Буковинські силовики зробили з підозрюваного – бомжа

Ігор Буднік шість місяців у Чернівцях не з своєї волі.

Вже кілька днів громадянин трьох країн(Румунії, Росії та Ізраїлю)Ігор Буднік не має даху над головою.  І звернувся до редакції ” Чернівці Таймс”.  Біди п.Ігоря почалися після того, як його на початку квітня цього року було затримано на Чернівецькій обласній митниці  у пункті пропуску «Вадул-Сірет – Вікшани». За словами п. Ігоря, він віз частину своєї приватної колекції монет та паперових банкнот додому у Бухарест, оскільки захоплюється нумізматикою і є членом кількох нумізматичних товариств. Після того, як митники знайшли  колекцію, п. Будника було затримано на дві доби і звільнено під заставу.  З тої пори Ігор Буднік став мешканцем Чернівців. Але не з свої волі.   Тут він чекає закінчення судового розгляду. Триває шостий місяць цього розгляду. І ніхто не передбачив такої простої речі, що у п. Будніка закінчилися гроші, які він витратив на заставу і послуги адвокатів, знімання квартири і т.д.. Гуртожитку ж при СБУ для підозрюваних не передбачається( а той, що є  – називаться в’язницею). Буднік спробував влаштуватися на роботу у Чернівцях, але не зміг, тому що не має паспорта, який забрали. Його спроби влаштуватися вчителем у школу(п. Буднік знає кілька мов і має медичну освіту) закінчилися фіаско з цієї причини.  Нині єдине його заняття – це проведення безкоштовних мовних курсів для чернівчан в одній із благодійних організацій міста. Його мама і дружина хворі і нічим не можуть йому допомогти. 

За версією п. Будніка – речі, які у нього вилучили не мали жодної культурної цінності. Більшість з них були придбані  в антикварних магазинах за ціну в один-п’ять доларів. І на них оформлені квітанції. І, усвідомивши свою неправоту, відповідні органи вирішили затягнути справу якнайдовше. До того, як він здасться і полишить справу, або спробує її завершити в ” бажаний” спосіб.  Звісно, ця версія  може бути упередженою думкою підозрюваного. Може…

Але, інші його слова здаються нам справедливими: «Чому, якщо мене тільки підозрюють у злочині, я маю померти під парканом у Чернівцях? Мені вже здається, що вони можуть зробити так, що я не виїду звідси ніколи. Я не можу тут влаштуватися на роботу, і навіть належним чином отримати переказ. Навіть просто розміняти валюту без паспорта неможливо. Моя мама важко хворіє, як і дружина. Вони живуть в інших країнах і нічим не можуть мені допомогти. Я – немолода людина , мені сорок сім років і таке життя важко відбивається і на моєму здоров’ї, яке не є дуже міцним. Невже через те,  що в Україні немає належних фахівців, я маю втратити все, що маю: родину, здоров’я, гроші».

Знов таки наполягаємо, що нас зараз не так цікавлять подробиці самої справи. Але, де і як,  в таких обставинах, людина має жити? А якщо раптом виявиться, що митники справді не виявилися такими вже фахівцями у нумізматичній справі?  Про нюанси і подробиці у наступній публікації на ” ЧТ”

 Сергій Воронцов