було добре задокументовано істориками на основі свідчень тих, хто мав щастя вижити.

Солдати УПА , під керівництвом Івана Климчака  ” Łysocho ” вбивали у звичайний спосіб. Чоловіків загнаних до школививодили осторонь, по декілька. Спочатку вбивали по-тихому – вилами та сокирами . Щоб не чули інші . Потім – коли раптово з’явилася німецька частина – швидко розстріляли..Це  лише один з описів різанини в УПА.  Деякі з них  супроводжувалися акціями відповідями Армії Крайової.  Як через роки має виглядати українсько-польське поєднання?  З точки зору українців, наш погляд на ті події є цілком помилковим. 

–         Ви думаєте про нас в польських категоріях, як про націю із усталеною традицією пам’яті. В той час,  як у нас немає жодного канону пам’яті . Є поки що спроба його побудови – вважає професор Ярослав Грицак

–         – Оскільки так мало історичних постатей і подій, які могли б поєднати нас, ми повинні погодитися із тим, що наші памяті різні, ми мусимо прийняти це – пише « «

  Оскільки це так важко про історичних особистостей та події, які можуть зв’язатися з нами , наша пам’ять має бути різні, і ви повинні прийняти його , – пише оглядач Павел Решка  у ” „Tygodniku Powszechnym»

 Переклад « Чернівці таймс» Фото: Tygodnik Powszechny