В Україні планують ліквідувати два інститути

Минулої п’ятниці на засіданні президії Національної академії наук України поставлено питання про ліквідацію двох наукових установ: Інституту сходознавства імені Агатангела Кримського та Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського (ІУАІ). Академіки взяли паузу для прийняття остаточного рішення. Очікується, що воно буде оголошене президією НАНУ вже завтра. Інститут сходознавства імені Агатангела Кримського створений в 1991 році. Займається вивченням мов, історії та культури народів країн Азії та Африки, а також східних народів, що населяють Україну. У складі інституту працюють 22 кандидати та 6 докторів наук. Інститут української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського створений в 1991 році. Сферою його наукових інтересів є пошук, наукова обробка і публікація письмових джерел культурно-історичної спадщини, а також розробка теоретичних основ сучасної археографії. У складі інституту працюють 40 кандидатів і 14 докторів наук. Перспектива ліквідації викликала обурення учених. Так, вчора ввечері в ІУАІ відбулося екстрене засідання вченої ради, на якому було вирішено вже сьогодні скликати загальні збори колективу інституту і звернутися до президента НАНУ, академіка Борису Патону з проханням “об’єктивно розібратися в ситуації”. За словами співробітників ІУАІ, рішення про закриття інституту приймається “раптово, кулуарно, без обговорень з колективом і науковою громадськістю” . “Загроза ліквідації інституту виникла після відходу у вічність 14 червня цього року засновника і незмінного директора інституту, члена -кореспондента НАНУ Павла Соханя, а зараз переходить у площину конкретного рішення” , – йдеться в заяві ІУАІ, яку цитує kommersant.ua. Примітно, що Інститут сходознавства також недавно втратив свого керівника – його директор Леся Матвєєва померла 4 липня 2012 року. Зараз посаду в.о. директора інституту займає Данило Радівілов . Нові директори цих наукових установ досі не затверджені президією НАНУ. В обох інститутах впевнені, що у разі їх закриття науці буде завдано непоправних втрат. “Ліквідація інституту стане прецедентом для поступового скорочення інших установ гуманітарного профілю”, – вважають українські археограф. “Це удар по всьому українському сходознавству, по суті, це згортання в Україні наукового напряму, який, навпаки, вимагає нашої уваги і допомоги”, – додають вітчизняні сходознавці. Тим часом у самій НАНУ заявляють, що мова йде не про ліквідацію, а про “оптимізацію роботи академії” . “Це не перший прецедент такої реструктуризації ” , – сказав директор Інституту економіки і прогнозування НАНУ Валерій Геєць, нагадавши, що його установа у свій час було створено на базі ліквідованого Інституту економіки. За його словами, наукові співробітники обох інститутів будуть не звільнені, а приєднані до діючих інститутів. “Це тільки початок масштабної реструктуризації, а ці інститути були обрані першими у зв’язку з тим, що, на жаль, залишились без керівництва після смерті своїх директорів” , – пояснив пан Геєць. Так, на базі Інституту української археографії та джерелознавства планується створити Археографічну комісію при Інституті історії України (діяла в 1988-1991 роках), а Інститут сходознавства має увійти до складу Інституту всесвітньої історії. Керівництво обох інститутів впевнене, що така оптимізація поставить хрест на їхній науковій роботі. “Наш інститут створювався як міждисциплінарний, постачаючи джерелами весь гуманітарний сектор. Приєднання до якого-небудь іншого інституту зруйнує створену роками структуру. Хоча неофіційно мене запевняли, що звільнень не буде, але гарантій ніхто не дає” , – сказав перший заступник директора інституту української археографії та джерелознавства Олександр Маврін. “Таке злиття порушить цілісність традицій і знищить школу сходознавства як таку. Якби таких інститутів, як наш, було б більше, то можна було б про щось говорити, але ми єдині, так що з нашою ліквідацією сходознавство пропаде в цілому” , – заявив в.о. директора Інституту сходознавства Данило Радівілов. Проект оптимізації НАНУ критикують і в інших академічних інститутах. “Втрата спеціальних наукових установ вузького профілю явно позначиться на стані науки в країні. По суті, це не реформа, а вбивство наукової школи, яка ніяк не фінансується державою. Я рішуче проти таких дій”, – сказав директор Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАНУ Мирослав Попович.
Читайте більше тут: http://expres.ua/news/2013/10/29/96035-zavtra-ukrayina-zalyshytys-dvoh-unikalnyh-svoyemu-rodi-instytutiv